
"Не слід називати вулиці на честь органів влади. Така практика у світі невідома", - науковець - про пропозиції щодо перейменування у Кривому Розі

Ще один член тимчасової робочої групи з питань перейменування, до якого ми звернулись за коментарем стосовно того, як просувається процес перейменування у Кривому Розі - це кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Криворізького державного педагогічного університету Вадим Яшин. Раніше він пояснював, що наукова група КДПУ намагається забезпечити науковий підхід до процесу, що вимагає певного часу.
Чи вдається реалізувати усе, що планували науковці? Адже презентація пропозицій щодо перейменування об'єктів топоніміки вже на третьому засіданні тимчасової робочої групи (після двох по суті установчих) у декого посіяло сумнів у науковості такого підходу, як, врешті, і раптове оприлюднення напрацювань групи начальником військової адіністрації Кривого Рогу.
Що відбувається з процесом перейменування? Яка роль у ньому очільника військової адміністрації міста? Чи забезпечено повною мірою той науковий підхід у процесі перейменування, про який говорили науковці на початку? Чи враховані рекомендації і пропозиції науковців?
Про це ми дізнавались у Вадима Яшина:
- Пане Вадиме, підкажіть, яка роль начальника військової адміністрації Кривого Рогу у процесі перейменування? Чи брав він участь у процесі перейменування? Чи співпрацював з тимчасовою робочою групою?
- Голова військової адміністрації не був присутній особисто на засіданнях тимчасової робочої групи, тому що не був зобов’язаний це робити. Мені особисто невідомі факти його персональної співпраці з групою, варто спитати у нього самого. Утім, думаю, що він мав докладну та вчасну інформацію щодо процесу, адже на чолі групи стояли заступники міського голови, які мали б його інформувати і, думаю, інформували.
- Оприлюднені Олександром Вілкулом пропозиції - це результат роботи робочої групи? Хто доручив йому оприлюднення цих пропозицій?
- Тимчасова робоча група із зміни топографічних назв була створена рішенням міськради № 1285 від 27/04-2022 року. Голова військової адміністрації – це, де-факто, міський голова, який і оприлюднює відповідні документи, зокрема той, про який йдеться. Відповідно до ось цього Закону "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", а саме -
Статті 7. Суб’єкти, які готують подання про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій
1. Подання про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі:
7) присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - сільським, селищним, міським головою.
- Чи враховано у обнародуваних пропозиціях пропозиції членів наукової групи КДПУ? Якою мірою?
- Із 192 назв, що містяться в опублікованих пропозиціях, 132 чи 134 – від робочої групи КДПУ, з якою співробітничали також місцеві краєзнавці. Ми також співпрацювали із історико-краєзнавчим музеєм. Були й інші пропозиції, зокрема від військових різних родів військ, від «Українського часу В. Стецюка; від ГО, яким керує Дмитро Степанюк, та пропозиції від міської влади, авторство яких мені невідоме, можливо також військові або хтось інший.
- Які пропозиції науковців не були враховані? Я бачу, що відсутня вулиця Шухевича, про яку ми з Вами раніше говорили.
- Робоча група КДПУ була створена у 2016 році під декомунізацію. До 80% пропозицій по місту, що стали назвами, у 2016 році були від нашої робочої групи, але як і чому це сталося – дуже окрема історія, усе могло б бути зовсім і не так. На початку війни, на 2 чи 3 день, робоча група була відновлена, до неї увійшло більше 10 осіб, за фахом історики, філологи, географи та філософи (проф. Я. Шрамко). Наша робоча група КДПУ інвентаризувала до 430 вулиць, що мають назви,пов’язані із державою-агресором, та запропонувала на всі ці вулиці обґрунтовані варіанти нових назв. Усі ці пропозиції було подано до тимчасової робочої групи міськради, яка скерувала їх до райвиконкомів. До 99% пропозицій робочої групи КДПУ були підтримані райрадами. У квітні 4 члени робочої групи КДПУ були включені до складу тимчасової робочої групи міськради.
Як бачимо, із пропозицій робочої групи КДПУ не враховано близько 60 назв. В принципі, тимчасова робоча група міськради і не зобов’язана була їх враховувати, бо юридично пропозиції науковців для міськради мають таку ж вагу, як і всі інші. Але, як кажуть, є нюанс.
Залишилося ще близько 240 назв на другий етап. Сподіваюся, там буде вулиця Шухевича, запланована вулиця Олени Теліги, Михайла Пронченка та ін. Уточню: заплановано нами, науковцями. Ми, як я і вказував, надали до міськради та робочої групи пропозиції на всі вулиці, які виявили для перейменування. Відповідно до рекомендації Українського інституту національної пам'яті (УІНП) в першу чергу мали б перейменовуватися топоніми географічного походження. Я з цим не згоден, але є так, як є. Однак, міська влада обирає вулиці для перейменування, керуючись як рекомендаціями УІНП, так й іншими принципами, які мені невідомі, адже в оприлюдненому списку до перейменування подані і інші назви, не тільки географічні.
- Чи відповідають оприлюднені пропозиції науковому підходу у процесі перейменування, про який Ви раніше говорили? Які з оприлюднених пропозицій не відповідають принципу науковості?
- Назви від робочої групи КДПУ відповідають принципам науковості. Робоча група КДПУ, як було зазначено, не тільки складалася із науковців - доцентів та професорів, але й мала досвід перейменувань 2016 року. Тому назви, запропоновані робочою групою КДПУ, на сьогодні не мають жодних заперечень з боку громадськості. Ми упевнені у наших назвах і, в цілому, вважаємо їх найкращим варіантом.
Утім, назви не від робочої групи КДПУ, не завжди є вдалими. Зокрема, це антропоніми від живих людей: Байден, Джонсон, Спартц, Федосенко. Такі речі прямо заборонені Законом, конкретно: ст. 4, п. 3, 2). Та ст. 3, п.2. У п. 2 ст. 3 Закону йдеться: "Юридичним особам та об’єктам права власності ім’я фізичної особи присвоюється лише після її смерті".
Також виглядає дуже сумнівним, а з точки зору наукової топоніміки і неприйнятним, присвоєння назв органів державної влади і управління, зокрема: СБУ, Патрульної поліції, Військового тилу, ДСНС (державна служба надзвичайних ситуацій) об’єктам топоніміки. По-перше, при всій повазі до цих інституцій, топонімічно це звучить дуже погано. По-друге, вводить громадян в оману: наприклад, сквер патрульної поліції – це сквер, який належить поліції, сквер який побудований поліцією чи це щось інше? Та й взагалі, не слід називати вулиці на честь органів влади. Така практика у світі невідома. Принаймні, мені точно невідома.
Можуть заперечити: є вулиці Поліцейська, є Ісполкомівська (в Дніпрі, зараз мабуть Виконкомівська) та інші. Але це не вулиця «Управління поліції міста» або «Виконкому такої-то райради».
Або ось вулиця Військового тилу – взагалі без коментарів. Або Іноземних добровольців – це яких? Де, в якій країні? В Іспанії 1936 року?
Помилковою виглядає і спроба присвоєння центральним, фактично, вулицям, імен опозиційних представників одного російського регіону, які до Криворіжжя і України стосунку не мають, щоправда, окрім добровольчого батальйону (шейха Мансура), але там окрема справа, хоча і тут є нюанси: шейх Мансур, при всій до нього повазі, не мав стосунку до історії України та Криворіжжя. Ми поважаємо боротьбу народів проти російської тиранії, тому, якщо є така потреба можна було б вшанувати їх іншим чином: встановити меморіальну дошку, пам’ятний знак тощо. Адже топоніміка – далеко не єдиний спосіб увічнення пам’яті, є багато інших і кращих. У нас в місті нема вулиці Пронченка, Шухевича, Теліги та інших. Давайте спочатку увічнимо своїх героїв, потім віддамо шану чужим.
- Раніше йшлося про необхідність перейменування близько 400 вулиць, а на другому (публічному) засіданні робочої групи науковці говорили, що не визначили критеріїв для визначення черговості перейменування. Далі засідання робочої групи постійно переносились. Коли було вирішено, які вулиці перейменувати на 1 етапі, які на 2-му?
- Поділ на етапи – не наша ініціатива. Ще на першому засіданні науковці і я особисто виступили за один етап. Автора рішення не знаю, але частково це базується на рекомендаціях УІНП, хоча як вони виконуються – написав вище.
- Чи виправдане, на Ваш погляд, присвоєння вулицям назв військових підрозділів, котрі дислокуються у Кривому Розі?
- Топонімічно помилковим може бути створення довгих назв, що містять ще й цифри. Подвиг захисників Криворіжжя вартий увічнення, але, можливо, іншим чином, а назви вулиць скоротити до 1-2 слів і без цифр. Вулиці варто було б назвати іменем окремих героїв, а не цілого підрозділу. Цифри і числа в урбаноніміці можуть існувати, але це не зовсім гарно. На цих вулицях живуть люди, які забуватимуть числа, і в повсякденні такі назви будуть скорочуватися, іноді до невпізнаваності, а ми отримаємо поганий результат і спотворену назву. Отже, подвиг захисників слід вшановувати, але дещо не так.
- Як на Ваш погляд, чи відповідає робота робочої групи принципам прозорості і публічності? Адже певним чином оприлюднені пропозиції виявилися цілковитою несподіванкою для багатьох, хто стежив за роботою робочої групи. Двічі відбулися відкриті засідання, потім засідання переносилися, потім раптом на засідання вже представили пропозиції, які, ніби то, були опрацьовані робочою групою. Як відбувалося це опрацювання? Як працювала група?
- Це питання - до голови Тимчасової робочої групи - пана Сергія Мілютіна.
- Що далі? Як відбуватиметься процес перейменування далі?
- Аналогічно (див. відповідь на попереднє питання - ред.).
- На якій підставі Тимчасовою робочою групою було прийняте рішення про те, що в обговоренні назв вулиць братимуть участь жителі конкретних вулиць, адже не існує поняття "громада вулиці", є "громада міста"? Чи це вирішила не робоча група?
- Тимчасова робоча група, як я зрозумів (але може й помилково), не приймала рішення щодо процедури, а лише прийняла рішення про її початок, тому що процедура виписана в Законі і у відповідному положенні. В Законі ж ніяких обмежень на обговорення не існує. Нема такого, щоби тільки мешканці конкретних вулиць брали участь у обговоренні. Чинним законодавством (Закон, положення) передбачена певна процедура.

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.