Академія наук вищої школи звернулася до Президента України Володимира Зеленського із закликом накласти вето на закон про скасування переходу на літній час, який 16 липня ухвалила Верховна Рада України.
Адже на сьогодні, попри запровадження енергоощадних ламп, питання зменшення енергетичних витрат на освітлення залишається актуальним, що зафіксовано, зокрема, й рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН, зазначив президент АН вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Олександр Наконечний у заяві, опублікованій у "Новинарні".
"16 липня цього року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт “Про обчислення часу в Україні” №4201 (ініціатор – Руслан Стефанчук), яким передбачено скасувати сезонне переведення годинників раз на пів року.
У пояснювальній записці до законопроєкту було зазначено: “Такий “сезонний часовий стрибок” призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативним чином відображається на загальному стані людини, як фізіологічному, так і психологічному. Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб“, - йдеться у заяві.
- Академія наук вищої школи України – заснована 1992 року всеукраїнська громадська наукова організація, яка об’єднує понад 450 провідних учених, докторів наук і професорів, що працюють в усіх наукових центрах держави і представляють всі галузі знань – звертає увагу на те, що на сьогодні немає авторитетних визнаних світовою науковою спільнотою досліджень, які б засвідчували серйозний негативний вплив сезонного переведення годинників на фізіологічний і психологічний стан людини. І це є цілком зрозумілим: адже десятки мільйонів людей, регулярно подорожуючи по всьому світу, змінюють годинні зони не двічі на рік, а значно частіше, й не на одну годину, а на більший часовий інтервал. Це справді призводить до певного тимчасового дискомфорту, але не тягне тривалих негативних наслідків і зовсім не є підставою для відмови від подорожей за межі своєї годинної зони.
Нагадуємо: ідею сезонної зміни часу вперше висловив у 1784 році визначний американський учений і політичний діяч Бенджамен Франклін. Практичне втілення цієї ідеї в життя в різних країнах розпочалося з початку XX століття. Літній час на території УНР було вперше встановлено з 14 квітня по 14 вересня 1919 року. Це було зроблено для того, щоб повніше використовувати для потреб людини світловий час у літні місяці.
На сьогодні, попри запровадження енергоощадних ламп, питання зменшення енергетичних витрат на освітлення залишається актуальним, що зафіксовано, зокрема, й рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН.
Тому провідні держави світу далі практикують переведення годинникових стрілок на годину в літні місяці. Так роблять у майже всіх штатах США, провінціях Канади, Великій Британії і всіх без винятку державах ЄС (попри те, що в ЄС від 2021 року питання запровадження літнього часу є вже компетенцією не Брюсселю, а національних урядів). Натомість відмовилися від використання літнього часу такі недемократичні держави, як Росія, Білорусь і Китай.
Таким чином, з ухваленням законопроєкту №4201 Україна відійшла від практики обчислення часу, загальноприйнятої для країн ЄС та інших держав, що підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії, і прийняла варіант, характерний для тоталітарного світу. Таке рішення важко пояснити з точки зору будь-якої політичної логіки.
Користь від законопроєкту неможливо пояснити і з точки зору астрономії. Ухвалення в цілому законопроєкту “Про обчислення часу в Україні” №4201 означатиме, що наприкінці червня в Києві відтепер світатиме вже о 3-й ранку, а натомість сутенітиме о 20-й вечора (зараз – о 4-й і о 21-й відповідно). Це відчутно збільшить витрати установ, підприємств і домогосподарств на електричне освітлення у вечірні години навесні, влітку та восени, що матиме особливо відчутний ефект в умовах постійних відключень електроенергії, спричинених руйнуваннями енергетичної інфраструктури.
Натомість у ранкові години сонячне світло буде витрачатися марно. Тож наступний крок, до якого змушена буде вдатися влада в умовах дії законопроєкту №4201 – це запровадити гнучкий графік початку робочого дня в різних регіонах держави, що цілком нівелює ефект часової “стабільності”, який повинен забезпечити законопроєкт №4201.
Звертаємо Вашу увагу на те, що законопроєкт №4201 було ухвалено з суто формальними експертними висновками міністерств, але без глибоких фахових експертних висновків наукової спільноти, зокрема профільних установ НАН України, НАМН України, провідних університетів тощо.
Звертаємо також увагу на те, що експертне обговорення законопроєкту після його ухвалення за основу ще 3 березня 2021 року не здійснювалося, хоч АН вищої школи України ще тоді надіслала до Верховної Ради свій негативний експертний висновок.
Тому АН вищої школи України закликає Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, накласти вето на суто популістський, шкідливий для економіки і антиєвропейський за суттю законопроєкт №4201, а також доручити уряду утворити робочу групу з фахівців-науковців для опрацювання пропозицій щодо вдосконалення системи обчислення часу в Україні".