Щороку в четверту суботу листопада Україна запалює свічки пам’яті, вшановуючи мільйони жертв Голодомору 1932–1933 років та інших штучних голодів. Цього року ця традиція є особливо важливою: ми згадуємо наших земляків, які постраждали від комуністичного геноциду, та водночас відстоюємо незалежність у війні проти російської агресії.
Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.
Голодомор-геноцид 1932-1933 років, влаштований комуністичним режимом Сталіна з метою зламати опір українців, знищити українську ідентичність і пам’ять про українську державність, перетворити селян на колгоспних рабів і отримати необмежений доступ до продовольчих ресурсів, досі є одним з найжахливіших у ХХ столітті злочинів проти людства.
За наказом влади спеціальні продзагони вилучали в людей усі запаси збіжжя та харчів. На господарства накладалися натуральні штрафи. Села, які не виконували нереальні плани хлібозаготівлі, заносили на «чорні дошки», що означало повну блокаду населеного пункту і приречення на голодну смерть. Виїзд з України також був закритий.
В червні 1933 року смертність досягла епогею. Людей просто звозили в ями за селом, бо й ховати не було кому. Траплялися випадки канібалізму.
Про причини і наслідки Голодомору 1932-1933 років розповідає новий історичний ролик, підготовлений Українським інститутом національної пам’яті напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів. Ролик завершив цикл, присвячений трьом штучним голодам, які пережили українці за радянської влади.
О 16:00 приєднуйтесь до загальнонаціональної акції "Запали свічку пам’яті". Нехай світло свічок у вікнах кожної української домівки стане символом єдності, скорботи та незламності.