К. Павлов: «Ми змусимо підприємства-забруднювачі впроваджувати європейські екологічні стандарти. Зробимо це жорстко. Відповідальність - аж до підвищення місцевих податків для них»

У Кривому Розі впроваджується сучасна автоматизована система моніторингу за станом атмосферного повітря. Зараз у місті працює 18 автоматичних постів. Дані цих постів - це основний засіб контролю за дотриманням підприємствами екологічних норм. З 2020 року почали роботу ще 3 пости, розташовані у зоні Інгулецького ГЗК. Робочу нараду з модернізації системи моніторингу та вирішення екологічних проблем Кривбасу провів Костянтин Павлов.

Під час робочої наради Костянтин Павлов зазначив: «Підприємства продають свою продукцію по європейським цінам. Ми змусимо їх впроваджувати європейські екологічні стандарти! Зробимо це швидко - у найближчі декілька років. Зробимо жорстко. Відповідальність - аж до підвищення місцевих податків для підприємств–забруднювачів, у тому числі, - плати за землю. Такий жорсткий підхід вони зрозуміють швидко».

Щороку з міського бюджету виділяються кошти для модернізації, удосконалення та розширення міської автоматизованої системи моніторингу. У 2020 році для постів придбано сучасні газоаналізатори, що забезпечить отримання високоточних даних про якість атмосферного повітря. 

«Для всіх нас, жителів Кривого Рогу, питання екології – найболючіше. Всі можливі методи, що відносяться до повноважень місцевого самоврядування місто приймає і надалі буде вести жорстку боротьбу за чисте повітря і здоров'я людей. Вже зараз у судовому порядку відстоюємо право криворіжців жити в екологічно безпечних умовах», - підкреслив член виконкому Костянтин Павлов. 

Довідка:

У 2019 році підприємствами міста сплачено 244 млн грн екологічного податку, з яких тільки 25% (61,1 млн грн) фактично зараховано до міського фонду охорони навколишнього природного середовища – єдиного джерела фінансування невідкладних заходів з вирішення загальноміських екологічних проблем. До державного бюджету зараховано 110 млн грн (100%) сплаченого підприємствами екологічного податку за викиди двоокису вуглецю. Місто не отримало з цих грошей ні копійки.

Ще в 2016 році Костянтин Павлов з криворізькими нардепами розробили законопроект № 4705 – ним передбачалося зарахування до міських бюджетів 100 відсотків екологічного податку і 50 відсотків рентної плати за користування надрами. Прийняття цього законопроекту дало б можливість місту отримати значні кошти для вирішення екологічних проблем. Але законопроект був "заморожений" правлячою на той момент коаліцією.

У  лютому 2020 року спільно з міським головою Юрієм Вілкулом були розроблені та направлені Президенту України, а також голові Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Законопроєкти, якими також пропонується надходження до міського бюджету екологічного податку в розмірі 100% (а не 25% як зараз) у тому числі, екологічного податку за викиди двоокису. У разі прийняття запропонованих законопроєктів, майже вп'ятеро зростуть надходження до міського фонду охорони навколишнього природного, тобто з 60 млн грн до майже 300 млн грн. Однак, крім увічливого схвалення, далі розроблені ініціативи криворіжців не просунулися. 

Матеріал розміщено на замовлення КП "Інститут розвитку міста Кривого Рогу".