У Кривому Розі з'явилась ініціатива щодо присвоєння 122 - й гімназії імені Олександра Голякова. У теперішній час відбуваються організаційні заходи у рамках перейменування закладу. Зокрема, було видане відповідне розпорядження міського голови, оголошено про приймання пропозицій та проведено громадське обговорення цієї ініціативи.
Як повідомляє сайт 0564.ua, 17 листопада 2022 року у 122-ї гімназії відбулося "громадське обговорення у формі зустрічі", яке проводив голова Саксаганської районної у місті ради Василь Старовойт.
Він проінформував присутніх про те, що 7 вересня 2022 року було видане розпорядження міського голови №149 "Про організацію та проведення громадського обговорення присвоєння Криворізькій гімназії №122 Криворізької міської ради імені Олександра Голякова", згідно з яким, відповідальність за організацію обговорення покладено на виконком Саксаганської районної у місті ради, який, у свою чергу, керуючись постановою Кабміну від 24 жовтня 2014 року №989 "Про затвердження порядку громадського обговорення", визначив провести громадське обговорення у формі зустрічі.
Отож 17 листопада така зустріч і відбулась у актовій залі закладу.
За словами головуючого, для участі у громадському обговоренні з зазначеного вище питання на початку заходу зареєструвалось 223 особи, серед яких - депутати місцевих рад, представники трудового колективу, мешканці міста.
Для проведення заходу були обрані лічильна комісія та секретарка (Оксана Гаркуша, завідувачка бібліотекою).
Зазначивши, що охочі долучитись до обговорення подавали свої пропозиції у письмовій формі особисто, або надсилаючи на електронну чи юридичну адресу райвиконкому до 13 листопада включно, Василь Старовойт зауважив, що пропозиції, котрі подаватимуться в ході громадського обговорення, фіксуватимуться у протоколі, але розглядатися не будуть (це він пояснив необхідністю виконання "чіткого" розпорядження).
Секретарка заходу Оксана Гаркуша проінформувала учасників зустрічі про надходження 150 пропозицій (144-х особистих, 4-х колективних (2-х від ГО)), заявивши, що пропозиції збирались з 23 вересня по 11 (!) листопада. Зокрема, колективні пропозиції, за її словами, були надані трудовим колективом 122-ї гімназії, ГО "Молодіжне віче", КЗ Дитячий табір оздоровленна та відпочинку "Слава" та Благодійною організацією "Криворізька міська організація допомоги дітям і людям з синдромом Дауна "Сонячні діти Криворіжжя".
Поіменно перелічивши осіб, які подали пропозиції, секретарка наголосила, що у всіх пропозиціях йдеться про підтримку ініціативи щодо присвоєння 122-й гімназії імені Олександра Голякова.
Пізніше з'ясувалось, що до виконкому Саксаганської районної у місті ради у зазначені в оголошенні терміни була надіслана й інша пропозиція - від головної ректорки "Експерт КР - експертне відео про Кривий Ріг" Ольги Гончар Хвостової. Ця пропозиція містила іншу ініціативу - присвоєння навчальному закладу імені її випускника 2020 року Івана Покідька, який героїчно загинув зовсім юним - вже у 2022 році та відзначений на державному рівні орденом “За мужність”. Однак відповідальні за проведення громадського обговорення вже вирішили не враховувати цю пропозицію як таку, що надійшла у визначений термін, бо 12 і 13 листопада виявились вихідними днями. Тож ця пропозиція не була внесена до, так званого, “узагальненого реєстру пропозицій”, складеного посадовцями райвиконкому.
Водночас озвучувати пропозиції не заборонялося навіть у день громадського обговорення. На цьому наголосив голова Саксаганської райради Василь Старовойт під час зустрічі.
"Пропозиції, які будуть подаватися у ході обговорення, будуть обов’язково вносити до протоколу зустрічі, але ми їх не будемо розглядати, не будемо обговорювати, тому що є чітке розпорядження, яке ми повинні виконувати і не порушувати його", - сказав він.
Згідно з інформацією, яку оголосила секретарка зборів Оксана Гаркуша, у період з 23 вересня по 11 листопада до райвиконкому надійшло 150 пропозицій, з яких 144 - особисті, 4 - колективні (2 - від громадських організацій). Колективні пропозиції надіслали ГО “Молодіжне віче”, комунальний заклад дитячого оздоровчого табору “Слава”, Криворізька міська організація допомоги дітям і дорослим з синдромом Дауна “Сонячні діти Криворіжжя” та автор ініціативи - трудовий колектив навчального закладу.
За словами Гаркуші, в усіх цих пропозиціях підтримується ініціатива щодо присвоєння 122-й гімназії імені Олександра Голякова.
Після оголошення списку усіх, хто підтримав визначену пропозицію, секретарка зачитала біографію Олександра Голякова:
“Олександр Голяков - полковник, бойовий офіцер, який присвятив усе своє життя бойовій справі та набув бойовий досвід під час службових відряджень до Афганістану та до Сирійської арабської республіки.
У 2014 році, у перший рік збройної агресії російської федерації проти України, полковник повернувся із запасу до лав НГУ та був призначений на посаду заступника начальника Центрального територіального управління з громадської безпеки Національної гвардії України, яку обіймав до моменту смерті.
Завдяки Олександру Леонідовичу було зупинено розповсюдження колаборації (колаборація — це спільна діяльність у певній сфері двох або більше людей, компаній чи організацій, для досягнення спільної мети - ред.) та сепаратизму.
Під час його командування жодного населеного пункту не було здано Донецьким та Луганським республікам.
Олександр Голяков - приклад справжнього громадянина - патріота України, професіонал своєї справи, наставник не одного покоління молоді Кривого Рогу.
Стояв біля витоків створення військової частини 3011 Центрального оперативного територіального об’єднання НГУ.
Полковник Голяков нагороджений відзнакою Президента України - медаллю “Захиснику Вітчизни”, медаллю “За бойові заслуги”, відзнаками МВС та Міноборони.
За сумлінну доблесну службу 23 травня 2016 року отримав звання “Почесного громадянина Кривого Рогу”.
26 лютого 2020 року перестало битися серце полковника Олександра Голякова”.
У присутньої в залі правозахисниці Валентини Кривди були питання щодо того, звідки взята ця біографія, на що головуючий на слуханнях відповів, що інформація взята з "офіційної справи". Також правозахисниця поцікавилась наявністю письмової згоди родичів померлого на використання його імені у назві навчального закладу. З’ясувалося, що дочка Голякова Оксана знаходилась у залі, серед учасників слухань. Вона особисто підтвердила, що її родина письмово підтверджувала згоду.
Далі головуючий повідомив, що до виступів записалось 12 чоловік і почергово надавалося слово кожному зі списку виступаючих.
Першою у списку була директорака 122-ї гімназії Наталя Федоринова.
Ось її виступ:
"Увесь український народ пише історію незалежності. Багато наших земляків віддали свої життя, щоб небо над Україною було мирним. Ми пам’ятаємо ім’я кожного. Але, на жаль, не можемо назвати гімназію на їх честь.
Із числа випускників, які загинули у цій кривавій війні, виборюючи свободу, Іван Покідько (випуск 2020 року), Іван Буклін (випуск 1994 року).
І я, як керівник закладу, зараз перед цією залою заприсягаюся, що ці імена загиблих випускників нашого закладу будуть обов’язково увічнені у скрижалях пам’яті 122-ї.
Щодо перейменування. Рішення про перейменування іменем “Почесного громадянина міста”, воїна - інтернаціоналіста, бойового офіцера, мецената нашого закладу Голякова Олександра Леонідовича було прийнято трудовим колективом 27 серпня 2021 року. Але коли виконкомом було прийняте рішення №555 щодо перепрофіліювання закладу, ми подали клопотання про відтермінування процедури перейменування до 1 вересня 2022.
Тобто питання про перейменування нашого закладу було ще до війни. Сумнівів, що це буде саме Олександр Леонідович, не було у жодного члена колективу.
Перша співпраця з Олександром Леонідовичем почалась у нас ще у квітні 2003 року, коли ми вперше запросили представників військової частини 3011 на заходи, які були присвячені Дню цивільної оборони. Олександр Леонідович прийшов сам і привів з собою 5 солдат, які не стояли осторонь, а відразу приймали участь у всіх наших заходах.
Пріоритетним напрямком кожної школи сьогодні було, є і буде національно-патріотичне виховання. Олександр Леонідович особисто приходив на всі наші заходи, особисто спілкувався з учнями, підростаючим поколінням, з хлопцями.
Ми запрошували його як воїна - інтернаціоналіста, як захисника.
Ви сьогодні почули, які награди мав Олександр Леонідович. Я точно знаю, що Олександр Леонідович мав більше ніж 70 наград. Але він не говорив з дітьми про нагороди. Він говорив про честь, про мужність, про відвагу, про любов до Батьківщини, про патріотизм.
Він ніс почесне ім’я і почесне звання “Почесного громадянина Кривого Рогу”, тому що для нього особисто це було дуже важливо.
Для мене особисто Олександр Леонідович був другом. Я не встигла сказати, але всі в залі знають, що він підтримував всю інтелектуальну молодь нашого району.
Для мене особисто він був другом і залишається таким.
Прошу підтримати пропозицію Криворізької гімназії №122".
Виступ Олександри Синиці, представниці молодіжної організації “Віче”:
"Я представник молодіжної організації “Віче”. Тому не хочу сказати, що я буду якось підтверджувати свої слова, але все ж таки, коли писався лист на підтримку щодо перейменування закладу, то з чим це було пов’язано - з тим, що Олександр Леонідович він завжди був присутній на наших заходах, які були для нас… Не можу передати словами, які це заходи... Це виховання наших, нашого покоління. Я із того покоління, яке виховувалось в той час. Хоча я навчалася і в сусідній школі, але, все ж таки, я знала, що тут відбувається, і я знала людей, які зараз присутні в молодіжній організації “Віче”. І вони всі підтримують. Тому що… його слова, його те, що він тут робив, це таке зерно, наше майбутнє. Дякую. Я підтримую".
Після представниці молодіжної організації слово для виступу надали депутатці Криворізької міської ради Наталії Шишці. Вона виступила проти пропозиції назвати навчальний заклад іменем Олександра Голякова і обгрунтувала свою позицію.
"Ця ініціатива, на мою думку, є недоречною, несправедливою, такою, яка подає неправильний сигнал суспільству, такою, яка розколює Криворізьку територіальну громаду і такою, яка не сприятиме престижу цього навчального закладу.
Чи знала я особисто пана Голякова? Так, я його знала, як першого директора підприємства “Муніципальна гвардія”. Чомусь у озвученій біографії упустили цей момент. І Муніципальна гвардія під керівництвом Голякова відзначилась жорстким протистоянням із активними громадянами міста. Це перше.
Друге. Під час подій Революції Гідності Голяков був організатором криворізького антимайдану, був полум’яним оратором антимайдану. Я особисто була свідком, коли на криворізькому антимайдані біля виконкому, куди в мороз зігнали бюджетників, він виступав в захист режиму Януковича і проти тих людей, які вийшли у Києві на Майдан виборювати свої демократичні права і свободи.
Він очолював так зване “громадське об’єднання “Кріворожская гвардія”, яка насправді була постачальником тітушок на київський антимайдан. Є багато свідчень, де Голяков говорив, що він зобов’язується поставити туди 20 тисяч молодих людей, які будуть “стояти на захисті громадського порядку”. Які повноваження ці люди мали для захисту порядку? Ніяких. Це були тітушки", - сказала Наталія Шишка, додавши, що 21 листопада відзначається 9-та річниця Революціі Гідності. Цього року Український інститут національної пам’яті визначив гасло: “Вистояли на Майдані - переможемо і у війні”, наголосивши, що Інститут національної пам'яті - це не якась фейкова організація, а орган влади, який "подає сигнал суспільству".
Депутатка назвала несправедливим, коли об'єкти топоніміки у місті не називаються іменами героїв нинішньої війни, тоді як ім'я Олександра Голякова, якому раніше було присвоєно звання "Почесного громадянина Кривого Рогу", не лише увічнено у назві вулиці, але й планується увічнити у назві гімназії.
"Забагато честі!", - завершила Наталія Шишка.
Наприкінці виступу Наталії Шишки група активістів з ГО “Центурія”, яка знаходилась у кінці зали, підняла банер з написом “Голяков - тітушковод”. Біля них одразу ж опинилися “чоловіки спортивної статури” і почали відбирати баннер. Зчинилась штовханина.
Наша кореспондентка намагалась зафільмувати те, що відбувається, однак “чоловіки спортивної статури”, які оточили активістів, ліктями відтиснули її від місця події. Їй довелося голосно звертатися до поліцейського з усною заявою про перешкоджання журналістській діяльності.
Чи брав участь поліцейський у тому, щоби завадити активістам мовчки стояти з піднятим баннером, таким чином демонструючи свою позицію, дивіться на нашому відео (нижче).
У цей самий час біля столу, за яким сиділи головуючий і секретарка, також відбулися деякі події. Головуючий Василь Старовойт запитував, чи, бува, не Наталія Шишка привела “молодиків”, які розгорнули плакат.
Питання прозвучало декілька разів, в тому числі і від невідомої нам жінки.
Після цього до депутатки Шишки підійшли представниці поліції, які запропонували їй пройти з ними. Депутатка поцікавилась, хто вони, куди і навіщо її запрошують. Не дочекавшись зрозумілого пояснення, депутатка врешті сіла на своє місце.
Доки залагоджувався конфлікт за участі “чоловіків спортивної статури”, активістів і поліцейських, деякі учасники громадського обговорення покинули залу.
Голова райвиконкому закликав усіх до порядку, вчергове наголосивши на традиціях Саксаганського району і “саксаганців” (відповідно до законодавства у Кривому Розі є одна територіальна громада - міська, районних територіальних громад не існує - ред.)
Невдовзі всі сіли на свої місця і громадське обговорення продовжилось.
Першою після штовханини і збурення присутніх у залі виступила директорка 91-ї гімназії Тетяна Бєлікова:
"Шановна громада! Ви Знаєте, війна дійсно всіх нас робить іншими. Одні розуміють ситуацію і відносяться один до одного з добром, з розумінням. Дякуючи тим, які виборювали свободу до цього всім нам. А інші чомусь роблять те, що не повинні робити. Незрозуміло, чому хлопці зараз не йдуть до воєнкоматів, незрозуміло, чого вони не хотять захищати нашу родину?", - розпочала виступаюча.
Це питання виступаючої обурило одного з активістів - Антона Кравченка, який, не втримавшись, прямо з місця почав голосно пояснювати виступаючій, що декому з них вже доводилося бути добровольцями…
Окрім цього, частині хлопців, які прийшли з плакатом до зали, ще не виповнилось 18 років.
"Я дуже прошу вас мати повагу до дорослих і вислухати", - намагалась продовжувати Тетяна Бєлікова.
"Так майте повагу, не ображайте дітей, - вигукнув Кравченко, - Хлопцям по 16 років а вони прийшли за автоматами 24 лютого"…
"Іще раз вам наголошую, якщо наші діти зараз знаходяться на фронті, а ми приходим сюди, щоб вшанувати пам’ять людини, яка точно также у свій час захищала Вітчизну, то я думаю, що кожен із хлопців, які там сидять ззаду, повинні … ну заздалегідь хоч з повагою послухати про цю людину, а не так вести себе", - зазначила Тетяна Бєлікова.
(нагадаємо, хлопці мовчки розгорнули банер з написом, який виражав їхню оцінку особи, іменем якої хочуть назвати гімназію. Вочевидь, їхнє тихе стояння нікому з виступаючих не заважало б, якби не реакція “осіб спортивної статури”, яких, на нашу думку, запросили організатори заходу - ред.).
Директорка 91-ї гімназії продовжила:
"Мене сюди привела стежина від дому до цієї школи, де навчалися мої діти і мої онуки. І мені теж дуже хочеться, щоб пам’ять про порядну, нормальну людину, яка захищала Вітчизну в різні роки існування нашої Вітчизни, була увіковічена. Я заздрила Наталії Євгеніївні (директорці 122-ї школи - ред.) по-доброму: чому наші заклади знаходяться поруч, але ж їй пощастило - Голяков був у неї мєценатом.
А ми могли приходити постійно до частини 3011, де він був командиром цієї частини. І ви б бачили, з якою любов’ю він проводив всіх нас - вчителів, дітей, - по всім казармам... Скільки любові було до тих новачків, які приходили. Скільки треба було з батьками розмовляти, бо не кожен із них хотів проходити службу в армії, але Голяков це робив.
Потім мене судьба з ним звела, як депутата. Комусь здається, депутати - це ті, які тільки розмовляють. Але знаєте, я не можу про всіх депутатів казати або добре, або погане. Я висловлюю свою думку як людина, яка працювала разом з ним 4 роки: людина, яка не відмовила жодному, допомагала кожному, хто звертався до нього. І я пишалась, що я знаходжуся поруч з людиною, яка одного разу наділа кітєль, і я побачила, скільки нагород. Це дійсно шана була.
І скажіть будь ласка, державні нагороди дають кожному з нас? Почесний громадянин міста Кривого Рогу! Підніміть руки, хто ще у нас тут почесний!".
Насамкінець виступаюча закликала присутніх підтримати "благородну ідею" присвоєння навчальному закладу імені Олександра Голякова.
Цю ж ідею підтримала і наступна виступаюча - вчителька історії та правознавства 122-ї гімназії Лариса Богом’ягкова - Теніченко. Наводимо фрагмент її виступу - без "ремарки", яка не стосувалася суті обговорюваного питання:
"Я хочу привітатися з усіма, тут сидить багато моїх випускників, моїх батьків. Тут сидять і люди, яких я бачу вперше.
Я працюю в цій школі 24 роки, я вчитель історії та правознавства. Оте “Віче розумників”, про яке сьогодні було говорено пані Наталією, то була моя ініціатива та ініціатива Анни Гаврилівни. Ми знаємо, з чого ми починали. І якщо я скажу вам, що я знаю пана Олександра Леонідовича, ну наприклад, з приводу того, що ми разом були в Афганістані, чи в Сирії, чи в ЗСУ... ні - такого я не скажу.
Я просто працюю тут вчителем і через оці всі 24 роки я знаю людей, які приходили на зустрічі, які нас підтримували, які з нами говорили, розмовляли в рамках наших зустрічей.
Я не була на Майдані, пані Наталю (звернення до депутатки Шишки). Так склалося. Але я знаю...
(з зали прозвучало запитання Валентини Кривди, чи була виступаюча на антимайдані - ред.)
- І на антимайдані не була. Бо я - вчитель. У мене позиція нейтральна. У мене позиція вчителя. Тут мої діти сидять, і учні, і випускники. Я маю їх чогось навчити. І моя позиція в даному випадку ось про що:
зараз в багатьох мережах пишуть гидкі слова. Сьогодні озброєна агресія. Пишуть: "Школа, вчителі, директорка - сепаратисти, колабораціоністи". Я хочу нагадати всім, хто пише в Німеччині і в залі не присутні тут, будь-які люди, просто згадайте, що означає слово “сепаратизм” і “колабораціонізм”. Я нагадаю - це в рамках карного законодавства. Це все воно не наша з вами парафія. Наша з вами парафія - виступити і сказати своє враження і свою думку.
Закінчуючи, що я можу сказати про Олександра Леонідовича? У мене було декілька тільки зустрічей, бо на той час він приходив сюди як меценат, коли ми організовували “Віче розумників”. Він - розумна людина, дуже виважена людина, я думаю, він професіонал, як військовий, і у нього було дуже такий, знаєте, серйозний, філософський погляд на життя. Оце моя думка про ту людину, про яку зараз обговорюється.
Тому я дуже вас прошу, всі, хто сидять попереду, і ті, хто сидять позаду, не затикайте нікому рота, просто дайте людині сказати. З повагою до усіх. Ми в стінах школи. В школі. Хоча це і громадське обговорення".
Серед тих, хто сидів на першому ряду, був і пенсіонер Віталій Хроменко, який не приховував свого незадоволення обговорюваною ініціативою і брав активну участь в її обговоренні. У своєму виступі Віталій Хроменко назвав Олександра Голякова “засланим російським козачком” і обурився, що колектив школи “наплював” на хлопців - випускників школи, які загинули на війні.
“Хто такий Голяков?”, - кілька разів повторював пенсіонер.
Він також повідомив, що його син, який закінчив 122 школу, вже 8 років воює за Україну і зараз знаходиться під Авдіївкою. А коли він дізнається, що його школі присвоїли ім’я Голякова, це буде ганьба.
Окрім іншого, виступаючий заявив, що Кривий Ріг "захопила партія регіонів і не віддають". "Перекрасилися і правлять балом", - додав пенсіонер.
На завершення він повідомив, що його онук піде до цієї школи і він не знатиме, що відповісти йому на запитання "Хто такий Голяков?".
"Оганізатор тітушок", - підказали чоловікові учасники заходу, які сиділи у першому ряду.
Позиція вчительки гімназії Зінаїди Пейган не відрізнялась від позиції її колег, які виступали до неї. Але до аргументів за пропозицію щодо увічнення у назві закладу імені Голякова, пов'язаних з її професійною діяльністю, додалися ще й аргументи "особистого характеру".
Виступ Зінаїди Пейган:
"Я хочу сказати слова підтримки. Звичайно, скільки людей, стільки і думок. І з цим сперечатися неможливо, і кожен може висловити свою думку. У мене дві думки.
Я вчитель цієї школи. 23 роки я працюю в стінах цієї школи і 23 роки я викладала предмет "Захист Вітчизни". Ми з дівчатами і з хлопцями були дуже частими гостями у воїнській часті 3011. Нас завжди зустрічали не просто, ну скажем так, по-доброму - нас зустрічали, як свою рідню, нам завжди все дозволялося. Наші діти і в казармах були, роздивлялись, як та шо. І наші діти були там, де кінологічний центр, з собачками там знайомились. І ми проходили дуже багато навчальних заходів, які були пов’язані з військовими професіями. І це було, я вам скажу, і в ті роки, коли був керівником Олександр Голяков, і в ті роки, коли вже були інші командири в цій частині. І це завжди було таке, я б сказала, як родинне, як родинний склад. Ми всі були як звані гості, якшо так можна сказати. І у нас завжди складались дуже добрі відносини між школярами, тими військовослужбовцями, які там були, які нас зустрічали. І в тих заходах ми брали спільну участь.
Ну це одна думка, як вчителя.
Але у мене, як я вже сказала, є ще одна думка - я ще мама. І тут я хочу сказати… Не знаю, чи є ще діти… Чи є хтось присутній у залі, хто стикався з цією воінскою частиною як батьки? А я стикалась, у мене син там служив, в тій воінскій частині. І ми всі розуміємо, що коли дитину призивають до армії, дуже часто у нас буває, як би так сказати, самовідводи - люди не дуже хочуть іти, тоді хотіли йти, до армії служити. Наш син просто мріяв про ту службу там. І більше того, я хочу сказати, я, як мама, звичайно шось там переживала, бо завжди були якісь там непорозуміння з дідовщиною і так далі. Це коли показували у засобах масової інформації. І це було завжди...
Так от, я вам хочу сказати, що у тій частині нічого подібного ніколи не було. У мене син відслужив, і після того, я вам більше скажу, шо воінска частина під керівництвом Олександра Голякова для мене бачилася як кузня кадрів, бо вони виховували настільки людей порядних! І настільки багато вийшло з тої воінской частини командирів і порядних людей!
Тому я хочу сказати: я пропоную підтримати".
Віталій Хроменко, який допиитувався у присутніх "Хто такий Голяков?", поцікавився у виступаючої, де зараз знаходиться її син? Вчителька відповіла, що працює в поліції заступником начальника райвідділу.
Серед учасників обговорення була і мама особливої дитини - Світлана Попова. У своєму виступі жінка приділила увагу толерантності і розповіла, що іі дитина, яку вона взяла з собою на обговорення, налякалася того, що відбувалося у залі.
"Я особисто була знайома з Голяковим, якщо ви мене запитаєте. Так, ми були разом у депутатському складі з Тетяною Борисівною. І ви знаєте. От порядність, толерантність, повага - це було йому присуще. Я підтримую ініціативу назвати цю школу", - коротко виступила по суті.
Ще один опонент владного рішення, який прийшов на громадські слухання і сказав своє слово - Володимир Фомицький (ГО "Криворізька асоціація учасників бойових дій і учасників АТО", "Ліга підприємців Кривого Рогу").
Виступ Володимира Фомицького:
"Добрий вечір, шановна громада! Шо я хочу вам сказати? У цій школі вчились дві мої доньки. Я з 2010 року був головою "Ліги підприємців Кривого Рогу". Так як у підприємців регіонали та ексрегіонали завжди добре віджимали бізнес, нам доводилось дуже часто виходити під міськраду і захищати інтереси криворізьких дрібних підприємців (тих, що працюють на ринаках і так далі). Захищати від неправомірних перевірок, хабарів, непомірної орендної плати. І саме тут, біля міськради, я познайомився з цією кандидатурою.
Кажуть - умна, досвідчена, фахова людина. Так, дійсно. Замість охорони громадського порядку, дуже ефективно, дуже продумано і дуже сильно діяв: проходив всередину (не охороняв по периметру громадський порядок, а проходив до нас, начебто це він також з нами), і починався цирк. Дівчата - підприємці дали йому прізвисько "Петрушка". Ви знаєте, російський Петрушка, який вискакує і начинає шось вироблять? Те саме вироблялось на кожній акції - провокації, "я нє понял", "а у мєня такой вопрос", "я хочу задать вопрос про другоє". І постійно збивав проведення заходів. Коли люди прийшли відстоювати свою позицію, він зобов’язаний охороняти громадський порядок! Та насправді заходив всередину і робив провокації".
1 липня 2014 року боєць нашого батальйону (я був в батальйоні “Кривбас” з самого початку) Валерій Крижов прийшов у міськраду поставити питання, чому батальйон не забезпечується належним чином. Подивіться самі (нагадав про відео - ред.): мало того, що його обматерили, ще й побили. Голяков особисто бив.
Дивіться і слухайте тут: У Криворізькому виконкомі сталася бійка через несправність бойової техніки (ВІДЕО18+).
А як проти Майдану вони діяли. Як під час виборів допомагали постійно фальшувати їх результати. Це робилось фахово, професійно, впевнено, впевнено у своїй безкарності, з впевненістю в тому, що його підтримають і в прокуратурі, і в правоохоронних органах, і в судах, і йому нічого за це не буде.
Це безвідповідально давати цьому навчальному закладу ім’я такої особистості, яка в нашому місті дуже добре відома, як людина, яка протидіяла громадянському суспільству, подавляла будь яку іншу думку, не дозволяла їй з’явитися у місті.
Я голосуватиму проти і прошу всіх голосувати проти цієї ідеї".
Читайте також: Ким треба бути, щоб у Кривому Розі охороняти за бюджетні гроші?
Наступним зі списку виступаючих був депутат міської ради полковник Олександр Піскун, якому довелося служити разом з Олександром Голяковим.
Зазначивши, що у суспільстві завжди є категорія громадян, у яких викликає роздратування форма правоохоронців ("це стиль життя" - дослівно), депутат висловився про ідею увічнення імені Голякова у назві навчального закладу. Зокрема, він розповів, як зустрічався з ним під час виконання завдань в Полтавській та Сумській областях, під час охорони газопроводів.
З 2002 року Олександр піскун вже служив у підпорядкуванні Олександра Голякова.
За словами депутата, під командуванням Голякова вихована велика кількість людей, котрі пройшли строкову службу. Багато з них зараз проходить службу в поліції - в патрульній поліції, в поліції Кривого Рогу і за його межами. Деякі військовослужбовці, мовляв, стали командирами полків Національної гвардії.
Згадав Олександр Піскун і про Олександра Шура (нагадаємо, у січні 2022 року ім'я останнього згадувалося у ЗМІ через ситуацію у в/ч 3021, де військовий розстріляв товаришів по службі - ред.) А ще депутат сказав про колишнього начальника райвідділу поліції Романа Ткаченка, який, за його словами, воював у Маріуполі; , начальника Саксаганського райвідділу, котрий під командуванням Голякова проходив строкову службу.
"Людину треба оцінювати по його вчинкам, - зауважив полковник, - І таких вчинків, героїчних, я можу перераховувати багато. Починаючи з 2000 року, коли на 173 кварталі, всі пам’ятаємо, взірвався від газу будинок. Наш особовий склад під керівництвом Олександра Голякова самий перший видвинувся і організував рятування мешканців. Організував пункт обігріву мешканців цього будинку. Я знаю точно, я був тоді командиром батальйону, він ні на хвилину не від’їхав від того будинку, доки ситуація не стабілізувалась. І таких моментів було дуже багато", - повідомив Піскун.
З оприлюдненої ним інформації також стало відомо, що на пенсію Голяков вийшов у 2011 році у віці 50 років.
Насамкінець депутат заявив, що Олександр Голяков особисто виніс його на руках з полону, у який він потрапив у 2014 році, отримавши поранення у Лисичанську.
З числа тих, хто був внесений до списку виступаючих, також виступили громадський активіст Антон Кравченко ("Криворізький загін УДА", "Автомайдан"), студентка Єлизавета Каневська, випускниця Української академії лідерства та журналістка Ольга Гончар Хвостова (головредка "Експерт КР - Експертне відео про Кривий Ріг). Всі троє висловились проти того, аби 122 гімназія носила ім'я Олександра Голякова. Дехто з них ознайомив присутніх з альтернативною пропозицією.
Ще одна представниця колективу гімназії - мама двох учнів Анастасія Вигодіна, присвятивши частину свого виступу вихованню аудиторії, по суті зазначила лише те, що у 2014 році Олександр Голяков став на захист Батьківщини.
Антон Кравченко говорив про сенси як причину агресії російської федерації. Нагадував про намагання громадянського суспільства змінити їх на Майдані. Врешті, зауваживши, що саме зміни, які просувалися у суспільстві його активною частиною, сьогодні допомагають українцям вистояти у цій війні.
"Якщо ви не помітили, у Кривому Розі йде перейменування вулиць. Це не просто так. Це те, в чому живуть люди. Це те, яку пам’ять ми нашим дітям залишаєм. І на мою думку, перейменовувати школу на честь людини, котра організовувала, щоб йти вбивати на Майдан у 2014 році, це неправильно. Я проти", - підсумував активіст.
Єлизавета Каневська, яка свого часу закінчила 91 гімназію, зараз навчається у виші. Водночас вона - випускниця Української академії лідерства. Тож на громадських слуханнях вона озвучила пропозицію Української академії лідерства.
"Шестеро випускників Академії лідерства загинули, починаючи з 24 лютого при виконанні своїх обов’язків на фронті. Один із них - мій найкращий друг Іван Покідько. Він вчився тут, в 122-й школі. Сьогодні я би хотіла зачитати звернення від усіх випускників Української академії лідерства, від себе особисто.
Ім’ям Олександра Голякова вже названа вулиця у Саксаганському районі. Тому я пропоную надати цій школі ім’я її випускника, Івана Покідька, нагородженого орденом "За мужність" ІІІ ступеню", - промовила Єлизавета і зачитала звернення УАЛ - на фото:
Зокрема, УАЛ повідомляє, що Іван Покідько навчався в Харківському осередку Української академії лідерства у 2020-2021 роках. Був ерудованим, відповідальним і працьовитим, мав високі моральні цінності, захоплювався військовою справою. В Академії створив проєкт «Озброєні», де готував лекції з особистісного розвитку для військовослужбовців у співпраці з фондом «Повернись живим» і CIMIC.
Одразу після випуску хлопець пішов служити в 3 окремий полк спеціального призначення ім. Святослава Хороброго ЗСУ. Він загинув 9 березня 2022 року, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
"Вважаємо, що присвоєння навчальним закладам імен військових, які від початку захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність, та героїчно віддали свої життя за Батьківщину, має на меті формування історичної свідомості українського народу, зміцнення патріотичного духу нації через увічнення їх героїзму. В час російсько-української війни важливо плекати пам’ять про героїв, які загинули за Україну.
Українські захисники віддали найцінніше - свої життя. І наш обов’язок гідно їх вшанувати. Бо пам’ять - це єдине, що живі можуть дати тим, хто вже не з нами. Сподіваюся, ми криворіжці зможемо засвоїти цей урок і назвати ім’ям героя цю школу, з якої він випустився", - завершила Єлизавета свій виступ.
Ольга Гончар Хвостова, журналістка, членкиня робочої групи з перейменування об'єктів опоніміки, наголосила, що під час процесу перейменування у Кривому Розі жодної з вулиць не назвали ім’ям загиблих у цій війні героїв з числа кандидатур, які висували люди. Водночас ім'я пана Голякова вже присвоєно вулиці у Саксаганському районі.
"Це більш ніж достатня меморіалізація для цієї людини. Більшої меморіалізації просто складно придумати. Можливо, пам’ятник ще поставити. Але в нинішніх умовах це - максимальна меморіалізація, яка може бути", - заявила журналістка, запропонувавши не голосувати за пропозицію про присвоєння 122-й гімназії імені Олександра Голякова.
Натомість, отримавши згоду матері юного героя Івана Покідька, Ольга підтримала пропозицію присвоїти цій гімназії ім’я Івана Покідька.
"Пані директорка сказала дуже хороші слова про "скрижалі пам’яті". Давайте ми на "скрижалях вашої пам’яті" в школі залишимо Голякова, а гімназії, все - таки, присвоїмо ім'я Івана Покидька", - запропонувала виступаюча.
Поза списком слова попросив один з "чоловіків спортивної статури", котрим заважав банер активістів. Ним виявився Тарас Андріанов - керівник ДЮСШ №10. Він розповів про те, що у 122-й школі навчались його діти і перепросив від імені "саксаганців" за почуте у дитини Олександра Голякова (дорослої жінки, котра дала письмову згоду на увічнення імені батька у назві закладу - процес, що передбачає і громадське обговорення - ред.).
Зазначивши, що особисто не знав Голякова, Андріанов кілька разів поспіль "повністю підтримав" директорку гімназії Наталію Євгеніївну, яка колись і його навчала. Також він обурився, чому молоді активісти знаходяться в залі, а не навчаються фізиці - математиці... І покритикувавши опонентів владного рішення, які говорили про Голякова "дикі речі", пообіцяв, що "вони теж там будуть... усі".
Такі слова дуже сподобались певній частині аудиторії, яка підтримала виступаючого оплесками.
А головуючому залишилось лише поставити на голосування протокол, не заглиблюючись у те, що ж у ньому написане. Окрім "прискіпливої" меншості, яка наполягала пояснити, за що саме пропонують голосувати, зміст протоколу більше нікого не цікавив.
За результатами підрахунку голосів, "підтримали протокол" 106 з 226 (на початку було 223, потім прийшло ще 3) учасників заходу, тобто меншість від зареєстрованих для участі у обговоренні. Попередньо, 26 чоловік проголосували проти, 6 утримались.
Власне вирішувати питання перейменування навчального закладу будуть депутати міської ради. Чи візьмуть вони до уваги, що більша половина учасників громадського обговорення 17 листопада не підтримала ініціативу про присвоєння 122-й гімназії імені Олександра Голякова, дізнаємось згодом.
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
