У Кривому Розі жінок навчали надавати першу домедичну допомогу та долати смугу перешкод, - ФОТО

У Кривому Розі з 2015 року волонтери ГО «39 Жіноча сотня м.Кривий Ріг» проводять вишколи для жінок, дітей та всіх бажаючих в різних форматах.  Під час вишколів криворіжці мають змогу навчитись безпечному поводженню зі зброєю, самообороні, тактичній медицині та спробувати свої сили на смузі перешкод.

Один із таких вишколів нещодавно провели у Кривому Розі волонтери ГО «39 Жіноча сотня м.Кривий Ріг».

Дуже багато виявилось бажаючих на вишкіл. Волонтери набрали групи за перші 2 дні після того, як виставили публікації про те, що проводиться захід і вже коли закрили набір, дуже багато бажаючих дзвонили просили записати їх на вишкіл.

  - Але ми хочемо щоб навчання було ефективним, тому не можемо набирати сотнями людей, це не буде на ефективне навчання. Так як не всі бажаючі потрапили на вишкіл, то ми плануємо провести наступний найближчим часом, - сказала голова громадської організації Юліана Березуцька.

Вона розповіла, що вишколи вони проводять з 2015-го року. Починали з вишколів для жінок, щоб підтягнути їхні знання. Також проводились заняття з територіальною обороною коли вона тільки заснувалась в місті Кривий Ріг кілька років тому, а також схожі навчання волонтери проводили серед старшокласників міста по різним школам.

-З 2015 року ми проводимо вишколи. Ми розуміли, що війна продовжується, в 2014-му році це був тільки початок. Ми розуміли, що вона буде, просто не розуміли коли і наскільки масштабно це буде відбуватись. Але зараз такий час, що кожна людина має знати як себе поводити під час війни і при дуже небезпечних діях ворога.

На вишколі, який проходив нещодавно, було кілька локацій, на яких людей навчали досвідчені інструктори. На першій локації проводився тренінг з військово-цивільної психології.

-Раніше у нас була локація військово-цивільної психології, але вона була загально, тобто всі групи збирались в одну групу і це було завершенням вишколу. Військовий психолог Тетяна Денисюк проводила такі військові навчання, тренінги, де пояснювала певні моменти, давала практичні навички як і що робити. Але цього разу ми розбили людей на кілька груп, щоб було ефективніше, щоб більше людей могли задати питання. Тому що складніше стала ситуація і в нас були присутні люди, які приїхали з окупації, з місць активних бойових дій і в них були запитання до психологині і вона відповідала на ці запитання.  Тому ми зробили окремими невеличкими групами і вирішили, що так ми будемо продовжувати робити, бо це більше дає знань і ефективніше для людей.

Також була локація з тактичної медицини, де людей вчили надавати першу домедичну допомогу.

- Тобто ми даємо базові знання, коли людина взагалі не медик, нічого не розуміє де знаходиться артерія, яке може бути поранення, що можна зробити, де і що знаходиться. В нас люди тренувалися з бандажами і з турнікетами. Вони все це робили тому що наразі такий час, що кожна людина повинна знати як це зробити і мати в особистій аптечці. На жаль, прийшов такий час, коли турнікет або бандаж - це не є щось таке захмарне, це те, що має бути. Ми всі бачимо, що купа мирних міст підпадає під величезні ракетні обстріли, дронами, тобто поранених багато. Якщо ти в такому місці з’явився, ти маєш допомогти іншій людині. Щоб правильно допомогти, треба вміти це робити і треба з собою мати все те, чим це треба зробити. Кожна людина на цій локації тренувалася, вчилася як це правильно робити. Інструкторка приїхала зі всіма тренувальними засобами і люди навчалися, як це вірно робити. Кожен крутив турнікет, накладав бндажі, кожен навчався як правильно взяти пораненого, перевернути пораненого, оглянути пораненого і надати йому домедичну допомогу до приїзду швидкої допомоги.

На локації, де вчили самообороні, присутнім показали, як захистити себе в безпосередньому контакті.

- Зараз такий час, що кожна жінка має знати прийоми самооборони. Тренер навчав як краще, швидше, самими не складними методами, кількома рухами захиститись від злочинця.  

На локації, де навчали навичкам виживання в невідомій місцевості, інструктор розповів як відволікти ворога від себе аби дати собі змогу відійти на безпечне місце. Також він розказав і показав як маскуватися і ховатися на місцевості, а дівчата намагались маскуватись на локації.

- Інструктор розказав і показав як можна вижити, що з собою треба мати щоб було краще, щоб в тебе було більше шансів, що має бути в твоєму рюкзаку. Він розказав і показав навіть як виривати окопи, як це робити швидко і якісно і менше зусиль витрачати на це, але щоб воно зберегло життя. Навіть невеличкий такі виїмки в землі вони зберігають життя і при обстрілах великими калібрами.

На локації зі смугою перешкод присутні на вишколі мали змоги в умовах, наближених до бойових, пробігти через перешкоди з амуніцією та при задимленні місцевості.

-Фізично швидко оперативно мозок має реагувати на різні перешкоди і ти маєш навчитися їх швидко проходити. Ти маєш не просто фізично бути підготовленим, ти маєш бути морально підготовлений. Ти маєш знати де краще стрибнути, де впасти, де сильно кинути, де присісти. Коли ти тренуєшся цьому постійно, надалі це все вже на автоматі відбувається і твій мозок реагує на перешкоди і організм тоді може дуже швидко перелаштуватись.

На вишколі всі проходили смугу перешкод два рази.

-Перший раз вони проходили її просто, щоб себе випробувати, а другий раз вже в амуніції. Звичайно, що цивільна людина не носить на собі бронежилет, каску, вона не бігає з автоматом, але це фізично складні завдання, тому що наступного разу, наприклад, не дай Бог, треба буде бігти з тривожною валізкою. І людина біжить в амуніції, а це вага і це складніше, ніж просто бігти. Тому ось тут малось на увазі, що треба звикати до перешкод і ти маєш їх бачити і твій мозок має на них реагувати правильно і організм групуватися і робити те, що каже мозок, тобто не піддаватись паніці, не бігти куди попало, а чітко виконувати те, що потрібно. Організм має до цього бути готовим.

Ще на одній локації людей навчали безпечному поводженню зі зброєю.

-Досвід 9 років показує, що в будь-який момент це може статися в пригоді. Ми бачимо, що коли ворог пішов на Харківську, Сумську області і дуже багато цивільних людей стали на захист України, свого міста. І якби вони не могли поводитись з елементарною зброєю, наприклад, автоматом, то мабуть, нічого б не вийшло, а в них все вийшло. Тому зараз такий момент, що кожна людина має розуміти як він взагалі складений той автомат, як з ним поводитись. Окрім цього, на цій локації тренер розповідав і показував, що окрім автомату може бути ще небезпечне і як з цим себе поводити. Наприклад, якщо ми бачимо міни, як це краще обходити, куди ходити, куди дивитись, щоб не нарватись на розтяжки. Крім цього, він розповідав кожній групі і показував як себе поводити під час обстрілів крупним калібром. Тобто як людина має себе поводити, почувши команду «повітря» або почувши виходи, тобто як людина має себе повести в даний момент для того, щоб зберегти своє життя і здоров’я. Вони фізично це відпрацьовували як правильно падати, куди ноги, куди руки, що прикриваєм, щоб зберегти життя.

Крім тренінгів на вишколі була розміщена також виставка «39 Жіночої сотні».

-Виставку ми привезли показати, щоб люди могли побачити, руками пущупати макети тієї зброї, якою користуються наші військові, а також те, що в нас прилітає від ворога російського. Вони це особисто могли побачити – уламки великі, гільзи, от щоб розуміти наскільки все серйозно і що все це дуже сильно не жарти.

Експонати для виставки збирались з 2014-го року і вони збирались з Донецької і Луганської областей.

-Є різні в нас «подарунки» із Донецького аеропорту, із Мар’янки, із Авдіївки, із Станиці Луганської, з Кримського. А в зв’язку з повномасштабною війною, то вже зона «подарунків» вона розширилась. Тепер з Херсонського напрямку дуже багато різних експонатів. Окрім цього, в нас є трофеї, тобто те, що позалишали за собою російські військові на території України. Окрім всього, що це є якісь макети, це є докази їх присутності. Тому що на гільзах відстріляних написано чітко звідки це, хто країна виробник. На сухпаю вказано, хто країна виробник. Вони ходять з цими колорадськими лєнточками, в них своя форма, але кепка в них китайська, там написано «Мейд ін Чіна». Вони не можуть самі відшити кепки своїм солдатам. Наші друзі військові звільняли Новодмитрівку в Херсонській області і там ці російські негідники залишили велику кількість «подарунків» і звідти вони привезли для нашої виставки сухпай російської армії. Колорадську лєнточку привезли з Високопілля, з Великої Олександрівки і з Архангельського привезли форму, кепки їхні. Тобто вони полишали все за собою, геть себе ведуть як свині, хоча, навіть свині чистіше себе ведуть ніж ці війська, адже вони після себе смітник влаштовують. Є що прибирати після них.

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.