У Кривому Розі попрощались з військовослужбовцем, який врятував не одне життя на фронті - Михайлом Дев'ятніковим.
Про це повідомляє 0564.ua.
Сьогодні, 8 жовтня, провести Михайла Дев'ятнікова в останню путь прийшли його рідні, друзі, бойові побратими, волонтери та небайдужі містяни.
Прощаючись з воїном, люди стали на коліна.
Поховали Михайла на Центральному кладовищі в секторі почесних поховань.
Виконавча директорка БФ «39 Жіноча сотня м.Кривий Ріг» Юліана Калін добре знала полеглого воїна:
"Він завжди був на передовій, він бойовий медик, він врятував не один десяток хлопчачих життів"
Після звільнення Херсонщини, в якому брав участь Михайло, він з бригадою поїхав на Донецький напрямок.
"Він пройшов Бахмут, Часів Яр, а потім його перевели в Криворізький район на службу. Він - золота людина. Він був дуже добрий, щирий, такий справжній молодий козак, який дуже вболівав за Україну. Він пішов воювати добровольцем. Він дуже справжній, він підтримував завжди бійців, він вмів дружити, ми дуже багато з ними спілкувались. Він приїздив до нас на волонтерський штаб, коли в нього був вільний час, ну я вам чесно кажу, він навіть, щоб просто поспілкуватись, якщо в нього є вільна година, і він сидів з нашими дівчатами, допомагав плести маскувальні сітки, хоча, ну його ж ніхто не заставляв, і спілкувався з нами. Дуже щирий, дуже відкритий, дуже добрий, ну от справжній друг. Ми втратили таку дуже, дуже справжню людину, яка вболівала всім серцем і за Україну, і за близьких, і за родину, і він, ну він, як сказати, він не боявся смерті, він не боявся на війні, але от те, що сталося вдома, у Кривому Розі, що так вчасно лікарі не змогли його врятувати... це велика трагедія".
Юліана зазначає, що в Михайла обірвався тромб і це не через слабке здоров'я бійця, а це - наслідки поранень, отриманих ще на Херсонському напрямку.
"Він отримав поранення, коли вони звільняли Херсонщину, проходили всі села від Криворізького району до самого Херсона, і в нього були поранення і тяжкі травми, і це наслідки".
Дружина загиблого Героя Руслана Нежигая - Олена згадує Михайла теплими словами, адже він з її чоловіком воювали разом з самого початку повномасштабного вторгнення:
"Міша був с Руською з перших днів повномасштабного вторгнення і завжди казав, що дякує Руслану за те, що він навчив виживати, адже у Русі досвід був ще з АТО і він був за віком старшим, тому вчив хлопців і вони йому постійно дякували. Сьогодні ми прощаємось з Мішею. Молода, добра людина, такий навіть наївний трошечки, вірив в справедливість, якої в принципі немає. Не шкодував свого життя, не ховався ні від кого. Так от сталось, що в лікарні він загинув. Спас багато життів, помимо того, що сам воював і спасав, ще й допомагав іншим - шукав допомогу своїм побратимам".
В Михайла Дев'ятнікова залишилась мати, сестра, дружина та дуже маленька донька, якій нещодавно виповнився рік.
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким.
Вічна шана та пам'ять Герою!