На Криворіжжі парафії УПЦ переходять до ПЦУ, попри тиск і прокльони попів "московського патріархату", - ФОТО, ВІДЕО

В Україні триває процес переходу парафій УПЦ московського патріархату до Православної Церкви України. Після 24 лютого 2022 року цей процес пришвидшився, адже відкрита підтримка російською православною церквою агресії російської федерації щодо України та випадки підтримки агресора з боку деяких представників УПЦ московського патріархату спричинили прозріння вірян, котрі розпочали процес відмежування від політики рпц. Виявилось, що дехто зі служителів УПЦ МП і багато хто зі звичайних парафіян навіть не могли уявити, наскільки реакційною та ворожою для України є ця структура.

Кореспондентка сайту 0564.uaпобувала у парафіях Православної Церкви України, які перейшли до ПЦУ після 24 лютого 2022 року. Ми зустрілися з настоятелями храмів, парафіянами, представниками органів місцевого самоврядування і дізналися, як відбувався міжконфесійний перехід. Про це ми розкажемо нижче. Спочатку ж нагадаємо історію утворення ПЦУ, тобто миті, відколи процес переходу до ПЦУ набув актуальності.

Отож 15 грудня 2018 року у Софійському соборі у Києві відбувся історичний Об’єднавчий собор, перед початком якого відбулися Помісні Собори УПЦ Київського Патріархату та УАПЦ, котрі і ухвалили рішення припинити свою діяльність як окремі релігійні об’єднання та об’єднатися в одну Православну Церкву України. Делегатами Собору – всіма ієрархами з УПЦ КП, УАПЦ та двома ієрархами з УПЦ МП, представниками кліру і мирян, було одноголосно створено Православну Церкву України, а також затверджено її Статут та інші необхідні рішення.

Шляхом таємного голосування новим Предстоятелем обрали Митрополита Епіфанія. Титул Предстоятеля Православної Церкви України — Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України.

5 січня 2019 р. Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій підписав Томос про Автокефалію Православної Церкви України. «Побожний український народ чекав цього благословенного дня цілих сім століть», — заявив Патріарх Варфоломій після підписання.

6 січня 2019 р. у церкві святого Георгія у резиденції Вселенського Патріархату в Константинополі під час святкової літургії за участю Патріарха Варфоломія предстоятелю Православної Церкви України Митрополиту Епіфанію було вручено Томос про автокефалію Української Церкви, відбулося євхаристійне співслужіння двох Предстоятелів та ієрархів і духовенства обох Церков. 9 січня на Томосі поставили свої підписи всі члени Синоду Константинопольського Патріархату, чим було формально завершено процес здобуття автокефалії Помісною Українською Православною Церквою.

Фото "Української правди"

Станом на 6 січня 2022 року з моменту заснування Православної церкви України до неї приєдналися близько 700 парафій УПЦ Московського патріархату.

Після 24 лютого 2022 року почалася друга хвиля масового переходу парафій з УПЦ МП до ПЦУ.

У березні 2022 року Синод Православної Церкви України ухвалив правила переходу парафій і закликав усі громади Української Православної Церкви московського патріархату до канонічного єднання. Про це повідомляє пресслужба ПЦУ.

Так, 21 березня Священний Синод ПЦУ ухвалив рішення "Про надзвичайний порядок прийняття до Православної Церкви України". Воно стосується духовенства і вірних, які перебувають в юрисдикції Московського патріархату в Україні (УПЦ МП), але "розуміючи реальний стан справ, усвідомлюють свій справжній канонічний та громадянський обов’язок та нині починають шукати способи відмежуватися від російської православної церкви".

У ПЦУ наголосили, що РПЦ "через своїх керівників фактично підтримала війну в Україні та є одним із її натхненників".

"Знаємо, що є різні настрої в єпархіях МП: хтось просто взяв паузу і тимчасово не поминає на богослужіннях патріарха Кирила, хтось зважується на більш радикальні кроки. Зокрема, є й ті, хто вже зараз твердо вирішив розірвати будь-які стосунки з МП та приєднатися до Православної Церкви України. Саме для них – згадане рішення Священного Синоду ПЦУ", – сказано в повідомленні.

Згідно з цим рішенням архієреї, духовенство, монастирі та релігійні громади, які виявлять бажання увійти в канонічне єднання з Православною Церквою України, в разі ухвалення відповідного рішення зберігатимуть свою структуру як єпархії ПЦУ.

Таким чином, станом на грудень 2022 року до ПЦУ перейшло вже 1182 парафії  УПЦ МП.

Дані з Вікіпедії

Яка ситуація на Криворіжжі

Раніше ми повідомляли про парафії УПЦ Київського патріархату у Кривому Розі, які і стали парафіями ПЦУ після отримання нею Томосу та прийняття відповідних рішень. У Кривому Розі таких парафій 12. Всі вони існували задовго до 24 лютого 2022.

Інформації про перехід котроїсь з парафій УПЦ МП у Кривому Розі до ПЦУ після 24 лютого 2022 року у нас немає. Водночас нагадаємо про звернення щодо скликання міжнародного церковного трибуналу для патріарха кирила, ініційоване протоієреєм Дніпропетровської єпархії Андрієм Пінчуком, яке підписали 427 священників УПЦ МП. Такі дані станом на вечір 16 квітня 2022 були розміщені на фб-сторінці автора звернення протоієрея Андрій Пінчука.

"Сьогодні, коли московський патріарх кирил відверто підтримує загарбницьку війну росії проти України, ми, священники Української Православної Церкви, вирішили звернутися до Собору Предстоятелів Древніх Східних Церков з позовом проти патріарха кирила", - йдеться у зверненні. Підписанти закликали предстоятелів Помісних Православних Церков:

1. Чітко і однозначно засудити військову агресію російської федерації проти України.

2. Закликати президента російської федерації в. в. путіна негайно припинити війну та звільнити усі захоплені території суверенної України.

3. Розглянути публічні заяви московського патріарха кирила щодо війни проти України та надати їм оцінку в світлі Святого Письма та Священного Передання Церкви.

4. Розглянути на всеправославному рівні доктрину «русского мира», яку протягом багатьох років пропагує патріарх кирил і яка стала одним з ідейних виправдань війни російської федерації проти України, та надати цій доктрині оцінку з точки зору православного вчення та в разі засудження цієї доктрини, притягнути патріаха кирила до відповідальності та позбавити права обіймати патріарший престол.

Це звернення підписали всього 8-ро представників Криворізької єпархії: протоієреї Миколай Чимирис, Георгій Гецько, Олег Єфремов, Ігор Сапронов, Віталій Єфремов, Микола Верзун, Василь Сніжко та ієрей Вадим Мусевич.

Дещо інша ситуація у сільських населених пунктах на Криворіжжі. У Криворізькому районі (у старих його межах) до моменту отримання ПЦУ Томосу було лише дві парафії УПЦ Київського патріархату:

парафія Преображення Господнього у селі Красівське (настоятель отець Ярослав Шеремета) та

парафія Святого Духа у селі Новожитомир (настоятель отець Юрій Ільків).

Вони ж і стали парафіями ПЦУ після утворення цієї церкви.

На фото з Facebook-сторінки "Криворізька старовина" - храм Святого Духа у селі Новожитомир, капелан отець Юрій Ільків

З березня 2022 року у Криворізькому районі почалися процеси переходу парафій УПЦ московського патріархату до Православної церкви України. Всього до ПЦУ перейшли 5 храмів УПЦ МП:

парафія Святого Апостола Фоми, село Червоне Глеюватської ОТГ (на фото нижче). Настоятель - отець Максим (він також опікується парафією Ікони Божої Матері «Одигітрія» в селі Вільне П'ятихатського району, та парафією Преподобного Сави Освяченого у селі Савро П'ятихатського району, які також увійшли до ПЦУ).

парафія Первопрестольних Петра і Павла, село Зелене Поле (Шевченківський старостинський округ, Глеюватська ОТГ), настоятель отець Ігнатій. На фото:

парафія Всіх святих, село Шевченківське (Шевченківський старостинський округ, Глеюватська ОТГ), настоятель отець Ігнатій. На фото:

парафія Івана Милостивого, село Кам'яне Поле (Шевченківський старостинський округ, Глеюватська ОТГ), настоятель отець Ігнатій. На фото:

парафія Різдва Пресвятої Богородиці, смт Радушне (Новопільська СТГ), настоятель отець Богдан. На фото:

Про те, які обставини, окрім широкомасштабного вторгнення російської федерації, спонукали пасторів та парафіян до переходу до ПЦУ, як це відбувалося, хто намагався зірвати цей процес та як нині живуть релігійні громади, ми дізнавались під час спілкування з представниками духовенства і парафіянами.

Зокрема, з ситуацією нас ознайомив благочинний Криворізького району отець Максим, з яким наша кореспондентка зустрілась днями.

Отець Максим - настоятель парафії святого Апостола Фоми у Криворізькому районі а також ще кількох парафій у П'ятихатському. Парафія Святого Апостола Фоми має храм у селі Червоне, який був збудований та утримується завдяки зусиллям місцевих фермерів та інших парафіян. 

Служіння у храмі розпочались у 1997 році. Отець Максим розповів про оригінальну для Криворіжжя архітектуру - храм побудований у гуцульському стилі; про іконостас 1936 року, подарований червоненському храму греко-католицькою громадою села, у якому народився керівник агрофірми "Красний забойщик" Станіслав Шипош. Окрім архітектурних особливостей споруди, нашу увагу звернули на храмову святиню - ікону Казанської Божої Матері, подаровану храму колишнім Червоненським сільським головою (див. на відео). За словами настоятеля храму, ця ікона дивним чином обновилася після того, як опинилася у храмі. І дива цим не вичерпуються. До святині приїжджають молоді жінки, які не можуть завагітніти. На честь ікони у храмі служать молебні, деякі жінки у знак вдячності залишають біля ікони прикраси. 

Піднявшись на дзвіницю, ми змогли побачити місцевий краєвид, який відкривається згори, послухати дзвони, один з яких парафіяни між собою називають "Шипош" (з вдячності земляку за допомогу в будівництві храму).

Після екскурсії храмом, розмова зайшла про міжконфесійний перехід.

Як пояснив отець Максим, з 1997 до 2022 року парафія Святого Апостола Фоми належала до УПЦ московського патріархату, а з 27 березня 2022 вже офіційно входить до Православної Церкви України.

За словами священника, служити українською мовою він розпочав ще до повномасштабного вторгнення, як і ще раніше перестав згадувати під час богослужінь "патріарха" кирила. Та після 24 лютого питання виходу з УПЦ МП для отця Максима стало принциповим.

- Ми зібралися з людьми і я сказав: "Якщо ви мене не підтримаєте, то я залишу цей храм і перейду до ПЦУ сам. Якщо ж ви підтримаєте перехід, то давайте це робити разом". Проти переходу до ПЦУ був лише один староста храму, який запропонував "шото подождать", на що йому відповіла одна з парафіянок, мовляв, "чого чекати - росіян, чи чого?".

Аргументом, який вирішив все, стали для священнослужителя слова молодшого сина: наступного після повномасштабного вторгнення росіян дня 6-річний хлопчик, підійшовши до батька, промовив:

- Це для мене стало переломним моментом, після якого я твердо вирішив, що більше не буду у структурі УПЦ МП, - каже настоятель червоненського храму, - Тут "КГБшники в рясах", які грають умами не лише вірян, але й умами священників. Адже є священники, які здаються патріотами, але чомусь не йдуть з УПЦ МП - то їм не на часі, то ще щось.

Перед проведенням зборів отець Максим вивчав думку громади, зустрічався з феремрами, говорив з парафіянами. Усі місцеві аграрії одностайно підтримали ідею переходу парафії до ПЦУ, зазначивши, що давно чекали цього. Парафіяни подвірно обійшли село, розповіли про наміри, запросили односельців на збори. Зрозумівши, що громада підтримує такий крок, настоятель червоненського храму повідомив про бажання перейти до ПЦУ Дніпропетровську єпархію цієї церкви.

Щоправда інформація про перехід парафії Святого Апостола Фоми поширилась далеко за межі села, тож отцю Максиму, як і декому з активних фермерів, парафіян довелося на собі відчути тиск з боку представників УПЦ МП.

Зокрема отцю Максиму довелося почути прокляття від відомих у районі та місті і зовні, начебто, поважних священнослужителів; наслухатися від них меседжів про "єресь" та "зраду".

цитує одного з відомих криворізьких кліриків отець Максим і додає, що були спроби подати ситуацію у викривленому світлі, мовляв, рішення про перехід до ПЦУ насправді прийняли місцеві фермери, а люди змушені були прийняти це рішення під тиском.

В результаті панотцям поважного віку не вдалося залякати 32-річного священника, батька 4-х дітей. Він пояснив, що своїм кроком не зраджує Христа, і продовжив робити свою справу.

У неділю 27 березня після богослужіння у храмі Святого Апостола Фоми відбулися збори. Як каже отець Максим, серед учасників зборів незадоволеним був лише один чоловік - староста храму, який за прикладом представників УПЦ МП озвучував прокляття на його адресу.

Водночас свої підписи на підтримку переходу до ПЦУ поставили близько 500 жителів села. Всього ж у Червоному живе близько 700 мешканців.

- У мене є ще два храми - один ми будуємо, а інший відкритий у амбулаторії села Вільне П'ятихатського району. Я туди приїхав цього ж дня. Там взагалі не було жодних проблем - люди одностайно підтримали перехід до ПЦУ. Але благочинний П'ятихатського району від УПЦ МП - отець Олександр, який зараз втік (перебуває десь за кордоном), взагалі почав кидатись до мене битися, - пригадує отець Максим події 27 березня,  - люди кричали йому "Ганьба!", а він вимагав віддати йому ключі від церкви. На це староста села запитав у отця Олександра, чи він хоча б якусь копійку вклав у храм, і послав його "з Богом". Той попрямував до автівки зі словами "я с тобой ещё разберусь" на мою адресу.

Отець Максим зазначив, що у Криворізькому районі на зборах у громадах громадський порядок охороняли поліцейські. А у П'ятихатському батюшка - забіяка з'явився у момент, коли поліція поїхала з місця проведення зборів.

- Водночас, - каже наш співрозмовник, - ми вдячні Службі Божій України, яка  нас підтримувала.

Згодом, коли до ПЦУ переходили храми у Зеленому Полі та Кам'яному Полі, служителі УПЦ МП звернулись до правоохоронних органів, звинувативши червоненського священника у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі. Щоправда ця спроба виявилась безперспективною. 

Ситуацію з переходом парафій з УПЦ МП до ПЦУ в селах Шевченківського старостинського округу пам'ятає і староста цього округу Світлана Гришина. Вона зазначила, що парафіяни у селах Кам'яне Поле та Шевченківське були незадоволені поведінкою колишніх настоятелів храмів, які поводились "дещо некоректно". Через це на богослужіння у місцеві храми приходило 3 чоловіки, та й ті переїжджали з одного храму до іншого на молебен.

Як зазначає староста округу, дещо іншою була ситуація у селі Зелене Поле. Там місцевого священника поважали. Але він на той момент поїхав до Великобританії, де й залишився на тривалий термін. Батюшка, який прийшов замість нього, людям не припав до душі.

Маючи ж поруч позитивний приклад громади з Червоного, де отець Максим з парафіянами раніше розпочали процес переходу, жителі населених пунктів Шевченківського СО вирішили вивчити досвід і одного дня гуртом навідалися до сусідів по ОТГ. Побувавши на службі, яку проводив отець Максим, люди переконались у тому, що богослужіння українською, зрозумілою для них, мовою дозволяє краще розуміти Слово Боже. Тож парафіяни попросили священнослужителя допомогти і їхнім парафіям перейти до ПЦУ. Той не відмовив.

Першими у старостинському окрузі перейшли до ПЦУ парафії у Зеленому Полі та Кам'яному Полі.

Трохи важче було у Шевченківському, де отець Дімітрій, за словами Світлани Гришиної, "дуже міцно вхопився за храм" і підбурював парафіян, брешучи їм про "єресь", про те, що отець Максим "захоплює храми". Однак ця брехня поширювалась на той момент, коли зеленопільська і кам'янопільська парафії вже належали до ПЦУ, а богослужіння у них проводив новий батюшка - отець Ігнатій, яким люди були дуже задоволені. Таким чином, пояснює Світлана Володимирівна, під час зборів у Шевченківському вже було кому відкрити очі парафіянам на брехню отця Дімітрія.

Учасникам зборів запам'ятався один з аргументів отця Дімітрія - мовляв, саме старослов'янською мовою, якою проводять богослужіння в УПЦ МП,  говорять ... янголи.

Та йому опонували, казали, що людям краще почути кілька слів зрозумілою мовою, аніж багато незрозумілою. 

Одна з парафіянок, каже староста округу, під час зборів у Шевченківському вигукнула: "А! Так ви нас обманювали! Давайте, де підписати, я все підпишу" (підпис на підтримку переходу до ПЦУ).

Водночас отцю Дімітрію запропонували переходити до ПЦУ разом з парафією, в тому числі  з цією пропозицією до нього публічно звернулась його дружина. Та він відмовився.

- Врешті на зборах у Шевченківському проти переходу проголосував лише отець Дімітрій, його матушка утрималась, решта учасників зборів підтримали перехід до ПЦУ, - пригадує отець Максим.

Світлана Гришина пригадує, який тиск довелося витримати отцю Максиму від священників УПЦ МП. Каже, що справжня війна розгорнулася у соцмережі, де батюшки писали такі речі, які, на її думку, навіть звичайній людині писати соромно.

Сьогодні ж вона разом з односельцями тішиться, що нині у селах Шевченківського старостинського округу панує конфесійна злагода. Люди масово пішли до храмів. Причому новий батюшка - отець Ігнатій, знайшов підхід до людей різного віку. Отож до церкви тут ходять не лише літні люди, але і родини з дітьми, і молодь.

Отець Ігнатій був представлений у храмі Первопрестольних Петра і Павла на престольне свято 12 липня (Петра і Павла). Храм у селі Зелене Поле знаходиться у культовій споруді, зведеній колись засновниками цього села - німцями - менонітами. 

На фото (зліва направо): отець Ігнатій та отець Максим

"Щонеділі люди можуть прийти до храму: поставити свічечку, замовити молитву, помолитися за здоров'я, за упокій, помолитися за своїх ближніх чи знайомих. Щоб не сталося, люди завжди приходять до храму, питають поради. Завжди радий допомогти. Живемо у злагоді один з одним, живемо як велика сім'я. Сім'я не лише у нашому селі, але  у всьому нашому старостинському окрузі, де я є настоятелем трьох храмів (у трьох селах - ред.", - наголошує отець Ігнатій.

Ще одна парафія, яка перейшла до ПЦУ після 24 лютого 2022 року - парафія  Різдва Пресвятої Богородиці в смт Радушному. Парафія Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату з'явилась у Радушному ще у 1996 році. Близько десяти років тому ця парафія перейшла до УПЦ московського патріархату. Як пояснює настоятель парафії отець Богдан, цього захотіли парафіяни. Однак після 24 лютого 2022 було вирішено переходити до ПЦУ. 

Чи продовжиться процес переходу парафій УПЦ МП до ПЦУ на Криворіжжі? На сьогодні відомо, що такі плани є. 

Після обшуків СБУ єпархій УПЦ МП і знахідок, які підтверджують антидержавницьку діяльність деяких служителів культу "руського міра" і "кіріла", стає очевидним для багатьох, що держава потребує захисту і на фронті духовному. 

Як відомо, 1 грудня Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Рада національної безпеки та оборони доручила Кабміну запропонувати Верховній Раді заборонити діяльність УПЦ МП в Україні, а також ініціювала перевірку законності перебування УПЦ МП в Києво-Печерській Лаврі. Цього ж дня Очільник держави ввів у дію персональні санкції щодо деяких представників релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії.

Минулого року тему "безпеки держави на духовному фронті" нам вдалося побіжно обговорити з керівником Криворізької військової адміністрації Євгеном Ситниченком під час одного з брифінгів. Він запевнив, що є розуміння важливості цієї теми. Тож сподіваємось, що органи державної влади на місцях в межах своїх повноважень також вживатимуть заходи з метою захисту державності від агентів ворожого впливу. 

Детально про те, як на Криворіжжі парафії УПЦ МП переходили до ПЦУ, слухайте на нашому відео.

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.