"Дивимось прогнози, молимось Богу, надіємось на дощ і працюємо", - як у Грушівській ОТГ віднаходіть формули життя, коли у крані немає води, - - ФОТО, ВІДЕО

Через обміління Каховського водосховища у Криворізькому районі повністю припинилось централізоване водопостачання у Грушівській громаді. У теперішній час туди підвозять питну воду, запаси технічної води у мешканців населених пунктів громади поки ще є. Усвідомлюючи, що для людей, котрі, переважно, живуть за рахунок вирощування городини, важливе значення має саме технічна вода, представники влади шукають рішення, які б дозволили хоча б частково забезпечити цю потребу.

Яка ситуація з водозабезпеченням у Грушівській ОТГ в ці дні? Як вплинуло на життя людей припинення централізованого водопостачання? Яких кроків вживає влада для мінімізації негативних наслідків, викликаних обмілінням водосховища? Про все це кореспондентка 0564.ua дізнавалась на місці.

В 7 населених пунктах Грушівської ОТГ нині проживає 6,5 тисяч осіб (включно з ВПО). Тут обладнана централізована система водопостачання, якою і подавалась питна вода від ДП «Кривбаспромводопочтачання». Однак у п’ятницю, 9 червня, місцева насосна станція зупинилась через критичне падіння рівня води у сховищі. Тож на момент нашого виїзду у громаду лише 15% її населення мали можливість отримувати питну воду.

За словами начальника Криворізької районної військової адміністрації Євгена Ситниченка, з першого дня припинення централізованого водопостачання у Грушівській громаді був введений графік підвозу води та задіяні усі види транспорту. Тож Грушівська громада на сьогодні (14 червня – ред..) отримала 240 тонн питної води й 20 тонн бутильованої води, яка була надана обласною військовою адміністрацією. Загалом Євген Ситниченко назвав ситуацію з водозабезпеченням на території Криворізького району контрольованою і запевнив у миттєвій реакції представників влади з метою постачання води туди, де у цьому виникає потреба.

Голова Грушівської громади Сергій Мариненко повідомив, що у окремих селах громади вода в системі була ще до кінця неділі. На цей час люди мають невеликі запаси води, адже у приватних домоволодіннях є резервуари, басейни а подекуди, криниці і свердловини. Отож станом на 14 червня очільник громади не визначив ситуацію, як критичну.

-Сьогодні, завдяки Криворізькій РВА, до нас привезли дві цистерни з технічною водою, тож займаємось її розвезенням, - зазначив він, - щодо питної води: учора нам привезли бутельовану воду, сьогодні маємо отримати ще бутильовану воду, яку видаватимемо людям по мірі отримання цієї води.

Мариненко наголосив, що для їхньої громади найважливіша все ж технічна вода, адже переважна більшість людей «живе з городів» - хтось вирощує овочі і фрукти тільки для себе, а хтось і на продаж. В середньому для одного поливу городу використовують близько 5 - 10 кубометрів води. Поки що ємності в домогосподарствах заповнені. Та коли ця вода закінчиться, влада шукає рішення, які б дозволили забезпечити людей технічною водою на рівні, хоча би, половини від потреби.

Щодо питної води, то зараз її роздають населенню ОТГ з розрахунку 5 л на людину. Запаси питної води накопичено на насосній станції, окрім цього, воду підвозять. Станом на 14 червня місцева влада готувалась роздати жителям сіл 2100 п’ятилітрових баклажок з водою. Наступну партію очікували вже наступного дня. Для отримання питної води люди приїздять самі, мало мобільним землякам воду розвозять.

Журналісти стали свідками, як дві баклажки з питною водою доставили родині 101-літньої Ганни Ковтун. Літня пані мешкає разом з зятем, 70-річним паном Олександром. Її дочка, дружина пана Олександра, померла три роки тому. Відтоді Ганна і Олександр лишилися самі. «Зять мене не обіжає», - зауважила вона, звертаючись до представників медіа, які побували у неї в гостях. Та коли дізнається, що нас цікавить вода, пояснює, що без води погано.

Як відомо, Каховську ГЕС збудували у 1955 році ударними темпами в рамках сталінського «плану перетворення природи». Вона мала забезпечити водою український Крим та південні регіони, а Каховське водосховище мало стати новим Азовським морем. Заради цього затопили велику кількість родючих земель та майже сотню селищ. Та пані Ганна не застала тих часів, адже переїхала до Грушівки з Петровського району Кіровоградщини вже у 70-х роках минулого сторіччя. Сьогодні жінка та її зять живуть на свої пенсії.

Пан Олександр показав нам, де набирає воду: запас технічної води має у басейні, розташованому на подвір’ї. Поки що і використовує цю воду, сподіваючись, що її вистачить на певний період. Адже, каже він, город не садить, його 24 сотки нині засаджує сусід.

Вийшовши з двору пенсіонерів, ми зустрічаємось з їхнім сусідом Борисом Громом. Чоловік не відмовляє журналістам і ми йдемо подивитися, як господарює в умовах дефіциту води його родина. А подивитися тут є на що: 35 соток городу, засадженого картоплею, полуницею, огірками, кабаками, цибулею, кукурудзою, малиною та рештою городини і ягід, та ще й 15 соток саду. Тут налагоджений крапельний полив. Окрім цього, у господарстві пана Бориса є качки, гуси, свині…

Городину, ягоди і фрукти Громи вирощують для себе, бо мають велику родину.

Чоловік розповів, що любить сільське господарство, колись фермерував на Херсонщині, а згодом перебрався на Апостолівщину (нині – Криворіжжя). Видно, що Борис – людина дії, господар, і, навіть у ситуації, що склалась, розповідає про свої плани з оптимізмом.

Він показав нам бочку з водою на 1800 літрів. Щоправда, зауважив, що води в ній вистачить на те, аби 40 його птахів (20 качок і 20 гусей) поїти упродовж місяця. Ще є 54-кубовий гумовий резервуар, воду з якого можна використовувати для поливу. Обидві ємності наповнюються природною, дощовою, водою. Нескладна система ринв, якими збирається вода і насос – традиційні технічні рішення допомагають селянину поповнювати запаси води. Якщо ж доведеться використовувати воду з гумового резервуара, то для поливу 50 соток городу з садом води з нього вистачить на … 1 полив. Та песимістичне запитання журналістів, а що ж він робитиме, коли закінчиться уся вода в резервуарах, не застає його зненацька, чоловік розмірковує вголос:

-Ось дивіться, зараз дощик пройшов, отож тиждень перебудемо. Потім , якщо дощу не буде, поллємо - ще один тиждень виграємо. Якщо нічого не зміниться, ну ще тиждень почекаємо…

У якийсь момент і в інтонаціях аграрія з’являються нотки песимізму:

-Ми такої ситуації не чекали, звісно. Тяжко, боляче, але мусимо працювати, - каже господар, після чого в його очах знову спалахують вогники оптимізму і він продовжує:

- Дасть Бог, і наша влада, і ми ж - не такі люди, що докотилися до того, аби просто чогось чекати – щось робимо. Як покійний мій дід казав: «Якщо будеш щось робити, то будеш щось мати. А як нічого не будеш робити, то й нічого не матимеш. Дивимось, прогнози, молимось Богу, надіємось на дощ ну і, відповідно, йдемо і щось вирішуємо, - озвучує формулу життєдіяльності Борис Гром.

Цього ж дня, 14 червня, у центрі села нам зустрівся чоловік з Мар’янського - Віктор Миколайович.

Він продавав полуницю, і ми скористалися можливістю придбати солодку і ароматну ягоду. Поцікавились, як вплине ситуація з водою на життя чоловіка. З’ясувалось, що він вирощує цибулю, полуницю та інші сільськогосподарські культури на площі 10 га. На цій площі облаштована зрошувальна система поливу, у якій нині води немає. Забезпечити полив культур на площі 10 га водою з якогось резервуару, нереально. Отож усі сподівання Віктора Миколайовича пов’язані з дощем.

Ще одна зустрічна – Любов, яка переїхала до Грушівської ОТГ, щоб бути подалі від обстрілів - з Нікополя. В Грушівській громаді вона має свою дачу, де і мешкає зараз. Попри незначні площі землі на дачі, поливати городину їй нічим, адже ємностей для зберігання технічної води у дачному господарстві жінки немає.

Від наших співрозмовників ми дізнались, що вони сподіваються на те, що влада зуміє оперативно віднайти ефективні рішення проблеми з водою – ще до того, коли проблема суттєво позначиться на рівні життя людей.

Водночас, ми почули від представників влади про те, що в Грушівській ОТГ є реальні шляхи для подолання кризи з водою, однак певні технічні рішення потребуватимуть деякого часу і ресурсів. Над цим вже працюють. 

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.