Криворізька міська рада не підтримала петиції, якими пропонувалось назвати вулиці Кривого Рогу іменами загиблих на фронті Героїв - Єгора Біркуна та Олексія Різниченка.
Про це повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на сайт виконкому Криворізької міської ради.
Ім'я Олексія Різниченка пропонувалося увічнити у назві вулиці Співдружності, котра, вочевидь, отримала свою назву завдяки "співдружності" країн колишнього СРСР.
Різниченко Олексій (1994 - 2022) - народився у м. Кривий Ріг. Закінчив Криворізьку гімназію №91 екстерном та вступив до Харківського Національного Медичного Університету. Закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта. Після закінчення ВУЗу працював в Амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №7 сімейним лікарем, а пізніше - її завідувачем. Окрім роботи, Олексій був активним громадським діячем з чіткою позицією. Приймав активну участь у житті міста та країни - забезпечуючи прозорість виборчих процесів, відвідував мітинги та урочистості, був учасником Революції гідності 2013-14 років. З перших днів війни Олексій вступив до лав ЗСУ. Був начальним медичного пункту 66 Окремої механізованої бригади. 27 вересня, під час евакуації поранених з-під Лиману, він загинув смертю героя.
Петицію щодо перейменування вулиці на честь Єгора Біркуна зарєструвала 3 листопада Людмила Біркун.
Єгор Біркун народився у Кривому Розі, навчався в Криворізькому ліцеї 81 та Криворізькому коледжі Національної металургійної академії України. З 2017 по 2021 роки проходив службу в складі полку "Азов". З першого дня повномасштабного вторгнення пішов на фронт. 22 березня 2022 року криворіжець загинув, але тільки в серпні його тіло повернули додому.
Указом президента України Єгор Біркун нагороджений оденом "За мужність" ІІІ ступеня та нагрудним знаком "Ветеран війни". Воїн загинув у віці 24 років.
Депутатка міськради Наталія Шишка у Facebook написала:
"... Більшість депутатів, фракцій Блоку Вілкула, колишньої фракції ОПЗЖ, Європейської солідарності, Слуг народу, вже не перший раз по петиціях просто не голосували.
Хто ж дав негласну установку не називати вулиці іменами героїв нинішньої війни? Адже таке рішення ні міською радою, ні тимчасовою робочою групою з питань перейменування об’єктів топоніміки не ухвалювалось. І яким, власне, є обґрунтування цієї установки?
У відповідь на ці мої питання було заявлено: це рішення фракції Блоку Вілкула, підтримане іншими фракціями. Тому що: війна ще не закінчилась; на честь всіх загиблих названо один з міських майданів; загиблих тільки за 9 місяців 309;
«всі матері, без виключення, хочуть назвати на честь своїх дітей». При цьому було внесено і поставлено на голосування пропозицію «не голосувати за електронні петиції до кінця війни». І 31 депутат тих же фракцій проголосував за те, щоб не голосувати.
А коли на голосування були поставлені самі петиції, табло висвітило лише 5 голосів «за».
Нагадаємо, нещодавно у Кривому Розі проходило громадське обговорення ініціативи колективу 122 гімназії про присвоєння їхньому закладу імені Олександра Голякова. Водночас була внесена пропозиція, щоб навчальний заклад носив ім'я свого випускника Івана Покідька, який загинув на фронті. У теперішній час громадськість продовжує боротися за увічнення пам'яті юного Героя, нагородженого у свої 19 років орденом "За мужність".
