Людмила народилась і виросла на Криворіжжі, у мальовничому селі. В юнацтві їй, як і решті дівчат, мріялось про неймовірне кохання “на все життя”, бажалось гарних романтичних стосунків з тим єдиним, з котрим разом і жити веселіше, і легше долаються будь-які негоди. Власне так і сприймалися перші роки спільного родинного життя, яке згодом перетворилося на пекло через … сексуальне насильство.
Про те, що секс у сім’ї може стати інструментом насильства жінка навіть гадки не мала. Беручи шлюб з коханим, вона мріяла і про світоглядну, і моральну, і про фізичну близкість. “Коли ти закохуєшся, то мрієш як увесь світ належатиме вам з коханим. Як у любові будете народжувати і виховувати діточок, як спільно будуватимете свій побут… Зовсім не було тоді розуміння того, що фізична близкість, котра у деяких твоїх знайомих стає однією зі складових сімейного благополуччя, може зруйнувати твоє щастя”, - говорить Людмила зараз.
Між весіллям, під час якого були і традиційні жарти про родинні стосунки, про так званий “подружній обов’язок”, і гадання про первістка (хто буде - дівчинка чи хлопчик), і хвилюючий обряд зняття фати та покриття голови хусткою, до усвідомлення власної суб'єктності і права, як її важливого чинника, пройдуть роки. І одного вечора жінка, долаючи сум’яття, знехтує звичною для деяких її знайомих політикою “не виносити сміття з хати” і звернеться за допомогою до незнайомих людей.
“Людмила зателефонувала нам, повідомивши, що її намагається згвалтувати співмешканець. Як з’ясувалося згодом, від сесксуального насильства вона потерпала вже декілька років, - розповідає нашій кореспондентці Анастасія - спеціалістка ГО «МАРТІН-клубу» - На жаль, у нашому суспільстві й досі живуть стереотипи, що між статевими партнерами (чоловіком і дружиною, співмешканцями) не може бути статевого насильства Проте це - велика помилка. Часто буває так, що чоловік змушує свою дружину займатися сексом, аргументуючи тим, що це, мовляв подружній обов'язок. Причому, сексуальне насильство не завжди передбачає проникнення у тіло іншої людини природним чи не природним шляхом. Це можуть бути і дотики, і змушення до перегляду контенту порнографічного характеру. Або ж, скажімо, чоловік вдається до акту самозадоволення на очах у дружини. Й досі багато хто вважає, що все це нормально, коли відбувається у приватних, інтимних стосунках між партнерами. Так думає багато людей, особливо у селах. Міф про те, що згвалтування у парі неможливе живе й досі!”.
На фото: у "МАРТІН-клубі"
Після розмови з Людмилою представники «МАРТІН-клубу» звернулись до поліції.
“Ми привернули увагу органів Національної поліції України, з якими маємо партнерські стосунки у діяльності з протидії насильству. Ми допомогли жінці скласти заяву. Окрім цього, у ситуації, про яку йдеться, наша клієнтка отримала психологічні консультації. Їй надавалась гуманітарна та соціальна підтримка. На постійному зв’язку з нею перебував наш менеджер.
Тож коли кривдник зрозумів, що його співмешканка не одна - їй надають допомогу представники громадської організації, співробітники Національної поліції, він просто зник з її життя, покинувши не лише домівку, де вони жили, але й селище”, - згадує Анастасія.
За її словами, сьогодні Людмила щаслива. Зізнається, що не очікувала такого результату, оскільки не усвідомлювала, що таке рішення в її ситуації можливе. Та в результаті, історія Людмили переконує - коли людина хоче щось змінити, вона робить крок. У цьому випадку першим кроком став телефонний дзвінок до мобільної бригади ГО «МАРТІН-клубу». Наслідком розвитку та розв’язання проблеми стало усвідомлення, що так званий "подружній обов’язок" — помилковий стереотип. Бо навіть, якщо пара перебуває у офіційних сімейних стосунках, секс має відбуватися тільки за обопільної згоди. Якщо хтось один не хоче або не може займатися сексом з певних причин — він у будь-який момент має право відмовитися.
Зґвалтування, домагання, натяки на секс, від яких жінка почувається некомфортно, дотики до інтимних частин тіла проти волі та примус до сексу, небажаних практик чи спостереження за діями сексуального характеру - все це прояви гендерно зумовленого насильства.
“Водночас, - наголошує Анастасія, - домашнє насильство — це вид, який включає в себе різні його види - фізичне, психологічне, сексуальне та економічне - окремо або ж і декілька одночасно”.
На фото: виїзд мобільної бригади
Прикладом цього є історія іншої клієнтки “Мартін клубу” - Надії. Багатодітну матір з інвалідністю разом з дітьми, серед яких двійко також з інвалідністю, представники мобільної бригади оперативно убезпечили, сховавши від кривдника, яким був співмешканець Надії - батько її дітей. Чоловік не лише вдавався до психологічного та фізичного насильства. Він ніде не працював, забирав у жінки допомогу, яку держава виплачувала Надії як багатодітній матері а також пенсію по інвалідності.
Протягом тривалого часу жінка зверталась до поліції зі скаргами, і щоразу згодом відбувалось примирення співмешканців. Та, врешті, терпець Надії увірвався. Якось, не витримавши, вона прийшла за допомогою дополіції, залишивши дітей удома. Цього разу вона попросила, щоб їй допомогли забрати дітей з дому і сховати їх від кривдника. Поліціянти звернулися до мобільної бригади, представники якої виїхали до райвідділку поліції для зустрічі з жінкою.
“Ми приїхали до райвідділку і вже безпосередньо там наша психологиня відразу розпочала роботу з клієнткою. Потім ми зі співробітниками органу превенції поїхали додому до жінки, допомогли зібрати речі, забрали дітей і евакуювали їх разом з матір'ю у безпечне місце. Увесь цей час психологиня була на зв’язку з Надією у телефонному режимі практично цілодобово. Наша психологиня визначила, що насправді жінка має значний потенціал для того, аби впоратися з проблемою і допомогла усвідомити це нашій клієнці”, - зазначає Анастасія, наголошуючи, що силу до розірвання кола насильства Надія набула одночасно з вірою у те, що їй є кому допомогти, що сама вона здатна прожити без свого співмешканця, що якість життя її родини без кривдника буде набагато кращою.
“Не минуло й двох тижнів після того, як Надія вирвалась із рук кривдника, оговталась від обставин і, перепочивши від насильства морально і фізично, вона сама знайшла і винайняла квартиру. А ми допомогли їй переїхати разом з дітьми у нове помешкання. Отож тепер родина економічно не залежить від кривдника, має кошти для життя, співмешканець залишив Надію у спокої. А ми сподіваємось, що жінка зробила висновок і у черговий раз не наступить на одні й ті ж самі граблі - не прийме рішення про примирення з людиною, котра знущалась над нею і дітьми морально, фізично і економічно”, - додає представниця «МАРТІН-клубу», наголошуючи, що у випадках насильства важливо вчасно звертатися за допомогою, зокрема, до поліції. Правоохоронці можуть винести кривднику терміновий заборонний припис, надати пораду щодо подальших дій та наявних служб і сервісів, а також, у разі потреби, скерувати постраждалих до безпеченого притулку.
На фото: під час підписання меморандуму у Нивотрудівській громаді
У Кривому Розі є декілька організацій, котрі надають мобільну допомогу людям, що потерпають від домашнього насильства. Так нещодавно ми писали про роботу мобільних бригад ГО “Дівчата”. Цього разу ми детальніше ознайомилися з роботою ГО «МАРТІН-клуб». Нещодавно наша кореспондентка разом з мобільною бригадою “Мартін клубу” побувала у Нивотрудівській громаді” Криворізького району, де сторони - громадська організація та сільська рада - підписували меморандум про співпрацю.
«МАРТІН-клуб» розпочав свою діяльність ще у 90-х роках у Горлівці. Розпочиналась робота з допомоги дітям, які опинились у складних життєвих обставинах - жили на теплотрасах, вживали наркотики, алкоголь і нюхали клей. Тоді група небайдужих громадян збирала цих дітей, намагалась соціалізувати. Однак згодом прийшло розуміння, що без батьків повернути дитину до нормального життя важко. Тоді виникла ідея допомагати мамам з дітьми. Тобто, допомагати мамі, а дитина поруч з мамою набуває необхідних навичок і отримує необхідну соціальну допомогу, - розповіла у коментарі нашій кореспондентці Тетяна Карнаух, кейс-менеджерка ГО «МАРТІН-клуб». У 1999 році розпочалась офіційна діяльність громадської організації. А вже у 2014 році після окупації Горлівки члени організації переїхали до Дніпра і зараз працюють у чотирьох містах регіону - Дніпрі, Кривому Розі, Кам’янському та Павлограді.
Як пояснила Тетяна, у Кривому Розі «МАРТІН-клуб» працює за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення UNFPA, який і допомагає фінансувати діяльність мобільних бригад. У складі мобільної бригади є соціальний працівник, психолог і водій. Для роботи мають два автомобілі - один звичайний, інший - спеціалізований, обладнаний для перевезення людей, які переміщуються на кріслах колісних.
Діяльність організації спрямована на допомогу жінкам, людям, які потерпають від домашнього та гендерно зумовленого насильства. Основна робота спрямована на попередження, запобігання і протидію домашньому насильству. Тобто, це - просвітницька діяльність, робота у навчальних закладах, проведення інформаційних зустрічей у лікарнях і безпосереднє реагування на випадки домашнього насильства.
На фото: обговорення проблем у Нивотрудівській громаді
Нині фахівці мобільних бригад працюють у громадах Криворіжжя у радіусі п'ятдесяти кілометрової зони навколо Кривого Рогу. На сьогодні підписані декілька меморандумів з громадами. У громадах також проводиться інформаційна, просвітницька робота та індивідуальна робота з населенням у випадках домашнього насильства, про які стає відомо від сільської чи селищної ради або ж від інших суб’єктів. Дізнавшись, що жінка потрапила у складні життєві обставини, фахівці бригади виїжджають за адресою, зустрічаються з нею, намагаємося переконати, що терпіти насильство не можна, надають психологічну підтримку.
“Ми маємо певний ресурс для допомоги - транспорт, “набори гідності” (невеликий набір засобів гігієни для випадків, коли жінка змушена просто тікати з дому без нічого). Наші дії у кожному з випадків домашнього насильства залежать від конкретних обставин, умов, у які потрапила жінка, діти. Намагаємося реагувати так, аби вжиті нами заходи і дії були найбільш ефективними у кожній конкретній ситуації”, - наголошує Тетяна Карнаух.
Для тих, кого зацікавила інформація, викладена у нашій публікації, хто потребує підтримки, допомоги фахівців мобільних бригад, залишаємо тут контакти (див. на фото).
Авторка: Світлана Романенко
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News.