Цього року в Україні вдруге офіційно святкують Різдво 25 грудня.
"Економічна правда" дослідила, чи перейшли українці на новий календар, і чи менше вони стали чекати на Діда Мороза.
Православна церква України та Українська греко-католицька церква 1 вересня 2023 року перейшли на новоюліанський календар. Тож тепер більшість церковних дат відзначаються на 13 днів раніше. Це рішення стало історичним, адже кілька століть українська церква мала юліанське літочислення, яке було одним з елементів російської традиції.
Новоюліанський календар практично у всьому збігається із григоріанським. Останній є загальноприйнятим стандартом для більшості держав світу, а також використовується в римо-католицьких церквах. Зокрема, це означало, що відтепер українці святкуватимуть Різдво 25 грудня, а не 7 січня разом із вірянами РПЦ.
Як швидко наша країна прийняла ці зміни? Дані від Google Trends свідчать, що для цього не знадобилося багато років. Фактично це відбулося миттєво. Якщо раніше основний пік пошуку теми "Різдво" (незалежно від мови) припадав на перший тиждень січня, то наприкінці 2023 року (і відповідно 2024-го) він припав на останній тиждень грудня.
Пошукові запити, як свідчать дані, нерозривно пов'язані із самою подією (пошук в літні місяці, наприклад, становить менше 1% від зимових максимумів).
Проте не до кінця зрозумілі причини цього. Наприклад, користувачі можуть шукати дати, пов'язані із вихідними чи днями в календарі. Адже разом із церквою новий календар визнала і держава. Президент Володимир Зеленський підписав указ про перенесення святкування Різдва в Україні з 7 січня на 25 грудня.
Те, що зсув пошукових інтересів не є суто формалістським, а прямо пов’язаний із розривом культурно-церковних традицій із Москвою, свідчать дані про те, кому українці надають більшу перевагу – Діду Морозу чи Святому Миколаю.
На графіку нижче видно, що під час президентства Віктора Ющенка частка Святого Миколая серед пошукових запитів українців була більшою, ніж за президентства Януковича. Останні десять років цей пошуковий запит (як і російськомовний аналог "Святой Николай") поступово зростав, аж поки у 2022 році не став домінуючим, а в цьому році – перевищив 70%.
Як і з музичними смаками, Київ, як мультикультурна столиця, знаходиться посередині цієї умовної піраміди. Близько 50% запитів за останній рік стосувались Миколая, третина – Діда Мороза і п’ята частина – Санта Клауса.
В той час як більшість міст на заході досягли піку, віддаючи всі 100% запитів на користь "Святого Миколая", в багатьох місцях ще є потенціал для змін (дивіться графік тут).
Зокрема, в Харкові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі більшість запитів все ще збирає Дід Мороз.
Згідно з цим графіком у Кривому Розі ще більше чекають на Діда Мороза - 43%. Але вже 39% чекають на Святого Миколая. Тобто, результати відрізняються на 4%. Ще 18% віддають перевагу Санта Клаусу.
Що і як шукають українці в інтернеті – питання не тільки цікавості. Велика частина запитів мають комерційний характер, зокрема, потенційні споживачі шукають солодощі чи святкові елементи декору. Пошукова поведінка з новорічною тематикою повторює загальний тренд в інтернет-комерції.
У свіжому звіті маркетингової агенції Promodo зазначено, що у 2024 році частка пошукових запитів українською мовою в Google перетнула позначку 30%. Очікується, що у 2025 році ця цифра сягне 40%.
Загальний тренд: усі ніші демонструють зростання запитів українською, середнє зростання – 5% на рік: новини – понад 50% запитів користувачі вводять українською мовою; електроніка – частка запитів державною зросла на третину, досягнувши 20% (проти 8% у 2021 році); дитячі товари – категорія на 49% і досягла понад 50% запитів українською.
Отже, бізнесу слід зважати на це, коли вони будують свої маркетингові стратегії, як і загалом на той факт, що російська поступово зникає з пошукової звички українців. Це напряму впливає на те, як вони мають комунікувати з потенційними споживачами і просувати свої продукти.
Візьміть участь у нашому опитуванні (нижче).
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News.