В межах проєкту "Фемквартал 3.0" 2 листопада у «Бібліотеці на Поштовій» відбулась публічна лекція на тему "Гендерна асиметрія в мовному відображенні". З лекцією перед слухачами виступила кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталія Малюга.
Як повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власного кореспондента, лекторка висвітила такі питання
способи мовної ідентифікації жінки;
проблеми агентивно-професійної номінації;
стратегії статевої нейтралізації засобами мови;
гендерну інтерпретацію категорії роду;
особливості поєднання граматичних форм під час побудови висловлювань;
творення фемінітивів за словотвірними моделями.
Отримана інформація викликала запитання у слухачів, отож вони мали змогу задати запитання, отримати відповіді, обговорити почуте.
Як зазначила науковиця, неприйняття повністю чи частково гендерної критики мови пов'язане з практичними рекомендаціями щодо усунення виявів мовної дискримінаці жінки творення гендерно коректної мови, які нерідко призводять до побудови громіздких, стилістично незграбних і не завжди зрозумілих конструкцій.
Наталія Малюга зауважила, що не слід системно підступати під традиційного вживання назв осіб чоловічої статі в загальній (позастатевій) функції, оскільки такі факти не свідчать про нерівноправие становище жінок і не ведуть до їх дискримінації.
Вона зацитувала авторитетну дослідницю словотворення Аллу Архангельську, яка зазначала:
У висновках лекторка наголосила, що активізована тенденція до творення суфіксальних фемінітивів, націлена на забезпечення жінок іхніми власними найменуваннями, має спиратися на дотримання традицій словотворення української мови. Однак ця тенденція стала поширюватися в певних сегментах сучасного публічного мовного простору вже майже антоматично, нерідко призводячи як до сплутування й нівеляції виражальних ресурсів різних стилів і жанрів літературної мови (до зниження й навіть огрублення конотації деринатів, як-от: мермерка, персонаж - персонажка; до такого ж недоречного піднесення їхнього стилістичного статусу, як-от: лікарка-епідеміологиня, криміналогиня), до семантичної нечіткості та дифузності в застосуванні цих назв. Словотворчі процеси фемінізації за самою своєю природою не здатні усунути слідів похідності, а отже, і вторинності мовного образу жінки на фоні образу чоловіка у структурі мови.
Основна маса явищ мовної «депатріархатизации сконцентрована у сфері позначень осіб жіночої статі. З одного боку, активно поповнюється мовний інвентар засобів позначення осіб жіночої статі, особливо за їхнім родом занять і соціальним статусом, з іншого, дезактуалізуються й віддходять у пасивний фонд деякі інші моделі мовного позначення жінки.
Лекцію Наталії Малюги можна послухати на нашому відео, яке згодом буде тут.
Нагадаємо проєкт "Фемквартал 3.0" ініційований і втілюється групою "рівні у кривому", авторкою і натхненницею якого є Ольга Костіна, за підтримки Української Феміністичної Мережі за Свободу й Демократію.
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News