"Поезія боротьби": у Кривому Розі провели поетичний вечір у "Бомбіку", - ФОТО

Криворіжці продовжують тримати культурний фронт і одним із місць, де щотижня проводяться різноманітні культурні заходи, став Арт-простір «Бомбік». Минулої  суботи тут проходив поетичний вечір «Поезія боротьби», який завершився концертом гурту «На дозвоні». Вхід у «Бомбік» безкоштовний, але глядачі завжди донатять на ЗСУ і таким чином вдалось зібрати вже майже 30 тисяч.

Про створення нового арт-простору у Кривому Розі журналістці 0564.uaрозповіла Світла Остапчук, яка є головою ОСББ, мешканці якого допомагали наводити лад у захаращеному бомбосховищі та робити з нього місце для культурних подій міста.

За словами Світлани, вранці 24 лютого вона подзвонила у Покровський виконком щоб дізнатись, у кого на балансі знаходиться бомбосховище поряд з її ОСББ.

-Ми знали, що тут є бомбосховище, але воно було в занедбаному стані і недієздатне. Ми подзвонили голові виконкому і попросили з’ясувати хто господар і передати нам це бомбосховище, щоб ми з сусідами самі його привели до ладу.

Уже по обіді того ж дня приїхали представники підприємства, на балансі якого було це бомбосховище, і передали по акту користування це бомбосховище.

-І вже тут стояли сусіди з мого будинку і сусіди з сусідніх багатоповерхівок. Вони вже готові були вигрібати, вичищати бомбосховище. Приватний сектор до нас також долучився.

Після того, як мешканці прилеглих будинків поприбирали у бомбосховищі, почали зносити запаси їжі, води. Так як не було електрики в укритті, люди самі вирішили це питання.

-Це був тривалий процес, а Арт-простором бомбосховище стало влітку, в липні місяці. Мій колега - голова ОСББ Денис Чегірьов запропонував: давай тут проводити класні заходи, є в мене актор знайомий Павло Осіков. Я сказала: звісно, так, чому і ні? Тим паче, що ми збираємо гроші на ЗСУ. Так що ми об’єднуємо зразу 3 основні завдання: допомагаємо ЗСУ, підтримуємо морально-психологічний стан мирних мешканців, а ще ми не даємо втрачати митцям втрачати зв’язок з глядачами, слухачами, тому що театри закриті, концертні зали закриті, а тут у безпечному місці можна проводити заходи.

Літературний вечір став вже 12-м заходом, який провели у «Бомбіку».До цього тут були театральні вистави, поетичні вечори, дитячий ляльковий театр.

-Мені вже важко сказати, чого в нас тут не було. Попереду в нас ще дуже багато чого цікавого. Зупинятись не плануємо.

В бомбосховищі висять стенди, де глядачі та самі виступаючі можуть залишати свої відгуки про культурні заходи. За словами організаторів, криворіжцям подобаються культурні заходи у «Бомбіку» і вони приходять і на наступні.

-Людям це потрібно, вони повертаються сюди. Вхід вільний - скільки хто положив, ми ж не контролюємо цей процес, але вже зібрано майже 30 тисяч. Продовжувати будемо до перемоги і, думаю, що навіть після перемоги він має право жити.

Літературний вечір «Поезія боротьби» розпочався з читання Ігорем Бардацьким авторських віршів, які були написані вже після 24 лютого.Деякі поетичні рядки зачитувались в дуеті з музою поета – його дружиною Оксаною.

-Я з віршами був пов'язаний дуже давно, просто так складалася, що я починав писати, потім переставав, а зараз під час війни знову всі ці події торкнулися до самого серця і просто якось вони полилися з мене. Строки моїх віршів просякнуті болем і співчуттям до тих людей, котрі страждають, до дітей, до всього того, що коїться в Україні.

Ігор Бардацький зазначив, що раніше ніколи б не подумав, що буде зі сцени читати свої вірші, тим паче вірші, пов'язані із війною.

-Я ніколи не міг би цього подумати, але коли зробив це вперше і я побачив зі сцени, як люди слухали мої вірші і вони плакали, коли вони після цього підходили і дякували за ті відчуття, які вони відчули під час того, як я читав вірш, я зрозумів, що це треба робити. Людям потрібні емоції, позитивні емоції, нехай вони навіть і через сльози, але це позитивні емоції. Люди розуміють, що це емоції, які об'єднують людей і під час таких зустрічей люди розуміють, що вони не самі і що десь поряд є інші, які теж відчувають, переживають і з ними відбувається те саме.

Поет також розповів, що планується співпраця з музикантами гурту «На дозвоні».

-Це будуть не нові вірші, а вірші, які перекладені українською мовою. Чому так? Тому що українська мова дуже гарна і дуже багато пісень я чув різними мовами. Наприклад, є пісня, яка звучить англійською, французькою, італійською, а українською мовою її не було. І я сів і переклав і трохи вніс свої почуття, свою, можливо, життєву ситуацію, але переклав і це буде одна пісня.

За словами Ігоря, буде ще одна пісня, слова якої він переклав. Подробиці поет не розкривав,тож, будемо слідкувати за анонсами «Бомбіка» а виступами гурту «На дозвоні».

Літераторка, організаторка літературно-музичного фестивалю «Руді тексти», головна редакторка «Експерт-КР» Ольга Гончар-Хвостова читала вірші Олени Теліги.

-Коли Світлана Остапчук запросила мене на цей захід, то запропонувала прочитати свої вірші, але я кажу, що перед сольником, який все-таки сподіваюсь зробити, я би не хотіла читати своє, але давно хотіла почитати Олену Телігу. В неї не так багато загалом віршів, але я вибирала найулюбленіші, те, що мені резонує найбільше. Мені здається, що вони набагато років визначили моє життя, само собою, а ще й розвиток української культури багато в чому визначили, українську ідентичність десь визначили. Є такий дар у поетів - дуже в короткій конденсованій формі давати установки життєвіі от якраз оці вірші з установками я і відібрала.

Ольга зазначила, що поезія – позачасова.

-Вона пишеться про якусь подію, але потім, в тому і суть великої, хорошої, справжньої поезії, що вона звучить однаково актуально для різних ситуацій, для різного часу і саме тому ми після століть, які минули після життя Шекспіра, Данте, ми читаємо твори і знаходимо в них відгомони того, що відбувається сьогодні у нас. І для мене поезія Олени Теліги вона саме така і, наскільки я розумію, то вона не тільки для мене така, тому що поезії введено до шкільної програми, на щастя, це такий певний маркер. Олену Телігу в Україні дуже шанують передусім за оцю прозірливість, за вміння побачити тоді у 20-30-ті роки те, що буде відбуватися потім і запрограмувати на боротьбу і, врешті, на перемогу.

На запитання, наскільки важливо зараз для людей проведення подібних поетичних вечорів, Ольга Гончар-Хвостова поділилась враженнями від інтерв’ю з українською поетесою, перекладачкою Маріанною Кіяновською, яке вона нещодавно прочитала.

-Вона сказала дуже цікаву річ. Поезія - це щось більше, ніж просто слова. Поезія - це щось більше, ніж просто книжка. Це те, чим люди моляться, а молитва вона завжди актуальна. Просто для більшості людей звичніше слово молитва, звичніше якимись своїми словами молитися до Бога, до вищих сил, але за великим рахунком, поезія це та сама молитва просто римовані слова або не римовані, а в певному ритмі виставлені і ті слова, які змінюють щось коли їх озвучують, змінюють навколо нас щось у просторі. Тому в наших умовах, коли нам потрібно дуже багато сил, багато витримки, поезія, особливо поезія Олени Теліги, вона надзвичайно потрібна. А те, що потрібні літературні вечори, літературні зустрічі, читання ми бачимо не тільки на прикладі Кривого Рогу, де останні кілька місяців прямо злива пішла різних мистецьких, поетичних, літературних вечорів, а й на прикладі всієї України. Харків під бомбами в підземці Жадан читає свої тексти. Львів так само поети читають. Київ бомблять, а там відбувається літературні мистецькі заходи. Нам всім дуже-дуже потрібна зараз література в широкому сенсі, як потрібні і молитви, це одне і теж саме.

Щоб не пропустити наступний культурний захід в Арт-просторі «Бомбік», слідкуйте за анонсами в соцмережі.

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.