Без зв’язку та електропостачання, але з прапорами: Перевальськ під окупацією

Метою захоплення українських територій росіяни називають «звільнення», однак приносять безлад і біду. Трафік наркотичних речовин із ОРДЛО, крадіжка вугілля і скарги на прокуратуру. Розповідаємо про окупаційну політику в Перевальську. 

Перевальськ – місто Луганської області, що з 2014 року входить до окремих районів Донецької та Луганської областей. Нова російська «влада» встановила контроль на захоплених територіях і з допомогою колаборантів керує життям містян. Команда KibOrg News дізналася, розвитку яких галузей окупаційне «керівництво» надає перевагу та з якими проблемами стикнулися мешканці Перевальська під прапором квазіреспубліки.

Дослідження аналітичних нотаток за 2016 рік щодо виконання «міністрами» окупованої Луганської області доручень дають розуміння прогалин в організації життя Перевальська. У 2016 році постало питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств структури «ЦЕНТРВУГІЛЛЯ». Повністю проблема розв’язана не була. Станом на грудень  2017 року сума заборгованості складала 125,9 млн руб. У жовтні 2016 року було підняте, але не вирішене через відсутність законодавчої бази, питання з кредиторської заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетної сфери. 

Як зазначається в аналітиці, Перевальський район отримує неякісне електропостачання. Відновлення електропередачі потребують села Надарівка та Польове, що залишилися без нього з червня 2015 року. Жодне з питань щодо електрики налагоджене не було.

Ремонту потребували огородження на дорозі Перевальськ-Іванівка в районі моста через ріку Біла. Проте дефектні ділянки не були відремонтовані через відсутність фінансування. Крім того, «міністр інфраструктури й транспорту» не виконав робіт з обрізки дерев на смугах відведення доріг. Причина цього в тому, що необхідна ділянка досі не була розмінованою. З організацією розмінування територій також не впорався «міністр сільського господарства та продовольства». Частина земель сільськогосподарського призначення залишилась замінованою. 

Не була припинена й діяльність незаконного трафіку наркотичних речовин з боку окупованої частини Донецької області. Не відбулося належного реагування на факти розповсюдження наркотичних речовин і функціонування наркопритона на території селища Фащівка. До того ж у цьому населеному пункті не розв’язане питання розкрадання зі станції вугілля, призначеного для відвантаження. 

Значні проблеми на окупованих територіях зі зв’язком: ані мобільний, ані стаціонарний зв’язок якісно встановити загарбники не змогли. 

Не розв’язані також питання розселення мешканців, що залишилися без житла в результаті бойових дій, і всиновлення дитини, яку у 2014 році було вивезено до Криму.

У 2016 році в листі до «генерального прокурора» «адміністрація Перевальського району» просила пояснень щодо дій працівників прокуратури: вони неправильно інтерпретують «закон», не надають постанов для проведення перевірок, вимагають документи, що не піддаються розголошенню.

Імена й посади людей, що були причетні до керування на тимчасово окупованих територіях Луганської області станом на 2020 рік, наведені нижче:

Оскільки самостійно «адміністрації» не можуть впоратися з розв’язанням місцевих проблем, «побратимську» допомогу в певних галузях пропонують регіони Російської Федерації. Проте «допомога», яку надає Росія, вже відома – це або розруха і горе, або абсурдні зміни.

У порядку денному наради 8 червня 2021 року йдеться про необхідність відновлення дорожньої інфраструктури та відшкодування недоотриманих доходів за надані житлово-комунальні послуги у 2020-2021 роках. Це свідчить про те, що з 2016 року відсутність фінансування — причина, з якої не було проведено ремонту на дорогах — не усунена. Недоотримання доходів підтверджує недоліки економіки району.

Претензії до «прокуратури» містяться у зверненні «голови адміністрації Перевальського району». «Адміністрація» звинувачується в тому, що в будівлі, де вона розміщена, відсутні деякі елементи «державної» атрибутики. Однак в листі «голова» заперечує цей факт і детально пояснює, де і чому знаходяться герб, гімн і прапор окупованої частини Луганської області.

Відповідальне ставлення до символіки підтверджується «Зводом із потреб у патріотиці» міських рад тимчасово захоплених населених пунктів. Загальні витрати окремих «адміністрацій» на прапори, георгіївські стрічки, вінки тощо сягають 30 тисяч рублів. І це за умов недостатнього фінансування для дорожнього ремонту.

Невдоволення «владою» виказують місцеві жителі. Свобода слова свободою слова, а скриншоти негативних коментарів у соціальних мережах щодо «керівництва» йдуть на підпис «заступнику голови адміністрації Перевальського району». Спантеличені матері сперечалися про те, який мер кращий: «…для дітей хоч щось намагаються зробити, молодець Михайлов [«голова адміністрації Перевальського району»]!». 

Окупанти «хоч щось намагаються зробити», але в них не виходить. Вони ретельно слідкують за дотриманням правил розміщення «національної» символіки квазіутворення, але впродовж років не розв’язують проблеми розселення людей, що залишилися без житла, виплат заробітної плати, коректної роботи прокуратури, забезпечення зв’язку та електропостачання.