Некоректне обчислення трирічного строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності є однією з проблем, яка дозволяє суддям уникнути покарання за проступки. Через відповідну позицію Верховного Суду (ВС) дисциплінарної відповідальності зможуть уникнути судді, які вчинили проступки до змін законодавства у серпні 2023 року і дисциплінарна скарга щодо яких подана до цього часу, але справу по ній не відкрили з різних причин. У числі таких суддів - і суддя з Кривого Рогу.
Про це пише Єлизавета Караченцева - юристка Фундації DEJURE.
Вона пояснює, що до дисциплінарної відповідальності суддю можуть притягнути протягом 3 років з вчинення порушення. Однак підрахунок цього терміну зупиняється щойно скаргу на служителя Феміди отримує Вища рада правосуддя. Після відкриття справи, Дисциплінарна палата має можливість розглянути її протягом 90 днів. Однак у Верховного Суду своя математика. У своєму намаганні саботувати очищення суддівського корпусу вони ухвалили чергове рішення, яке допоможе уникнути відповідальності, наприклад, суддям скандального Окружного адмінсуду Києва. А також тим служителям Феміди, які вчиняли порушення до 2022 року і навіть ті, щодо яких у ВРП вже відкриті справи до серпня 2021 року, але досі не розглянуті через вимушену дворічну перерву.
Некоректне обчислення трирічного строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності є однією з проблем, яка дозволяє судді уникнути покарання за проступок.
Так, у листопаді 2024 року Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення ВРП щодо судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Наталії Чернової, яка протягом 2018-2020 років не розглянула вчасно близько 40 справ про нетверезе водіння та відмову водіїв пройти огляд на стан сп’яніння. Коли строк притягнення до відповідальності водіїв сплив — вона закривала справи, а порушники уникали адмінвідповідальності.
20 жовтня 2020 року на дії Чернової подали скаргу, у липні 2021 року Друга Дисциплінарна палата ВРП відкрила за нею справу, далі — не розглядала її аж до відновлення дисциплінарної функції Ради, листопада 2023.
І уже в квітні 2024 року палата притягнула суддю за невжиття заходів щодо розгляду справ у строк (п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону “Про судоустрій і статус суддів”) та застосувала попередження. ВРП залишила рішення палати без змін. Як відомо з цих рішень, Наталія Чернова під час розгляду справи навіть не апелювала, що Рада порушила строки притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
У червні 2024 року Чернова звернулась до Великої Палати Верховного Суду та обґрунтувала скаргу тим, що:
у її діях відсутні ознаки безпідставного затягування щодо розгляду справи — вона лише не вчиняла заходи для розгляду справ у строк;
її дії не мали умислу, а проступок передбачає його наявність;
строк притягнення її до відповідальності завершився щонайпізніше 26.05.2023, а дисциплінарне провадження не повинно перевищувати шістдесят днів з дня подачі скарги, тобто з 20.10.2020 (відповідно до редакції ст. 42 Закону “Про Вищу раду правосуддя”, яка була чинна на момент подачі скарги).
На думку судді, її могли притягнути до відповідальності протягом 3х років з дня вчинення порушення плюс 60 днів розгляду скарги. А процес формування складу ВРП, вимушена перерва, законодавчі прогалини в регулюванні строків не можуть братися до уваги. ВРП ж заперечувала, що такий строк сплинув.
Що вирішила ВП ВС?
ВП ВС погодилась з ВРП, що суддя вчинила дисциплінарний проступок, проте скасувала це рішення на надуманих підставах, бо ВРП начебто не мотивувала, чому ж ще не спливло 3 роки для притягнення судді до відповідальності.
ВП ВС зазначила, що трирічний строк обчислюється з дати вчинення дисциплінарного проступку по дату накладення дисциплінарного стягнення (включно) з урахуванням того, що час тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження до такого трирічного строку не враховується. Тобто дійсно строк зупиняється на час здійснення дисциплінарного провадження.
Разом з тим, судді ВС прийшли до висновку, що в рішенні ВРП не наведено мотивів обчислення строку притягнення Чернової з урахуванням того, що вона ухвалювала рішення протягом 2018-2020 років, а своє рішення ДП ВРП ухвалила 3 квітня 2024 року. Тому рішення ВРП підлягає скасуванню, на думку Верховного Суду. Щобільше, ВП ВС зазначила, що за матеріалами справи дисциплінарне провадження відкрито саме 5 липня 2021 року, а не з дати подачі скарги.
Тобто ВП ВС не врахувала матеріали дисциплінарного провадження та доводи ВРП, що скаргу подано 22 жовтня 2020 року (дата початку дисциплінарного провадження), а отже, 3-річний строк притягнення судді до відповідальності зупинився до розгляду справи по суті.
Як пише юристка Фундації DEJURE, майже ідентична ситуація сталася у справі щодо судді Господарського суду Харківської області Івана Жигалкіна.
Єлизавета Караченцева наголошує, що якщо керуватись новою позицією ВС, то дисциплінарної відповідальності зможуть уникнути судді, які вчинили проступки до змін у закон у серпні 2023 року, і дисциплінарна скарга щодо яких подана до цього часу, але справу по ній не відкрили з різних причин. Оскільки вже кінець 2024 року, то судді, які вчиняли порушення у 2018-2021 роках зможуть з легкістю уникнути дисциплінарної відповідальності: достатньо буде оскаржити рішення ВРП у Верховному Суді, якщо ВРП не зазначила мотиви обрахування строків притягнення до відповідальності.
Самими лише рішеннями щодо Чернової і Жигалкіна ВС створює чимало ризиків для судової реформи, а саме — очищення суддівського корпусу. В результаті можуть врятуватись обвинувачені ОАСКівці за “плівками Вовка”: Євген Аблов, Богдан Санін, Ігор Погрібніченко (щодо яких справи за плівками станом на сьогодні не відкриті) та інших.