У Кривому Розі триває процес деколонізації місцевих топонімів. 5 грудня розпочалося онлайн голосування за пропозиції з перейменування міських вулиць, яке триватиме до 19 грудня включно.
У зв’язку з цим від імені ГО “Громадський клуб “Український час”, який вже подавав пропозиції на попередньому етапі перейменування криворізьких вулиць, криворізький літератор та громадський діяч Володимир Стецюк повідомив про позицію організації на цьому, черговому, етапі.
Наводимо текст заяви повністю:
"З урахуванням складної військово-політичної ситуації в країні під час російсько-української війни, що все-ще триває, і попереднього досвіду, пов’язаного з поданням пропозицій щодо перейменування вулиць, площ, парків і скверів, а також існуючої процедури їх обговорення та врахування-неврахування, Громадський клуб “Український час” прийшов до висновку про недоцільність участі у цьому процесі. Адже знову вступати в гру із заздалегідь відомим результатом (звісно, негативним для нас і тих, хто поділяє наш підхід щодо справді українського змісту перейменування), це все одно, що брати участь у виборах радянського зразка, де всі одностайно голосували за “нєрушимий блок комуністов і бєспартійних”.
Як не прикро констатувати, але на 32 році української незалежності такий важливий для міста і країни в цілому процес фактично проходить під контролем представників того ж таки “нєрушимого блока” та їхніх ідеологічних нащадків. Тому очікувати, що за цих умов результат цього разу може бути іншим, ніж на попередньому етапі, є марною справою. Відтак брати участь у даному дійстві означає легалізувати той неприйнятний для нашого майбутнього результат, який передбачити, на жаль, не важко.
На попередньому етапі перейменування Громадський клуб “Український час”, який займається питаннями увічнення пам’яті учасників національно-визвольного руху на Криворіжжі, наполягав на необхідності застосування системного історично виправданого підходу у перейменуванні криворізьких вулиць, який би дозволив відобразити в місцевих топонімах саме спадкоємну боротьбу українців за Незалежну Україну. З цією метою нами було запропоновано понад 50 прізвищ видатних діячів та учасників повстанського руху 20-х рр., національно-визвольного 30-х-40-х і дисидентського руху 60-х - 80-х рр. на Криворіжжі, увічнення яких у місцевих назвах дозволило б повернути імена звитяжців, суворо заборонені в добу комуністичного режиму, і поєднати їх з героями сучасної визвольної війни, яка ще триває. Однак такий системний підхід комісією з перейменування було проігноровано. За виключенням 3-х поданих нами прізвищ, загалом наші пропозиції враховані не були, жодних консультацій з нами ніхто не проводив і, судячи з усього, не збирався цього робити.
Тепер щодо увічнення пам’яті сучасних героїв - учасників революційних подій, які мали місце в Україні та в Кривому Розі в період Революції Гідності та російсько-української війни, яка все ще триває. Щодо належного вшанування в місті героїв Майдану фактично антимайданівською владою тут взагалі говорити не доводиться. А от щодо вшанування героїв сучасної російсько-української війни пафос досить високий. Однак незважаючи на декларації відносно героїзації в назвах вулиць захисників України - наших сучасників, які віддали свої життя, відстоюючи територіальну цілісніть Незалежної України у нерівній боротьбі з російськими загарбниками, тут також якоїсь логічної системи, нажаль, немає, а є лише незрозуміла вибірковість. Окрім того, війна ще триває і невідомо, скільки героїв доведеться увічнювати в майбутньому.
То може в розпал цієї жахливої війни краще не робити поспішних суперечливих кроків, за які буде соромно перед тими, хто ціною власного життя сьогодні відстоює на передньому краї цінності української незалежності, свободи і справедливості? Чи не краще дочекатися завершення цієї історичної битви за українську Україну і керуючись принципами історичної справедливості щодо вшанування українських героїв і визначних діячів, які на всіх етапах української історії наближали цю омріяну багатьма поколіннями українців переможну мить, нарешті віддати їм належне і в численних меморіалах, пам’ятниках і в назвах міських вулиць, площ, парків і скверів?
І тут надзвичайно важливо підійти до цього неймовірно знакового для всього суспільства питання із заздалегідь визначеними й узгодженими позиціями і напрацьованою авторитетним експертним середовищем програмою, втілення якої відповідало б вимогам сьогодення, в якому вирішується доля України як цілісної, демократичної і незалежної європейської держави, що позбулася комуністичних міфів і вшановує пам’ять своїх справжніх героїв, а не тих, хто сприяв її узалежненню від російської імперії. Тому робити це сьогодні та ще й досить сумнівними методами і засобами, коли краща частина свідомих криворіжців перебуває на фронті, м’яко кажучи, не на часі.
На фото - Володими Стецюк під час відзначення 124-їрічниці від Дня народження Костя Пестушка - Головного отамана Холодного Яру
Хочу також зазначити, що цією заявою ми жодним чином не хотіли би протиставляти себе іншій частині криворізької громадськості чи якось образити тих, хто активно бере участь у цьому процесі, подавав свої пропозиції і намагається їх відстоювати. Ми поважаємо цей вибір і найкращі прагнення наших колег-однодумців і хотіли би, щоби й нашу позицію було сприйнято з розумінням. Хотілося б вірити, що цей досвід, незалежно від результатів розпочатого онлайн голосування, дозволить нам досягти порозуміння в майбутньому, яке усе ж таки поверне нас до остаточного вирішення цього украй важливого для криворізької громади та українського суспільства питання".
Нагадаємо: Володимир Стецюк - голова ГО “Громадський клуб “Український час”, голова оргкомітету з встановлення в Кривому Розі першого на Придніпров’ї пам’ятника військовому діячу доби Української революції 1917-1921 років Головному отаману Холодного Яру Костю Пестушку (Степовому-Блакитному).
Слідкуйте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News.
