Кривий Ріг втратив на російсько-українській війні багато сильних, мужніх, хоробрих чоловіків та жінок. На жаль, за 10 років цієї страшної війни, містяни досі не знають, як віддати шану, коли колона з тілом загиблого Героя рухається до місця його спочинку на секторі почесних поховань на Центральному кладовищі. По всьому місту лиш одиниці людей та одиниці машин зупиняються та вшановують пам'ять загиблого Захисника. Що з Кривим Рогом не так?
Таке питання поставила дружина загиблого воїна Руслана Нежигая - Олена Нежигай.
"Що з нашим містом не так? В нас дуже багато родин, які вже втратили своїх Героїв, в нас дуже багато хлопців воює і що з нами не так?
Коли ми через все місто їдемо колоною і проводжаємо ще одного Героя, який поклав своє життя за це місто, за ці родини, за дітей, які мають змогу навчатись, ходити в дитячі садочки, ми маємо змогу просто жити, працювати, спати, стільки, скільки нам хочеться спати... Що з нашим містом не так? Чому ми не можемо зупинитися на декілька секунд, коли повз нас везуть загиблого?
В усіх містах, коли ми кажемо про західні області України, люди зупиняються, стають на коліна... Що з Кривбасом не так?"
На цьому фото родини загиблих Героїв на секторі почесних поховань одразу встали на коліна, коли побачили, що на цвинтар заїжджає похоронна процесія.
Зазначимо, що коли у Кривому Розі загиблого Героя проводжають в останню путь, попереду колони їде автомобіль з написом "на щиті". Всі автомобілі в колоні рухаються містом з увімкненими "аварійними сигналами" та гучно сигналять. На більшості автомобілів майорять прапори України - синьо-жовтий та червоно-чорний. Щоб віддати шану загиблому Герою, автомобілісти мають зупинитись, а пішоходи стати на коліно чи хоча б прикласти руку до серця та схилити голову.
На Платформі пам'яті "Меморіал" розповідається, що коли ховають військових, люди стають на коліна перед процесією. Ця традиція сягає ще козацьких часів. Під час похорону козаки ставали на ліве коліно та підіймали шаблі – це був символ шани перед людьми, які віддали своє життя за волю України.
«Похорони військових мають значення не лише для їхніх родин, а й для цілого суспільства. Адже так, зокрема, формується нова історична пам'ять", - зазначила кандидатка історичних наук, етнологиня, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко в статті "Меморіалу".
ФОТО: Містяни прощаються з Героєм на площі Ринок. Роман Балук, ЛМР
На сайті "УП Життя" написали, як Львів віддає останню шану Героям:
Площею Ринок у Львові проїжджають трамваї, дзеленькочучи і порипуючи на повороті. Перед Ратушею проходять натовпи туристів, але близько 11.30 рух на площі сповільнюється. З мерії виходять працівники та схиляють голови – на площу заїжджає похоронна процесія. Все та всі зупиняться, щоб провести полеглих Героїв.
Водій у гучномовець каже: "Віддайте шану загиблому Герою". Авто в кортежі зупиняються навпроти головного входу в ратуші. Дехто стає на коліна, хтось лише схиляє голову, але усі кладуть руку на серце, дякуючи за службу Героям.
ФОТО: Львів'яни прощаються з Героєм. Роман Балук, ЛМР
Сурмач починає грати журливу мелодію "Силенція", що означає "тиша". Це відбувається майже щодня, незалежно від погоди. З останніми акордами водії кортежів повертаються на свої місця, гримають дверцями, заводять авто. Поминальна колона рушає. Коли стихає гул останнього автобуса, люди знову йдуть по своїх справах.
"Традиція прощання з Героєм на Площі з'явилася на 100-й день повномасштабного вторгнення. Причина була дуже банальна – люди почали призвичаюватися до похоронів та не звертати на процесію уваги", - розповів представник мерії.
ФОТО:Містяни спиняються біля Ратуші Роман Балук, ЛМР