У Криворізькому державному педагогічному університеті відбулася презентація збірки документів та матеріалів «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 р.р. на Дніпропетровщині». Презентувала збірку її упорядниця - Наталя Романець - докторка історичних наук, доцентка, професорка кафедри історії КДПУ, провідна наукова співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду. Відкрила зустріч - проректорка з наукової роботи КДПУ, докторка педагогічних наук, професорка Віта Гаманюк.
Про це повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку.
Під час презентації Наталя Романець нагадала про свої попередні видання, які були вже раніше презентовані у стінах Криворізького державного педагогічного університету: «Народна трагедія», «Селянство Придніпров'я в умовах сталінського тоталітарного режиму (1928 - 1933рр.)», «Голодомор – геноцид 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби і наслідки».
За словами науковиці, її четверта збірка - «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 р.р. на Дніпропетровщині» - є продовженням серії про голодомор на території Дніпропетровської області. У ній вона висвітлює, як хлібозаготівлі і репресивні заходи влади призвели до тотального вилучення усього продовольства і як це стало передумовою Голодомору.
При цьому з часу видання першої збірки документів - «Народна трагедія» - минуло 30 років. Її Наталя Романець готувала ще у період, коли була аспіранткою 1 курсу Дніпропетровського державного університету. Дослідження починались спочатку на кафедрі історії СРСР, а згодом ця кафедра була перейменована на кафедру російської історії. Збірка «Народна трагедія» була на час видання першою збіркою, яка висвітлювала події Голодомору у регіональному вимірі і стала результатом спільної праці науковців Дніпропетровщини, які на той час у своїх дослідженнях випередили інші регіони.
Порівнюючи умови роботи на початку своєї дослідницької діяльності і зараз, Наталя Романець наголосила, що розпочинати працювати над темою Голодомору було дуже важко, адже у архівах, зокрема, партійних, заборонялося переписувати документи. «Зараз документи можна просто сфотографувати. І це дуже велике доясгнення Реворлюції Гідності. Тому що прийняття комплексу законів про декомунізацію значно полегшило роботу науковців», - зазначила Романець. Вона продемонструвала учасникам презентації один зі своїх зошитів, у котрий записувала зміст опрацьованих документів на початку своєї науково-дослідницької роботи у архівах, пояснюючи, що для збереження змісту документів їй доводилось списані аркуші виривати з зошита і ховати.
Через надзвичайно поганий стан деяких архівних документів інформацію з зошита, якому вже понад 30 років, науковиця використала під час роботи над четвертою збіркою документів. Адже ті документи, які ще можна було прочитати і переписати 30 років тому, сьогодні вже прочитати важко або неможливо. «Тому, коли потрібно визначити якусь цифру, чи якусь літеру прізвища, я можу собі подякувати, що колись змогла стільки переписати» , - говорить професорка, демонструючи аудиторії старий списаний зошит.
У третій збірці - «Голодомор – геноцид 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби і наслідки» - були представлені події після закінчення хлібозаготівельної кампанії 5 лютого 1933 року і висвітлено, що відбувалось в умовах Голодомору на території Дніпропетровщини, а саме: якими були масштаби, якою була смертність серед населення, санітарно-епідеміологічна ситуація, який був рівень злочинності, соціально-економічні наслідки Голодомору...
Вже тоді Наталя Романець поставила перед собою завдання підготувати збірку документів, у якій будуть висвтлюватися передумови Голодомору, а саме - хлібозаготівельні кампанії 1931 - 1933 років, які здійснювалися на території Дніпропетровської області.
На обкладинці надрукованого цього року видання зображена карта Дніпропетровської області в кордонах 1932 року - у "павутинні» - тенетах Голодомору. Планується, що така сама ідея, такий самий дизайн обкладинки буде використовуватись надалі для оформлення збірок документів по інших регіонах України, де замість карти Дніпропетровщини буде зображуватись карта відповідного регіону. Таким дизайном буде об'єднана ціла серія книг.
Збірка «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 р.р. на Дніпропетровщині» розпочинається однойменною науковою статтею авторства Наталі Романець, у якій охарактеризовані особливості хлібозаготівельних кампаній 1931 - 1933 років, які призвели до Голодомору. Збірка також вміщує 171 документ, археографічну передмову а також передбачені для роботи з науковим виданням переліки - список скорочень, іменний покажчик, іменний посадовий перелік, географічний покажчик.
Сама упорядниця називає цю збірку «карантинно-військовою», адже розпочала роботу над нею у період карантину, що надзвичайно ускладнювало роботу у архівах, які закривались на певний час, а після відкриття були обмеження по кількості відвідувачів. На момент широкомасштабної війни науковицею було зібрано вже усі необхідні документи, підготовлено усі необхідні переліки, залишалося завершити свою вступну статтю.
«Певною мірою робота над цією збіркою документів стала тим, що мене тримало в умовах цієї війни. Тому що мені дуже хотілося довести цю роботу до кінця, аби вона не залишилася у незавершеному стані», - зазначила Наталя Романець, пояснивши, що в умовах війни значно обмежено фінансування книгодрукування. Принагідно криворізька науковиця висловила вдячність Національному музею Голодомору - геноциду і в.о. генерального директора музею Лесі Газіджак, які знайшли кошти на видання 100 екземплярів книги. І хоча у масштабах України це невеликий тираж, важливо, що ці книги потраплять до основних наукових бібліотек. Зокрема, по одному примірнику цієї книги вже отримали бібліотеки Дніпропетровського національного університету та Криворізького державного педагогічного університету.
Під час презентації аудиторії пояснили важливість видання збірок документів. Такими виданнями до наукового обігу вводиться велика кількість нових документів, які зберігаються у архівах. Завдяки збірці науковці матимуть змогу використовувати опубліковані джерела у своїй науковій роботі.
Окрім цього, ті, хто вдається до звинувачень у «переписування історії» на адресу істориків і не довіряє науковцям, зможе скористатись збіркою для власних досліджень - можна самому взяти збірку документів, прочитати, проаналізувати і з'ясувати, наскільки правдиво висвітлюється тема Голодомору істориками.
Важливість роботи науковців над виданням збірок документів особливо відчувається зараз, в умовах широкомасштабної війни з росією, коли і доля деяких архівів трагічна. Зокрема, було повністю знищено Чернігівський архів СБУ. Таким чином більше немає змоги дослідити репресії та інші процеси, що відбувались у цьому регіоні. Значна частина документів Херсонського державного архіву, зокрема й ті документи, які стосуються Голодомору, були вивезені російськими окупантами. Таким чином зникає ще один пласт нашої історії.
Розповідаючи про документи, котрі опубліковані у збірці «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 р.р. на Дніпропетровщині», Наталя Романець зауважила, що вони стосуються процесів, що відбувались на території Дніпропетровської області, сформованої 9 лютого 1932 року у межах 4 міст обласного підпорядкування - Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кам'янське, Кривий Ріг - і 50-ти районів. У зв'язку з організацією 2 липня 1932 року Донецької області, до складу якої увійшло 5 районів Дніпропетровської області, територія Дніпропетровщини зменшилась до 45 районів, та все одно включала майже всю південно - східну територію республіки (для прикладу, сучасний Бердянськ входив до складу тодішньої Дніпропетровщини, як і деякі райони Запоріжжя і Херсонщини).
На Дніпропетровщину, яка займала увесь південь і центральну частину України, у 1933 році припадало 16,8% загальносоюзного виробництва озимої пшениці та 11,9% ячменю, а її питома вага у республіканському загготівельному плані у 1932 році становила 25%. Отож Дніпропетровщина тоді була одним із основних виробників сільськогосподарської продукції. Як стверджує Романець, це і визначило репресивні механізми проведення хлібозаготівель, а в подальшому - і масшаби Голодомору на території Дніпропетровської області.
За словами Наталі Романець, українським науковцям було важко довести, що Голодомор був геноцидом. Однак нині на прикладі сучасної росії та ї керівника путіна стало очевидним, що коли мова йде про дії диктатора, то ні про яку раціональність не йдеться. Наталя Романець: «Для прикладу, ту кількість зерна, яку необхідно продавати за кордон і купувати необхідні знаряддя, машини, інше необхідне обладнання для індустріалізації, Сталін міг отримати і з неколгоспного села. Але йому потрібен був колгоспний хліб. І ціна цього колгоспного хліба його абсолютно не цікавила, навіть якщо це мільйони вбитих людей».
Збірка документів Наталі Романець починається з 1931 року, тобто починається висвітлюватись хлібозаготівельна каманія 1931 - 1032 років, яка призвела до голоду у першій половині 1932 року. Окремо висвітлюється хлібозаготівельна кампанія 1932 - 1933 рр.
Особливість хлібозаготівельних кампаній цих періодів у тому, що на цей час вже завершилась суцільна колективізація. Таким чином, це вже були хлібозаготівлі, які проводились у повністю колективізованому селі. Влада домоглася поставлених завдань, але чому ж хлібозаготівлі у колективізованому селі закінчились терором голодом?
Криворізька науковиця наголошує, що тодішнє керівництво держави було переконане, що колгоспи, радгоспи - це підприємства, де відбувається виробництво зернової продукції у тій кількості, у якій воно потрібно державі. Реальна ситуація у аграрному секторі владу не цікавила. Тому, коли під час хлібозагогтівельних кампаній опір почали чинити колгоспники, голови сільрад, влада була здивована цим. Так з'являється пояснення, мовляв, куркуль потрапив до складу колгоспів, він чинить опір, його треба виявити і покарати.
Водночас науковиця через документи з'ясовує, чому ж колгоспи не змогли виконати хлібозаготівельні плани? З'ясувалось, що причина була у нереальності цих планів - їх неможливо було виконати. Бо валовий збір зерна визначали "на корню". Але під час збору врожаю завжди були втрати, які, наприклад, у 1931 році на Дніпропетровщині становили до 40%. Водночас хлібозаготівельний план мав становити 1/3 - 1/4 валового збору зерна. Тобто заготівельний план, який доводився, був на 40% вищий від того, що реально зібрали і змогли довезти до колгоспних комор. Навіть в силу цих обставин хлібозаготівельний план виконати було неможливо.
За допомогою документів Наталя Романець показує репресивні механізми здійснення хлібозаготівель та їх наростання. Влада вирішила, що чиниться спротив, який організувало контрреволюційне підпілля і куркульські елементи. Його, це підпілля, потрібно виявити і знищити. Водночас у влади було переконання, що десь є прихований хліб, який треба знайти і забрати у селян.
Загалом по збірці документів можна побачити, що хлібозаготівлі, починаючи з листопада 1932 року, здійснювались за рахунок невидимих припасів хліба. А невидимі припаси хліба визначалися, як припаси, ніби то, розкрадені, приховані, незаконно роздані селянам на трудодні.
Багато документів у збірці показують, як саме застосовувався закон "про 5 колосків". Особливістю цого закону було те, що покарання встановлювалось за крадіжку соціалістичної власності, не визначаючи її розміру, обсягу... Тоді долі багатьох людей залежали від суддівського сумління.
Окремо показана роль уповноважених у хлібозаготівельній кампанії 1932 - 1933 років. В умовах невиконання плану хлібозаготівель, саме уповноваженим влада доручала вжиття заходів для виконання плану хлібозаготівель.
«Сьогодні у нас велика кількість людей, спостерігаючи за звірствами окупантів, говорять, мовляв, як це можливо, як це сталося, чому це відбулося??? Так от у збірнику є документ про помічника прокурора Апостолівської дільниці - Трояновського - який організував хлібозаготівлі у селі Заградівка Високопільського району, декілька разів згвалтувавши 14-річну доньку куркуля. Як він пояснив, це було зроблено, щоб з'ясувати, де ж там знаходиться прихований хліб? Це робилось абсолютно демонстративно. Потім, коли він повернувся до Апостолівської дільниці, вихвалявся, як він повівся з куркулькою. Ось такі випадки - згвалтування, побиття жінок - були типовим явищем для уповноважених. Хоча були й такі уповноважені, котрі відмовлялися їхати на село, відмовлялися брати участь у трусах...». - розповіла Романець.
Окремо науковиця виокремила документи та матеріали про режим «Чорних дошок" у Дніпропетровській області. Встановлено, що Дніпропетровщина була тим регіоном, де була найбільша кількість колективних об'єднань, які були занесені на «Чорну дошку». Частина документів у збірці Наталі Романець показують, який спротив селянство Дніпропетровщини чинило доведенню плану хлібозаготівель та під час самої хлібозаготівельної кампанії.
Станом на 5 лютого 1933 року було вилучено не лише хліб, але усе продовольство у селян Дніпропетровщини.
Завершується збірка документами про те, що у місцях позбавлення волі знаходилося тисячі людей. Переповнення камер, у яких тримали людей, становило 1000%.
«Це щось дуже нагадує: сьогодні росіяни обходяться так само з українськими військовополоненими. Нічого не змінилося. Абсолютно ті ж самі механізми», - резюмувала Наталя Романець.
Після презентації усі охочі мали змогу задати запитання упорядниці збірки. Колеги вітали свою співробіницю. А Ірина Вдовиченко, кандидатка технічних наук, доцентка кафедри комп'ютерних систем та мереж КНУ подякувала Наталі Романець, наголосивши на важливій ролі істориків у формуванні патріотизму у студентської молоді. Пані Ірина зазначила, що, за статистикою, саме студентів-істориків та викладачів історії найбільше серед добровольців, які боронять Українську землю.
Читайте також: Вийшла друком книга криворізької науковиці Наталі Романець про механізми творення Голодомору на Дніпропетровщині, - як ПРИДБАТИ.
Інші відгуки слухайте на нашому відео (нижче).
Слідкуйте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News.