"Коли говорять гармати, наші музи лише вдягають броніки", - у Кривому Розі презентували №3 журналу "ПлюсМінусНескінченість", - ФОТО, ВІДЕО

У Кривому Розі презентували третій номер журналу "ПлюсМінусНескінченність". Цей номер присвячений мистецтву, народженому в Україні у перші два місяці повномасштабної війни.

Про це повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власного кореспондента.

Презентувати журнал до Кривого Рогу приїхали його головний редактор В'ячеслав Бондаренко та дизейнерка Катерина Дрозд, котрі розповіли криворіжцям про історію створення журналу "ПлюсМінусНескінченість", тематику його номерів, зміст третього номеру та плани на майбутнє.

За словами В'ячеслава Бондаренка (він же Слава Бо), команда з Луганщини, котра згодом взялася за випуск журналу "ПлюсМінусНескінченість", до цього творила платформу сучасного мистецтва - виставки опен-ейр, лекції з сучасного мистецтва (зокрема, стріт - арту), мистецькі акції. Однак їхні проєкти та плани були порушені руснею. Тож вже весною 2014 року всі учасники неформального об'єднання були вимушені виїхати з окупованих територій Луганщини, адже залишатися вдома було "шкідливо для здоров'я". Саме такий коментар разом з фотографією побитого окупантами В'ячеслава, якому довелося побувати "у підвалі", міститься на одному зі слайдів, котрі криворіжці переглядали в ході презентації.

З 2017 року ініціативна команда започаткувала нову форму колаборації - "Резиденцію Плюс/Мінус" у Сєвєродонецьку, в рамках якого проводили заходи за участю місцевих та європейських митців. Саша Бо розказав криворіжцям про проєкти Рейв супротиву, Донбас: сімейний фотоархів, Приїхали, +/- Музей індустріальної археології Донбасу.

"Поступово на підконтрольних Україні територіях Луганщини почало створюватись міцне арт-ком'юніті, , частиною якого був і я. У 2019 році прийшло розуміння, що про той дивовижний Донбас майже ніхто не знає. Тема війни витіснила культуру з інформаційного поля всієї країни. А з розумінням проблеми прийшло й рішення - створити журнал про сучасну культуру та мистецтво Донбасу, про його українську історію та людей, що роблять світ навколо себе яскравішим", - так головред журналу пояснив учасникам презентації ідею з журналом, що виникла як відгук на нові реалії.

Розповівши про команду творців журналу та партнерів (Фонд Конрада Аденауера, Media Development Foundation) В'ячеслав зазначив, що перед №3 їхньою командою було випущено три журнали. Просто перший "ПлюсМінусНескінченість" вони рахують як "нульовий" номер, адже випущений він був в одному примірнику. Кожен з номерів присвячений певній темі: у №0 йдеться про декомунізацію, у №1 - про культурну експансію Сходу України (про сучасну культуру і мистецтво Луганщини), у №2 - про збереження новітньої історії (2022).

№3 планувався як номер про культурні особливості Донбасу, аде 24 лютого "на Донбас перетворилася вся Україна". Тож третій випуск було вирішено повністю присвятити творчості, що народилася під обстрілами та бомбардуваннями, в окупації та найбільш гарячих точках, тилу та у вимушеній еміграції.

"Але цей номер не про війну. Він про людей, які, незважаючи на будь-який ступінь піхвеця, залишаються творцями. Він про музику, яка записувалась під біт війни, про графіку та живопис, що надихалися зведеннями з фронту. Він про поезію та прозу, які літера до літери складалися у бомбосховищах безсонними ночами, про невмируще бажання жити. Бо коли говорять гармати, наші музи лише вдягають броніки", - йдеться на першій сторінці №3, у якому читачі зможуть прочитати уривок з роману, що був написаний за три дні в окупованому Мелітополі, переглянути серію злих/веселих плакатів від Закентія Горобйова, страшні/красиві картини від Сергія Захарова, бомбосховищні замальовки BananaShampoo, дитячі малюнки зі Сміли та Сєвєродонецька, послухати дорослі треки з Києва, Старобільська та Лисичанська, ознайомитися з творами відомих та менш відомих художників та поетів.

Під час заходу криворіжці отримали у подарунок презентований №3 журналу, декому дістався також попередній №2 (а кому не дістався, автори журналу і співорганізатор презентації журналу у Кривому Розі - Poroda - пообіцяли подбати про те, аби невдовзі всі охочі отримали по примірнику №"). Водночас рідкісним на сьогодні вже став №1. До Кривого Рогу привезли лише 2 примірники цього випуску, щоправда, пообіцявши ще один надіслати для однієї з криворізьких бібліотек. Два журнали №2 знайшли своїх власників за допомогою "лотереї": усі бажаючі задонатили по 50 гривень, попередньо сфотографувавши номери своїх купюр, після чого модераторка заходу Ірина Божко наосліп витягнула купюри, завдяки яким бажання двох донатерів здійснилося.

Після завершення презентації зустріч з творцями журналу продовжилась у форматі афтепаті. Бажаючі обговорювали побачене і почуте, пили чай, слухали музику.

Додамо, що організацією презентації №3 журналу "ПлюсМінусНескінченість" у Кривому Розі переймалась Poroda (Ірина Божко).

Фото 0564

Трохи більше дивіться на відео: