Жінка, на яку хочеться рівнятися
Інтерв’ю з моєю вчителькою, класною керівничкою, сильною духом жінкою та українкою, якою я захоплююсь.
Моя класна керівниця Шушаріна Світлана Володимирівна - прекрасна педагогиня, тренерка-психологиня, коучерка та волонтерка, яка спрямовує професійну діяльність на допомогу людям.
- Стати психологинею - це дитяча мрія, бажання батьків, випадковість?
- Я дитиною захоплено дивилась на свою першу вчительку. Її красу, витонченість. Вона була завжди доброю, привітною, давала дітям не тільки знання, а й любов. Що ближче було до завершення школи, то більше я стверджувалася у своєму професійному виборі. У день іспиту мама була зі мною поряд, розділяючи моє хвилювання та вселяючи віру, що я молодчинка, у мене все вийде. Конкурс на мою спеціальність був величезний. І ось я – студентка КДПУ. Здобула кваліфікацію «Магістр педагогічної освіти. Викладачка української мови, літератури, зарубіжної літератури. Практична психологиня у закладах освіти».
- Як вам вдається поєднувати діяльність викладачки-філологині, класної керівниці, практичної психологині та громадської діячки?
- Думаю, найголовніше – просто робити свою справу і постійно навчатись, самовдосконалюватись. І все «поєднається», усе вийде. Коли я представляюсь і говорю про свою освіту, люди шоковані тим, скільки я закінчила вишів і спеціальностей. Уже 17 років я працюю в Криворізькому ліцеї №35 «Імпульс». До речі, нас із ним “поєднала” моя чудова кураторка – Любов Миколаївна Семененко.
- Як ви навчаєтесь та самовдосконалюєтесь?
- На сьогодні я маю вищу категорію як, але в душі мені досі 18, і це завдяки нашим учням і ученицям. Багато чого можна навчитись саме у дітей. Наприклад, просто радіти життю.
Я – психологиня-тренерка з просвітницьких програм, керівниця методичної спільноти практичних психологів/психологинь ЗЗСО Саксаганського району, керівниця міської творчої групи фахівців психологічної служби. Три роки поспіль – учасниця міського просвітницького серіалу «Практична психологія сьогодні: доступно про складне». У секціях психології та соціології мої учні та учениці неодноразово перемагали на міських конкурсах та ставали призерами обласних конкурсів МАН. Як вчителька-філологиня, я користуюсь ізотерапією, інтелект-картами, казкотерапією, афірмаціями, майндфулнесом – усім, що допомагає дітям через самоусвідомлення набути навички саморегуляції та самовдосконалення, підвищувати рівень ЕQ (емоційного інтелекту).
- Як війна вплинула на вашу професійну діяльність?
- Нові реалії часу – травмовані діти, травмовані дорослі. Зараз кожен і кожна з нас – опора для інших.
- Що робиться в цьому напрямку в нашому місті?
- Уже півтора року психологічна служба Кривого Рогу працює на Перемогу. Проєкт було започатковано в березні 2022 року. На чолі стали В’ячеслав Солонський, генеральний директор багатопрофільної лікарні з надання психіатричної допомоги, та Юлія Якубовська, консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників. Саме вона й організувала команду з 29 фахівців і фахівчинь. Надається психологічна допомога в «Народному домі», який став гуманітарним хабом. Також восени 2022 року в Кривому Розі був започаткований проєкт «Психологічна допомога у надзвичайних ситуаціях», я очолила групу Саксаганського району.
- Якими психологічними прийомами і техніками ви користуєтеся в роботі?
- Звернення до психологів та психіатрів мають у нашому суспільстві ознаки стигми, яка залишилася в спадок від радянської системи. До ворожки звернутися простіше, ніж до психолога. Що краще вдасться подбати про себе і близьких сьогодні, то більше шансів, що травма не отруїть нас на роки вперед. Вкрай важливо знати стратегії самодопомоги, які повертають свідомість і тіло в момент «тут і зараз», посилюють відчуття безпеки, знімають напруження, організовують нашому мозку простір для заспокоєння, підвищують концентрацію уваги. Розслабленому тілу важко боятись. Емоції не мають контролювати нас. Дієвими є техніки заземлення, м’язова релаксація, емоційна регуляція, майндфулнес. Малоефективно сіяти навколо паніку, а неефективно – ігнорувати свій психологічний стан.
Авторка - Марія Погоріла
Світлана Шушаріна. Фото надане авторкою
Публікація зроблена у партнерстві з ініціативною групою "рівні у кривому" в рамках конкурсу "Розкажи про неї" Другого феміністичного кварталу. Проєкт підготовлено за підтримки «Української Феміністичної Мережі за Свободу й Демократію» в межах програми співпраці з Urgent Action Fund for Women’s Human Right (UAF WHR). Зміст матеріалів не обов’язково відображає думку UAF WHR.
Постер - скріншот відео one.kr.ua.