Українська поезія http://vysokiy.kiev.ua/ цікава й багатогранна. У ній чудово співіснують різні напрямки, серед яких автори можуть реалізуватися та проявити власні здібності. Наприклад, класичні силабо-тонічні поезії у сучасній літературі є не єдиним можливим полем діяльності митця, котрий прагне сказати світу про щось важливе. Верлібри не менш вагомі, тому багато авторів намагається зачарувати читача глибиною метафор, від сприйняття яких не відволікає звичне віршування. А хтось обирає для себе третій варіант – стиль постмодернізму з вільною ритмікою, де кожен читач зможе зробити потрібні для себе інтонаційні наголоси.
Виражальних засобів у сучасній українській поезії є чимало. Тим не менш – класика не втрачає власних позицій. Київський поет Олександр Високий, який уже багато років пише вірші, у своїй роботі схиляється до класичного римування. Обравши ключовою темою кохання, він прагне в усталених ритмах та віршованих розмірах показати розмаїття почуттів, яке може відчувати сучасна людина до власного обранця чи обраниці.
Назви збірок автора наштовхують на роздуми про глибинне почуття, яке ніколи не втратить свого сенсу. «Кохання світ безмежний» – так називається недавня книга Олександра, де він описує у власних поезіях таємничий світ почуттів, котрі виникають між двома людьми.
«Без кохання жити неможливо» – звучить, немовби ствердження, назва іншої книги літератора. «І знову приходить весна»… Такою таємничою назвою Олександр ніби анонсує те, про що йтиметься у віршах іншої збірки. Пробудження природи, пробудження почуттів, пробудження нових прекрасних планів – цими ідеями насичена його книга, де автор розкриває перед читачем усю палітру думок закоханої людини.
Будучи вірним своїй основній темі творчості, київський поет називає й інші книги так, аби вони красномовно передавали суть емоцій закоханого чоловіка. «Диво наших почуттів», «Любити серцем», «З кохання починається життя»… Усі ці книги стали важливою частиною творчого доробку автора, який прагне писати про те, чим переповнене його закохане серце.
Романтичні теми не є новими для української літератури – не лише минулих століть, а й сучасної. Однак кожний передає їх так, як бачить та відчуває, доносячи до адресата власну індивідуальність, відображену в рядках. Поетичний образ Олександра Високого – це, безумовно, лірик, якому не шкода приємних слів для коханої жінки.
