«Без стусана від лікарів ніколи б не погодилась на операцію»

В місті Зеленодольськ під час огляду пацієнтки лікарями мобільної гінекологічної бригади 5 жовтня в переселенки з Харківської області виявили одну велику міому і дві маленькі, а також підозру на онкологію. Пацієнтка, пані Ірина, до війни працювала вчителем, тож проходила медогляд кожного року — аж доки не почалися обмеження, пов'язані з Covid-19.

«Спочатку ізоляція через пандемію, потім — початок масштабного вторгнення в наш регіон. Врешті, вже років з п'ять, я не проходила гінеколога. Проте для мене це обов'язковий момент: моя мати також колись хворіла на міому, і їй вдалося видужати тільки після оперативного втручання. А тітка - померла через ускладнення від онкології, тож маю погану спадковість, – розповідає пані Ірина. – Тому щойно почула про мобільну бригаду, вирішила: треба пройти обслідування».

Напередодні в пацієнтки були скарги на самопочуття. В неї спостерігалися рясні менструальні виділення, що супроводжувалися сильним болем. Через те вона вирішила не зволікати з відвідуванням лікарів, і з'явилася на огляд в перший же день, коли бригада приїхала працювати в Зеленодольській громаді. На жаль, в цей день в мобільній оглядовій зламався УЗД-апарат, тож лікарі змогли провести лише візуальний огляд пацієнтки. Проте їм все одно вдалося встановити наявність міоми. Крім того, виникла підозра щодо онкології.

«В той момент вирішили забрати ті аналізи, які змогли вручну. Сказали – перепрошуємо, не наша вина, але якась лампочка перегоріла в апараті для діагностики. Врешті, вони подивилися, прощупали те, що змогли. Одразу ж виявили проблему, взяли мазок, і через два-три дні мені зателефонували: з аналізами все не в порядку, є підозра на онкологію, відтак - треба терміново лягати в лікарню на додаткове обстеження, може бути онкологія», — каже Ірина.

Пацієнтку направили до шпиталю в Кривому Розі, де вона пройшла додаткове обстеження на онкологічні маркери, що показало відсутність злоякісних новоутворень. Зраділа, поїхала додому – але лікарі не втрачали зв’язок з нею, готуючи морально до проведення хірургічної операції. Проведення втручання було призначене на середину листопада, хірургом, що мав проводити операцію, став Максим Півнів. Вже 16 листопада пацієнтці провели хірургічне втручання з видалення новоутворень, що пройшло успішно. Пані Ірина розповідає, що весь цей час знаходилася в контакті з лікарями мобільної гінекологічної бригади.

«Уявляєте, ми з дівчатами досі на зв'язку, весь час зідзвонюємось. Я з ними звіряла кожен крок — що далі мені треба робити, куди піти. А оскільки я — людина не місцева, то вони мене ще й направляли по місту, орієнтували, що і як робити, мало за руку не водили, — розповідає Ірина. — Взагалі, з самого початку вони поставились дуже душевно і спокійно - утворився хороший контакт, так, наче я їх вже сто років знала, хоч побачила вперше».

Нині пацієнтка проходить реабілітаційний період вдома. Каже, що більшість медичних процедур та оглядів були для неї безкоштовними – довелось лише купляти деякі медикаменти, зокрема, щоб збити температуру. Також пані Ірина розповідає, що ще в лікарні познайомилася з двома іншими пацієнтками з Зеленодольської громади, яких також направили на операцію лікарки з мобільної гінекологічної бригади. І стверджує: своїм здоров'ям завдячує рішучості, яку допомогли їй набути лікарки. 

«Дві Ірини так приязно до мене поставились, так тримали весь час, що вони просто допомогли мені побороти природню нерішучість, — каже пацієнтка. — Тому що в житті є моменти, коли варто діяти, не можна зволікати. Без стусана з їх боку я б ніколи не пішла на хірургічне втручання, бо страшнувато. Адже, знаєте, так само моя тітка померла — вона просто чекала так довго, що хвороба дійшла аж до стадії злоякісної пухлини».

Зазначимо, що мобільні гінекологічні бригади та гінекологічні кабінети безбарʼєрного доступу працюють у рамках заходів гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, за фінансової підтримки Європейського союзу (ЕСНО), Міністерства закордонних справ Данії, Канади, Франції та Республіки Корея.