12 листопада 2023 року обірвалося життя Захисника України, прохідника дільниці №9 шахти «Козацька» Пехтерева Сергія Михайловича.
Про сумну звістку повідомили у Кривбасзалізрудкомі.
Сергій Михайлович народився 4 жовтня 1976 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи працевлаштувався в Північний гірничо-збагачувальний комбінат в залізничний цех №4 слюсарем рухомого складу. Протягом 1996-1997 років проходив військову строкову службу в Збройних силах України. Демобілізувавшись, став працювати оперативним черговим оперативного загону народної дружини Північного гірничо-збагачувального комбінату. Набравшись досвіду, обіймав посаду стрільця 2-го класу. Оскільки рідне місто Кривий Ріг – потужний промисловий центр, то юнак все ж таки задумався про роботу шахтаря – підкорювача підземних горизонтів. У 2003 році закінчив Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей. Отримавши диплом, пов’язав своє трудове життя з нашим підприємством. Спочатку працював учнем прохідника дільниці №11 шахти «Козацька» (на той час – «Гвардійська»), а через 4 місяці займав посаду прохідника дільниці №12. З часом опановував тонкощі гірничої справи, постійно підвищуючи свій розряд. Трудився на різних дільницях шахти – №10, №5, №9, де здійснювалися нарізні роботи. За цей час проявив себе професіоналом обраної справи, сумлінним та відповідальним робітником. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва шахти «Козацька» й підприємства.
7 грудня 2022 року, під час повномасштабної агресії рф проти України, Сергія Пехтерева було призвано до лав Збройних сил України як вже досвідченого воїна. Мав люблячу родину, тому понад усе прагнув захистити її від російського агресора. Це давало йому сили служити і захищати український народ. Ніс службу стрільцем-снайпером. На жаль, 12 листопада, під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, внаслідок мінометного обстрілу він загинув на Куп'янському напрямку.
Без чоловіка залишилася дружина Тетяна Вікторівна, без батька – донька Юлія та син Іван, які щодня чекали на його повернення. Невимовний біль щоразу огортає серце, коли сумні звістки сколихують нашу криворізьку землю…
Вічна Пам’ять та Слава полеглому Герою!
