У Кривому Розі ГО «Об’єднання відповідальних громадян» створює Центр відновлення військових та цивільних. Унікальний проєкт реалізується завдяки небайдужим українцям з різних міст нашої країни, а також благодійникам з усього світу.
Про це журналістці 0564.ua повідомив співзасновник ОВГ, який курує проєкт зі створення Центру відновлення, Юлій Морозов.
За словами пана Юлія, ідея створення Центру виникала поступово. Минулого року, коли з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, ОВГ почало допомагати військовослужбовцям та внутрішньо переміщеним особам, вони все частіше чули про те, що пораненим людям потрібна допомога, інколи це була просто потреба вирішити якісь бюрократичні питання чи проблеми з документами.
- Потім ми зрозуміли, що медицина в нас якось ще працює, а от реабілітація навіть ще до великої війни поганенько працювала, нема цього нормального маршруту, нема системи. І тому ми отримували ще більше запитів, що людині треба допомогти і ми шукали можливість, як це зробити.
Хоч в Україні існують подібні ініціативи створення реабілітаційних центрів і криворіжці не будуть в цьому першопрохідниками, але в ОВГ розуміли, що запит буде величезний і тут не місце конкуренції.
-Ми розуміли, що ми достатньо спроможна спільнота і ми можемо щось більше, ніж просто закупити шкарпетки і привезти їх на фронт, не в образу нікому іншому. Слава Богу і подяка всім, хто робить хоч щось! І коли ми видохнули і зрозуміли, що Кривий Ріг не окупований, що Україна буде повільно, важко, але перемагати, ми почали уважно дивитися, що ми можемо зробити таке, що було б відповіддю важливою прямо зараз, але щоб працювало надовго.Тому що ми будемо довго ще небагатою країною і тому дуже важливо використовувати ресурси ефективно. Це якраз той проект, який точно буде працювати надовго і який буде потрібен як би далі події не розгорталися, наскільки швидко ми переможемо і наскільки багато в нас ще буде людей з інвалідністю і наскільки багато у нас буде людей зі страшними психологічними травмами. Тобто, цей проект буде точно потрібен навіть коли ми вилікуємо всіх поранених і реабілітуємо всіх настільки, наскільки можна.
Юлій Морозов додав, що хороший якісний Центр реабілітації, доступний для широких прошарків людей, буде важливий.
- Тому що інсульти, інфаркти все одно ще трапляються, як і дорожні пригоди, де люди травмуються, діти народжуються з ДЦП. І коли ми це зрозуміли, що це треба робити, то далі вже це було питання техніки.
Центр відновлення військових та цивільних – проєкт «Об’єднання відповідальних громадян». Будівля під Центр вже належить ОВГ, вони її викупили приблизно за 65 000 доларів.
-Це була складна операція. Це приміщення - не комунальна власність, а приватна. Але ми розуміли, що є люди, які не дуже нас люблять у місті і які можуть зробити багато чого, щоб завадити нам і щоб цей проєкт не стартував. Хоча, з іншого боку, ми сподівалися і досі сподіваємося, що цей проєкт настільки важливий і чутливий, що треба бути прямо зовсім-зовсім покидьком і не бажати країні успіху, щоб лізти сюди. Але ми вживаємо багатьох заходів, щоб захистити цей процес в усіх сенсах.
Збирати кошти на купівлю будівлі під Центр допомагали як окремі громадяни, так і цілі організації. Точну кількість тих, хто долучився до збору, поки не рахували, але Юлій Морозов каже, що їх було точно більше 100.
Хоч збір був і відкритий, але з міркувань безпеки ОВГ не оприлюднювало ні адресу будівлі, ні навіть фотографії. Тільки в приватних розмовах з людьми, яким волонтери довіряють, вони могли тихенько показати фотографії і показати на google картах про що йдеться. Незважаючи на те, що люди не бачили, на що саме вони донатять, але знаючи «Об’єднання відповідальних громадян» і довіряючи їм, громадяни жертвували кошти на добру справу.
-Люди жертвували, бо вони нам довіряли і точно знали, що якщо «Об’єднання відповідальних громадян» сказало, то значить це буде якщо не геніальне, то точно щось хороше. Потім ми почали обростати партнерами. На певному етапі підключився Фонд Сергія Притули і відкрили збір. Тобто, вони не робили цього прямо сильно інтенсивно, тому що у них упорйде зараз на допомогу війську, але вони теж стикаються з тими самими проблемами, що коли приїжджають в батальйони, в бригади, якими вони опікуються(а це більшість підрозділів України), в них регулярно питають куди на реабілітацію можна відправити поранених хлопців. В нас складаються хороші партнерські стосунки в багатьох аспектах, тому коли я до них приїхав і сказав про Центр, вони відповіли: «так, ми в темі, ми включаємось». І для нас це теж важливо, тому що це нам додає певної довіри в якихось більш широких колах. Це, знову ж таки, додає нам більшої публічності. Якщо комусь буде не подобатись те, що ми робимо, то вони мають 100 разів подумати чи варто лізти туди, де офіційно є гроші Єврокомісії.
Юлій Морозов розповів, що вони розгорнули грант, який мав іти на культурний проєкт, але вони примудрилися розгорнути його на Центр і зараз вже почали витрачати гроші Єврокомісії на відбудову цієї будівлі.
-У нас шість місяців йшли перемовини. Ми 22 лютого 22-го року мали підписувати тристоронній меморандум - Об'єднання відповідальний громадян, ДУЕТ і Єврокомісія про те, що ми мали відкривати великий мистецький центр у Кривому Розі. У нас уже були виграні гроші, але, ясна річ, що ніхто з Єврокомісії не прилетів, вони передзвонили за кілька днів і сказали, що у нас тут «червоні прапорці», ми не літаєм.
За словами пана Юлія, потім ще дуже довго велись перемовини з представниками Єврокомісії щодо грантових коштів.
-Вони були повністю на нашому боці і розуміли, що вкладатися зараз в сучасне мистецтво – поза межами розумного. В них є своя внутрішня бюрократія, там все за правилами, але ми знайшли варіант з ними в дуже довгому діалозі і у нас в проєкті (в Центрі відновлення – авт.) буде мистецька складова. Ми віримо, що мистецтво в реабілітації теж дуже-дуже важливе.
Також, у ОВГ вже є кілька західних партнерів, які допомагають у створенні Центру. Під час першої толоки на території майбутнього Центру були представники американського фонду «For peace».
-І ми з ними дуже багато для України чого зробили в такому авральному режимі, коли і в Польщі є невеличкий офіс, і щось з Америки сюди тягли для військових і для переселенців. Це класні люди, які вміють стратегічно мислити, тому вони зараз наш голос в Штатах - достатньо потужний голос. Вони привезли зараз своїх друзів, які знімають модну рекламу і кажуть, що хочуть всім розказувати про Центр, бо це надважлива історія.
Толока, яка проходила в середині липня, була першою, але далеко не останньою і небайдужі криворіжці зможуть долучитися і зробити свій внесок у створення Центру відновлення.
-Ми зараз закінчуємо офіційне будівельне обстеження, а перед тим, як підписувати папери, робили неофіційне обстеження. Ми привезли сюди людей, які подивилися перекриття, адже будівля виглядає страшненько, але вона дуже крута, вона в хорошому стані, як нам сказали, і вона простоїть ще 100 років.
ОВГ зацікавлено в тому, щоб знайти будь-які старі фотографії, відомості, згадки про цю будівлю.
-Ми хочемо, щоб вона максимально зберегла свій вигляд, всі свої архітектурні принади. Коли ми повернемо їй життя, це буде ще пам'ятка архітектури, фактично.
Юлій Морозов розповів, що зараз іде процес проектування.
-Коли зробиться проєкт, буде зрозуміло, яку стінку ми можемо прибрати, а яку залишити. Але ми паралелимо процеси і дуже ретельно працюємо, бо відчуваємо відповідальність і не хочемо настроїти щось, що потім рухне десь колись.
За словами Юлія Морозова, на будівельному майданчику керує усіма процесами пан Віктор, який мав в Маріуполі свій будівельний бізнес.
-Також у нас дуже хороший проектант і ми в постійному діалозі. Ми не будемо чекати кількох місяців поки буде закінчена проектна історія. Проектант буде приходити і казати: отут ми дослідили і тут точно можна свердлити, отут можна ламати, тут можна підлогу демонтувати.
Паралельно волонтери займаються питаннями підключення комунікацій, адже в будівлі, яка довгий час не експлуатувалась, все відключено і тут нема ні електрики, ні води.
-Ми паралельно і цим теж займаємось. Це теж такий цікавий тест. Поки що ми його нормально проходимо, тому що нам ідуть назустріч навіть оці складні структури. В принципі, я за це і брався тому що я був впевнений, якби ми будували Центр сучасного мистецтва, то купа людей з радістю нас би послали, але не в даному випадку. Деякі переговори, до яких я готувався дуже довго і ретельно, щоб переконувати людей, тривали півтори хвилини. Людина казала: ви тут збираєтесь ветеранів поранених реабілітувати, я зроблю все.
Юлій Морозов розповів, як після ремонту планують організовувати роботу Центру відновлення:
-У нас планується повноцінний амбулаторний реабілітаційний процес, тобто люди не будуть тут лежати, принаймні на першій стадії.
За словами керівника проєкту, в Центрі будуть проходити реабілітацію, в першу чергу, криворіжці, але якщо люди будуть приїжджати, то треба придумати, куди їх поселити десь поруч.
-Запустити стаціонарну лікарню - це другий рівень складності і бюрократії, ми до нього потім колись доберемося. Зараз це буде амбулаторно - люди будуть приходити сюди, отримувати якісні послуги з реабілітації. Коли ми про це розповідаємо, то люди говорять, що це дуже нетипово для України, адже ми хочемо паралельно поєднати фізичну реабілітацію і психологічну, тому що зазвичай в Україні якийсь з видів привілегіює, а інший «провисає». Якщо хтось концентрується на фізичній реабілітації, то психологічна відбувається за остаточним принципом. Ми хочемо запаралелити ці процеси.
На певному етапі буде включатися третя складова, яку в ОВГ називають соціальною реабілітацією.
- Багатьом людям треба буде шукати нові ролі в житті, адже хтось не повернеться в шахту, бо ноги нема, хтось не повернеться в офіс, бо перегортати папірці в офісі після двох років в окопах з автоматами в руках, воно вже якби не працює, у когось вже родини не лишиться, бо дружина десь в Німеччині залишилась, хтось в своє місто не повернеться, бо Бахмута, наприклад, нема вже і людям потрібно буде будувати нове життя. І тут ми себе більш впевнено почуваємо, бо, що стосується фізичної реабілітації, то тут в мене був на певному етапі синдром самозванця, тому що це вперше проект, яким я керую, і в якому я не є професіоналом, але ми підтягуємо професіоналів зараз.А от соціальну складову ми зможемо її гарно розгорнути, у нас достатньо широке коло, ну ми сподіваємось, що з війни всі повертаються і воно ще зміцниться.
За словами пана Юлія, когось планують затягувати в спорт, когось - в мистецтво.
-Також плануємо налагодити якісну співпрацю з релігійними структурами, тому що, як кажуть, в окопах невіруючих не лишається. Якась людина повернеться і їй буде важливо спілкуватися з якимось духовником, відповідно до його вірувань. Ми спробуємо все це достатньо цивілізовано розскласти і через те, що ми залишаємося арт-проєктом, по певній суті, то ми плануємо тут майстерні.
Юлій Морозов зазначив, що в Центрі планують працювати не тільки з тими, хто реабілітується, але і з їх родинами.
-Це надважлива історія, тому що якщо людина не отримує адекватної підтримки в цьому процесі, а він складний і він може бути дуже довгим, якщо він не отримує розуміння і підтримки від своєї родини, то це майже катастрофа. А якщо він отримує гарну підтримку, то тут дива можуть відбуватися.
Криворіжці багато консультуються з представниками центрів реабілітації із інших міст:
-Ми вже були у легендарному львівському центрі - в Superhumans Center, який концентрується на дуже важких випадках, там працюють з ампутаціями, з протезуванням. Ми досліджували також львівський “Unbroken” («Неламні») - це ціла екосистема. Але там інша історія, це центри, які робляться, фактично, в рамках існуючих лікарень. Їм у Львові добре, тому що в них влада трошки більше розуміє і вона відкрито впускає громадськість, вона впускає меценатські гроші, вона впускає західний досвід в діючі лікарні і кажуть: Вперед! Працюйте! Тут, в Кривому Розі, на жаль, і в більшості інших міст, все не так гарно. Тому ми будемо шукати варіанти співпраці з усіма офіційними структурами, але ми будуємо абсолютно незалежну структуру. Ми вивчаємо досвід, ми з багатьма іноземними партнерами спілкуємось зараз.
Разом зі шведськими партнерами ОВГ шукає в Європі моделі, найбільш наближені до того, що вони хочуть побудувати у Кривому Розі. Восени криворіжці поїдуть в кілька європейських центрів вивчати їх досвід.
Юлій Морозов також впевнений, що їхня велика міжнародна співпраця і досвід точно на певному етапі зіграють свою роль.
-Ми постійно говоримо про те, що нам потрібна експертиза, тому що Америка дуже далеко пішла в плані реабілітації ветеранів, Ізраїль дуже далеко пішов в плані реабілітації взагалі. Я був місяць тому на україно-ізраїльському реабілітаційному саміті, де я на панелі був з міністрами, з керівниками топових реабілітаційних центрів. І я такий сиджу з Кривого Рогу - людина без освіти в цій сфері, без жодного досвіду. Але що мене радує в цій сфері, це поки що не про конкуренцію взагалі. Всі, навіть найкрутіші і найресурсніші, вони розуміють, що проблема буде настільки величезна, що нам роботи вистачатиме на всіх, запиту вистачатиме на всіх. І там ми теж з кількома ізраїльськими партнерами попередньо домовилися, що як тільки ми більш чітко сформулюємо наш запит, який саме нам досвід потрібен, ми туди відправимо людей і я дуже сильно сподіваюсь, що відчуття безпеки в Україні потрошки буде зростати і ми сюди зможемо привозити людей, які будуть вивчати наші команди, ділитися найбільш передовими методиками і так далі.
Жінка, яка буде головною відповідальною за реабілітацію в Центрі відновлення, зараз закінчує своє офіційне навчання закордоном.
-В неї вже є пару медичних освіт. Зараз вона ще завершує навчання в Польщі як лікар-реабілітолог. Вона вже на останній стадії навчання і вона не просто проходить десь практику, вона проходить практику з конкретним прицілом на те, що буде.
Юлій Морозов додав, що в них вже є кілька людей на сьогодні, яких розглядають на посади керівника психологічного напрямку і в напрямку фізичної реабілітації.
-Це дуже класні панянки, вони досить професійні, як нам здається, і зараз ми будемо переконуватись в цьому остаточно. І головне, що у них мотивація зашкалює - у однієї з них чоловік воює, інша волонтерила постійно, і вона дуже-дуже багато хлопців бачила з тих підрозділів , яким вона допомагає, в якому вони стані в лікарні. Тому в них реально зашкалює мотивація і це нас дуже сильно радує, тому що професіоналів в Україні малувато. Частина з тих, що є, вони чи усталі і замучені вже, чи вони зіпсовані повністю системою, таких теж вистачає. Тобто є класні, є непогані люди і ми з багатьма зараз проводимо перемовини. Є ще перелік людей, з якими ми плануємо переговорити і долучати до процесів теж.
Юлій Морозов розповів, що частина грошей на ремонт Центру вже є, це кошти Єврокомісії.
- Вони затвердили нам бюджет і нам його точно вистачить на достатньо серйозні речі - на якісне проектування, на всі комунікації, на вікна, на утеплення, але ми хочемо утеплити так, щоб воно виглядало автентично і це для нас «задача із зірочкою». Паралельно ми ведемо переговори і вони достатньо успішні. Деякі фонди кажуть: ух ти! клас! настільки раді, що ви це робите, але ми не можемо фінансувати медичні речі, проте ми готові дітям допомагати. Тоді ми говоримо: так, звичайно, у нас буде частина пов'язана з реабілітацією дітей. Давайте ви візьмете на себе цю частину, оці три кімнати і зробите їх. Частина благодійників каже: ми ніяк не можемо в ремонти вкладатися, але ми готові розглянути обладнання. Ми тоді дивимося на наш бюджет і коли нам підтвердять люди, що вони готові придбати оце обладнання, то в нашому бюджеті з'являються гроші, які ми можемо перекинути на інші видатки.
Пан Юлій додав, що в ОВГ є план і вони вважають, що скоріш за все, зможуть протягом року зробити всі комунікації і запустити перший поверх.
-В нас ще є другий повноцінний поверх і цокольний - це величезний підвал, це фактично повноцінне приміщення. Я маю велике сподівання, що у нас зараз все понесеться, адже увага велика, людей це надихає. Тому ми будемо не просто перший поверх робити, а й все інше.
У створенні Центру одна із складних історій з ремонтом – зробити ліфт, який курсуватиме між першим та другим поверхами.
-І це одна із складних історій, тому що для цього треба проект капітальної реконструкції, а він пов'язаний з правом на землю, а це все час. Але для нас важливо задавати стандарти.
В Центрі буде великий зал, який служитиме базовим укриттям і також буде використовуватись як конференц-зал для якихось зборів.
Також в Центрі планують побудувати басейни і вже є на них проєкт.
-В нас є один хороший друг, який будує басейни. В нього є фірма, вони роблять все якісно. Чаша опуститься в підвальне приміщення. Глибина басейну буде близько 2 метрів. Буде два басейни: один на дві доріжки по 15 метрів – це, скоріше, для аквааеробіки і один буде маленький. Басейн теж потребує проекту капітальної реконструкції і зараз ми на одному з вирішальних моментів, адже тут має кілька органів влади різного напрямку спрацювати і це дуже важливо. Начебто є передумови, що ми все це зробимо дуже-дуже швидко.
В Центрі відновлення також буде:
- зал для ЛФК (лікувальна фізкультура),
- зал з тренажерами, з обладнанням,
- кілька масажних кімнат,
- кілька кімнат, де стоятимуть спеціальні прибори для фізичної реабілітації,
- кілька невеликих кабінетів для індивідуальної психологічної роботи, для різних методик,
- велика кімната для групової психологічної роботи,
- коворкінг, де люди зможуть щось прийти попрацювати,
- кімнати, де можна зайнятись різними видами якихось мистецтв, наприклад, гончарством.
-У нас є приблизний план, як все буде на першому поверсі міститься, а потім поступово будемо другий поверх завантажувати і все буде не так тісно, але сподіваюсь, що це все будемо комплексно робити.
Для тих, хто хотів би створити подібний Центр у своєму місті, Юлій Морозов порадив для початку подивитися навкруги, озирнутися і переконатися, можливо хтось вже чимось подібним займається.
-В вашому місті ми уважно дивилися. Якби в Кривому Розі хтось був, то ми би з радістю їх підтримували і взяли б на себе підтягування міжнародних партнерів, взяли б на себе соціальну складову. Тому, якщо ви не є професіоналами в цій сфері і ви не готові взяти на себе відповідальність і сказати , що ми не готові залучити до цього професіоналів, то краще в цю сферу не лізти, тому що тут можна нашкодити достатньо серйозно. Але якщо все ж лізете, то потрібно, в першу чергу, знайти людей, які мають певні скіли.
Юлій Морозов додав, що необхідно вивчати досвід тих, хто щось може в цій сфері і вони теж дуже багато витрачають на це часу і ресурсів.
-Поки що буде трошки нечесно мені давати якісь глобальні поради, хоча в майбутньому це одна з наших цілей. Ми хочемо самі пройти цей шлях за рік, щоб потім впевнено людям казати, як можна робити. Давайте ми трохи просунемось, ми ж Об'єднання відповідальних громадян, ми намагаємось не балакати просто так, тому ми трошки просунемося, зафіксуємо речі,які точно працюють і в яких ми точно впевнені, і будемо далі радити іншим.
Журналістка - Тетяна Якушевська
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.