Захисник з Кривого Рогу Максим Нос загинув, захищаючи Батьківщину від окупантів
1 березня перестало битися серце стрільця (помічника кулеметника) 1-го кулеметного відділення кулеметного взводу 1-го батальйону оперативного призначення військової частини 3036 Національної гвардії України, гірника очисного забою дільниці №6 шахти «Тернівська» Носа Максима Олександровича.
Про це повідомляє пресслужба КЗРК.
Максим Олександрович народився 10 лютого 1994 року у Кривому Розі. Після закінчення школи навчався в Гірничому коледжі ДВНЗ «Криворізький національний університет» за спеціальністю «Підземна розробка корисних копалин». Виробничу практику проходив на Криворізькому залізорудному комбінаті. Трудився учнем кріпильника дільниці №2 (нарізних робіт) шахти «Тернівська». Отримавши диплом, працевлаштувався на «Тернівську» гірником підземним дільниці №33 (очисних робіт). Через два роки обійняв посаду гірничого майстра цієї ж дільниці. Протягом 2015-2016 років проходив строкову службу в лавах Збройних сил України. Повернувшись зі служби, продовжував трудитися на шахті. У 2020-му став гірником очисного забою дільниці №6. Протягом своєї трудової діяльності зарекомендував себе як працьовитий, відповідальний і добросовісний робітник. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Тернівська» і підприємства.
4 березня 2022 року його було мобілізовано до лав Збройних сил України як вже досвідченого воїна. Він мріяв, аби його донька Варвара, рідні й близькі жили у вільній та незалежній державі. Саме це давало йому сили боротися з окупантами.
На жаль, 1 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання з відсічі і стримування збройної агресії рф, старший солдат Максим Нос загинув на південній околиці н.п. Кремінна Луганської області. Він – приклад мужності, відваги та вірності українському народові.
Без батька залишилася маленька донька Варвара. Невимовний біль щоразу огортає серце, коли сумні звістки сколихують нашу криворізьку землю… Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати рідних, а слова підтримки допоможуть перенести сімейне горе.
Керівництво, трудовий колектив акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щиро поділяє горе родини Максима Носа та схиляє голови у великій скорботі. Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина. Світла пам’ять про Максима Олександровича назавжди залишиться в наших серцях. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.
Вічна пам’ять та шана Герою!