Обличчя цього військового стало відомим у всьому світі. Він потрапив в об’єктив пресофіцера ОЗСП «Азов», а його світлина побувала на виставках у різних країнах Європи.
Про це повідомляє пресслужба в/ч 3011 НГУ.
Володимирові 27. Він має двох дітей, менша з яких народилася 9 березня 2022 року, коли гвардієць перебував на черговій ротації на Донеччині. У той час Маріуполь вже був оточений російськими військами, а мобільного зв’язку майже не було.
«Я пам’ятаю, як спав перед чергуванням, а хлопці мене розбудили та почали вітати. Я спочатку не зрозумів нічого, а потім пішов шукати зв’язок, аби зателефонувати дружині та побачити маля. Тоді я дав собі слово, що обов’язково повернуся додому, адже на мене там чекає моя родина», - згадує Володимир.
«Якось у бункері мене побачив боєць з «Азову» і сказав, що я став відомим, адже моє фото розлетілося усією мережею Інтернет та було на різних виставках за кордоном. Воно було зроблено спонтанно. Я хотів виглядати охайно (військова звичка), тому попросив кілька хвилин, щоб вмитися та одягнутися», - говорить військовий. За його словами, навіть у таких умовах бійці намагалися берегти своїх рідних та не завжди говорили про ступінь своїх поранень.
Для багатьох військових та ротація була першою, тому досвіду як такого ще не було. Кілька тижнів група нацгвардійців несла службу на рибно-консервному заводі. Їх головним завданням було вести спостереження та передавати оперативну обстановку. В кінці березня 2022 року групі довелося перебазуватися на іншу позицію в районі морпорту, адже ворожі війська почали стягувати все більше техніки та вели інтенсивний вогонь з важкої артилерії.
«Проти танків зі стрілецькою зброєю протистояти важко. Бойові дії – це не гра в Counter-Strike, тому диванні стратегії тут не підходять. Обстановка мінялася щохвилини та ти мусив пристосовуватися до усього», - говорить Володимир.
В середині квітня нацгвардієць разом із побратимами після прориву колони на «Азовсталь» знову відправився на позиції. Внаслідок артилерійського обстрілу військовий отримав осколкове поранення обличчя та був евакуйований до польового госпіталю на території комбінату.
В рамках чергового обміну військовополоненими у лютому цього року Володимир повернувся додому. Сьогодні гвардієць продовжує лікування та реабілітацію після отриманого поранення та проводить час зі своєю родиною.