У Кривому Розі прощалися з Донським Дмитром Сергійовичем з позивним "Добрий", який героїчно загинув, захищаючи Батьківщину від рашистських окупантів.
Про це повідомляє 0564.ua.
Сьогодні, 17 вересня, провести в останню путь загиблого Воїна Дмитра Донського прийшли його рідні та близькі, бойові побратими, колеги, небайдужі мешканці міста.
Сергій Бондаренко розповів, що Дмитро Донський став на захист Батьківщини ще в 2014 році, він приймав участь в Дебальцевській операції.
- Він тоді отримав поранення, але, Слава Богу, вижив. Я хочу сказати, що такі, як Дімка, і кожен з наших бійців, ризикують життям, а інколи віддають життя своє заради того, щоб потім наші співвітчизники не продавали свої голоси за 500 гривень. Якщо комусь колись захочеться взяти якийсь пакет гречки або 500 гривень, прийдіть на кладовище і подивіться в його очі. Його прізвище - Донський, позивний - Добрий. Це було його кредо.
За словами бойових побратимів Дмитра Донського, він загинув, відволікши на себе ворожий вогонь, чим врятував життя інших військових.
Юрій Синьківський зазначив, що "за мужність та героїзм, за виконання своєї чоловічої роботи, за врятування життя своїх побратимів, за захист нашої держави, Дмитро буде поданий на найвище звання - Героя України".
- Низький уклін рідним і близьким. Дякую Вам! Дякую, що ви виховали справжнього Героя, справжнього Українця! Низький Вам уклін!
Священнослужитель провів церемонію відспівування загиблого Воїна і додав:
- З 2014 року ми свідчимо, що це Воїни Світла, які свої життя віддали за майбутнє нашої держави, нашої України, наших сімей, наших родин. Так складається в нашого народу, що як тільки ми втрачаємо пильність, шану і любов до своєї землі, до своєї країни, негаразди приходять на нашу землю. Я думаю, нема потреби перераховувати історію, коли втрачалося мирне небо, а приходила в цей світ війна, розруха, голод. Після Другої світової війни було гарно написано - "ніколи знов". Та від нас це не залежало. Але ті, які прийшли, ведені гординею, завистю. Вони показують свою дійсну подобу, нелюдяність. Ми приймали їх як братів, а вони показали себе нелюдами, російськими нелюдами, які спопеляють і зараз міста і села. Сьогодні, дійсно, гідні сини України взялися до зброї. Не для того, щоб напасти, а для того, щоб захистити майбутнє. Бо кожний Воїн, кожна людина в Україні живе мрією, щоб жити в радості, в достатку, в знанні, в любові і гідності. Скільки хлопців, братів, чоловіків, друзів сьогодні відійшли у вічність... Подвиги, які ми знаємо і ще не знаємо...Тому що вони є Воїнами Світла і Господь їм уготовлює Царство Небесне. Немає найбільшої основи спасіння, ніж віддати життя своє за друзів своїх. Сьогодні я дякую тим, хто свою силу, терпіння, розуміння, працю ложить на те, щоб допомагати нашим Збройним Силам. Я дякую батькам, які виховують гідних синів України. Але наша мета - захистити, зробити все, щоб російський ворог тікав з нашої землі.
Священнослужитель закликав усіх молитися за наших Захисників і просити Господа захистити наших Воїнів.
- Дмитро житиме в наших молитвах, в добрих справах майбутнього покоління. Герої не вмирають! Герої живуть вічно! Їх подвиг буде передаватись із покоління в покоління. Пам'ятаємо і молимось і за живих, і за тих, хто віддав своє життя!
Поховали Дмитра Донського у секторі почесних поховань на Центральному кладовищі.
Без люблячого чоловіка й батька залишились дружина та 4-річна донька.
Висловлюємо найщиріші співчуття з приводу тяжкої втрати рідним, близьким, друзям та побратимам військового.
Вічна пам'ять та слава Герою!
