Безпека, любов, комфорт: що впливає на рішення криворізьких біженців повернутися з-за кордону додому

Тетяна Дахно та Юлія Цигельнюк в пошуках кращого життя поїхали за кордон. «Після завершення війни ми хочемо залишитись у Чехії. В Україні ми працювали в торгівлі (магазинах, супермаркетах), отримуючи невеликі кошти, а в Чехії ми можемо отримувати більше, сплачуючи менший відсоток із зарплатні за житло та харчі, ніж в Україні», - говорить Тетяна. Такий самий досвід має і її подруга Юлія. Отже не всі українські мігранти зацікавленні в поверненні додому після війни.

Більша частина наших співгромадян переїхала через війну до безпечніших регіонів країни. Водночас, в Європу виїхало понад 8 мільйонів біженців з України. Це дуже багато. Що треба робити державі для повернення українців додому?  Відповідь на це питання шукав кореспондент сайту 0564.ua.

Скільки українських біженців за кордоном

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 14 березня 2023 року в Європі було зареєстровано 8,1 мільйонів біженців з України. Водночас, лише 4,9 мільйони українців отримали статус тимчасового захисту в країнах ЄС.

Найбільше їх у Польщі: станом на 6 березня там було зареєстровано більше 1,5 мільйона українських біженців. На другому місці – Німеччина, де офіційно оселилися понад мільйон українців. Багато співвітчизників - 497 тисяч – знаходяться у Чехії, 171 тисяча наших співгромадян опинились в Італії, 170 тисяч – в Іспанії.

З-поміж українських регіонів, найбільша частка населення - (24%) – виїхало із Запорізької області,  20% покинуло столицю, 19% - Київську область, 17% - Харківщину. Через виїзд за межі України на 16% зменшилась кількість населення на Дніпропетровщині та Миколаївщині. Натомість, із Луганської області після 24 лютого 2022 за кордон виїхав лише 1% мешканців.

Що спонукає криворізьких мігрантів повернутись додому

Жителька Кривого Рогу Дар’я Кобзаренко виїхала з України на початку зими через постійне вимкнення електроенергії. 

«Чоловік дуже переживав, що зима буде важкою. Тому порадив мені поїхати до подруги у Францію», - каже.

Дар’я планує повернутися.

“Збиралася навесні, але чоловік просить ще залишитися в Європі - задля безпеки», - каже жінка.

Фото надано Дар'єю Кобзаренко

Водночас криворожанка Людмила Жданова найближчим часом збирається повернутись додому.

«В Польщі мені дуже добре, але через два місяці нам треба буде знову змінювати місце мешкання. Я в тому віці, коли кожні зміни даються важко. Саме тому вирішила, що повернусь додому», - пояснює Людмила нашому журналістові.

Фото надано Людмилою Ждановою

Водночас частина українських біженців вже повернулися додому.

Про причини, які спонукали до цього, ми запитали у студентки Вікторії Токарюк. 24 лютого 2022 вона виїхала з Бучі до Польщі, де працював її батько.

«Я навчаюсь в Українському гуманітарному інституті, який знаходиться у Бучі. Доки була за кордоном, навчання відбувалось у дистанційному форматі, але випускний вирішили провести в «очному», - говорить Вікторія, - хоча я навчалась не на випускному курсі, але все ж вирішила приїхати на випуск до друзів».

Дівчина була вражена: попри те, що сталось з містом через ворожу навалу,  люди продовжують тут жити звичайним життям.

«Я повернулась до Польщі і вирішила, що хочу повернутись в Україну і стати частиною суспільства, яке відновлює країну. Саме тому перед навчальним роком повернулася остаточно».

Фото надано Вікторією Токарюк

Повернулась додому і мама Вікторії, яка подалася було до родини за кордон.

«В січні у мого тата у Кривому Розі помер друг дитинства, тож він збирався приїхати на поховання. Для цього батько хотів взяти з собою пасажирів - попутників, які б здешевили цю поїздку. Але таких людей тоді не знайшлося».

Мама Вікторії сприйняла відсутність попутників у чоловіка, як знак для повернення додому.

За словами дівчини, після повернення в Україну емоційний стан її матері покращився, адже за кордоном вона була більш мовчазною і закритою.

Також нещодавно в Україну повернулась і криворожанка Ксенія Коробова. В Польщі вона була разом із сином. Каже, їй було важко, оскільки у чужій країні вона нікого не знала. Нелегко було і знайти роботу.

«Я вирішила повернутись, оскільки тут залишився мій чоловік, за яким ми сумували і якого нам там дуже бракувало», - ділиться з нами Ксенія.

Такі історії переконують, що важливими чинниками для повернення українок, окрім безпеки, є наявність рідних людей, котрі залишилися вдома. Соціальні та психологічні чинники впливають на емоційний стан, внутрішній комфорт людей, що прагнуть повернутися до звичного для них життя.

Які кроки треба зробити державі для повернення українців з-за кордону

У намірах більшості наших співгромадян повернутися з-за кордону переконують і результати опитування Центру економічної стратегії. 50% точно планують це зробити, 24% скоріше планують, 8% скоріше не планують, а близько 2% точно не планують. Близько 16% ще не визначились щодо того, чи повертатимуться.

«Є різні групи українських мігрантів, які готові повернутись.Їм потрібно створити об’єктивні умови для цього, – пояснює нашому журналістові виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський,

- Перша група – це люди, переважно, старшого покоління, які звикли жити в певному населеному пункті і безпосередньо постраждали від війни. Для повернення цих людей треба швидка відбудова будинків, соціальної та критичної інфраструктури, допомога бізнесу для відновлення потужностей. Люди повинні повертатись туди, де є житло, соціальна інфраструктура і де є робота. Без цих трьох основних складових суттєва частка біженців не повертається.

Друга велика група українських мігрантів – це жінки з дітьми. Для її повернення потрібно вирішити безпекове питання. Багатьох батьків зупиняє ймовірність ракетних обстрілів. Що довше йде війна і біженці залишаються за кордоном, то більше вони інтегруються в тамтешні суспільства і не захочуть повертатись.

Третя група - це ті, хто шукає можливості. Тобто, молодші люди, які виїхали за кордон для заробітку, оскільки в Україні не змогли знайти роботу. Або ті, хто зміг вступити в зарубіжні навчальні заклади. Їхнє повернення буде залежати від швидкості відновлення після війни, від економічної ситуації і від загального імпульсу - чи Україна зростатиме дуже високими темпами і чи буде попит на робочу силу, чи  люди в Україні зможуть заробляти не менше, ніж в Європі. Якщо економіка буде «жевріти», то люди і далі будуть шукати можливості в інших країнах. 

Для цієї групи найкращим варіантом буде відкриття ринку праці ЄС для українців після війни. Це може надати біженцям упевненості, що у разі повернення до України вони зможуть знову виїхати в ЄС, якщо захочуть. 

Відсутність бойових дій на деокупованих територіях стимулює біженців повернутись додому вже зараз. Для прикладу, за даними органів місцевого самоврядування, з Борозенській ОТГ під час окупації виїхало 70% населення. У теперішній час половина громадян вже повернулась. В той же час в сусідній Бериславській ОТГ ситуація гірша - через постійні обстріли люди продовжують виїжджати.

Автор: Вадим Єфіменко,

редакторка: Світлана Романенко.