Днями у Кривому Розі відбулась презентація збірки поезій "Мова любові". Презентувала її авторка - поетка Мар'яна Невиліковна.
Про це сайт 0564.ua повідомляє з посиланням на власну кореспондентку.
Мар'яна народилась і виросла у Кривому Розі, згодом переїхала до столиці, де і мешкає нині. Писати вірші вона розпочала ще у дитячом віці. Сьогодні поетці 36 і у коментарі нашій кореспондентці вона зазначила, що пише упродовж 30 років.
"Мова любові" - третя збірка авторських поезій Мар'яни. Усі вірші у збірці розташовано в хронічному порядку — через 5 основних («хронічних») тем у творчості цієї авторки: кохання, межа, внутрішня інвентаризація, гартування війною та не-порно. Збірка поєднує поезії, написані з 2012 по 2024 рік, переповідаючи тим самим віршовану третину життя авторки.
Під час презентації у рідному місті Мар'яна читала поезії, ділилась секретами творчості, розповідала цікаві історії з життя - особистого та професійного, спілкувалась з аудиторією, серед якої цього вечора були знайомі - колеги по творчому цеху, шанувальниці поетичного слова авторки. Дехто з присутніх вже замовив збірку "Мова любові", тож мав можливість отримати автограф авторки.
Замовити збірку поезій може кожен, хто любить цікаві нестандартні поезії. Для цього варто перейти ЗА ПОСИЛАННЯМ.
За словами Мар'яни, всі кошти, виручені за продаж книжки "Мова любові", поетка спрямує на підтримку ЗСУ, таким чином вона "конвертує любов у ненависть до ворога".
Фото з Facebook - сторінки Мар'яни Невиліковної
Ще одна криворіжка, котра давно цікавиться творчістю Мар'яни Невиліковної - Ірина Роік - філологиня, координаторка проєктів у ГО "Об'єднання відповідальних громадян".
Психологиня Євгенія Журавель вперше слухала поезію нашої земляки. Її цікавість цього вечора була підігріта ще однією обставиною, а саме тим, що Мар'яна у професійному житті є її колегою - психотерапевткою.
зауважила Євгенія і додає, що також її тішить, що мистецтво, яке народжується у Кривому Розі, поширюється по всій країні.
На завершення учасники презентації мали змогу поспілкуватися, обговорити почуте, пофотографуватися один з одним та з гостею. Кожен з присутніх цього вечора уподобав котрусь з поезій, або ж окремі рядки.
Сама Мар'яна каже, що їй найбільше до душі вірш, який опублікований у збірці першим:
Кажуть, люди приходять у світ, щоб набутися разом…
Ці слова виринають в мені щохвилини не поряд.
Шторм розлуки тестує на міцність старі опори -
Біля твого багаття хронічно не вдосталь часу…
Зберігаю тебе у собі, мов світлини, файли,
Відкриваю їх — зігріваюсь об них щоразу.
Якщо люди приходять у світ, щоб набутись разом —
Моє серце твою присутність собі обрало.
Памʼятати тебе у дрібницях, в найменших зморшках,
Уявляти тебе суцільно, мов голограму —
Залишати тебе собі: сновидінням, храмом,
У яких із тобою побути іще, подовше.
•••
Кажуть, люди приходять у світ, щоб набутись разом…
•••
Схоже, люди приходять у світ, щоб разом хоч трошки…
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News