"Завдяки" масовій культурі образ Маркіза де Сада став асоціюватися в людей винятково з чимось еротичним, але неприємним. Між тим, цей автор не лише писав сороміцькі романи, а й просував ідею повної свободи — свободи, продиктованої природою, яка ніби то, є вищою за мораль. Усе це звучить красиво й патетично лише на словах — практика ж виявляється страшною та геть не романтичною.
Як повідомляє сайт 0564.ua, переконатися в цьому змогли криворіжці, котрі днями прийшли на перегляд фільму "Жустина".
Молодий режисер Олексій Мінько та арт-угрупування "Летовище Софії Ковалевської" створили експериментальний короткометражний фільм за мотивами роману де Сада "Жустина". У фільмі філософія вседозволеності вкладена в уста людей, котрі по-справжньому практикують її у ХХІ столітті, а саме — російських окупантів.
Замість інтелектуала-бунтівника, котрий рефлексує на сторінках французького роману, ми бачимо справжніх носіїв "цінностей" садизму — осіб, котрі щиро вважають, що мають право на злочини. І цей образ не просто неможливо романтизувати — його складно навіть просто гуманізувати.