Ранок 23 вересня 2022 року у ефірі загальнонаціонального марафону розпочався з розповіді з циклу "Нескорені міста України". Йшлося про нескорений Кривий Ріг.
Прослухати фрагмент марафону "Єдині новини #UАразом", який неодноразово транслюється по телебаченню і радіо, у якому йдеться про Кривий Ріг нескорений, можна ТУТ:
"Нескорені міста України: Кривий Ріг - "залізне серце" України та найдовше місто Європи.
Його техногенні ландшафти приваблюють гостей і в місті активно розвивається промисловий туризм.
Криворізькі землі входили до складу Війська Запорізького. У місті розташовувався центральний орган управління - Кіш Запорізької Січі.
Під час археологічних розкопок у балці Дубова український археолог Олександр Поль виявив залишки плавильних печей, які свідчать, що металургією тут займалися ще скіфи.
У роки нацистської окупації голова міської Управи Сергй Шерстюк очолив народний спротив, запровадив офіційне використання української мови та гімну "Ще не вмерла України ні слава ні воля".
Навіть під ворожим вогнем криворіжці безстрашно працюють, допомагають і захищають незалежність. Адже крім залізного серця мають ще й сталевий козацький характер .
Кривий Ріг - нескорений!", - йдеться у сюжеті.
Сергій Шерстюк
Нагадаємо, що у Кривому Розі ім'я Сергія Шерстюка належним чином не увічнено. Мовчати про Сергія Шерстюка, або ж спотворювати інформацію про нього - звичка, котра походить з СРСР, адже голова Міської Управи Сергій Шерстюк очолював Організацію українських націоналістів і виступав проти Радянської влади. Він був розстріляний нацистами за організацію спротиву Гітлерівській Німеччині.
Пропозицію щодо увічнення імені Сергія Шерстюка у назві однієї з вулиць Валентина Кривда подала ще 29 липня 2022 до Покровської районної у місті Кривому Розі ради.
В Українському інституті національної пам'яті (Інститут) вважають, що увічнення у міській топоніміці Кривого Рогу імені керівника національного підпілля у Кривому Розі Сергія Шерстюка (? – 1942) стане гідною даниною його пам’яті як учасника визвольних змагань, який 80 років тому поклав своє життя за Україну. Про це йдеться у листі Інституту від 30 серпня 2022 року №1162/2.2-05-22, який було надіслано Валентині Кривді у відповідь на її звернення.
