"Вона" - про відчуття війни: у Кривому Розі відбулась "важка" мистецька виставка, - ФОТО, ВІДЕО

Минулими вихідними у Кривому Розі можна було відвідати мистецьку виставку "Вона", яку організатори визначили як важку.

Про це сайт 0564.ua повідомляє з посиланням на власну кореспондентку.

Виставка експонувалась у приміщеннях майбутнього центру реабілітації "ГАРТ", де нині ще тривають ремонтні роботи. Враховуючи тему та зміст художнії робіт, які експонувались, стан приміщень фактично став природним тлом для заявленої "важкості", одним з елементів, що додавав стилю.

"Визначивши виставку, як важку, я не запрошував нікого зі своїх друзів. Мені не хотілося сюди спеціально запрошувати людей з тієї простої причини, що я не хочу їх обтяжувати, - зауважив організатор виставки - криворізький митець Ренато Ортіс.

Водночас, за словами митця, у такий спосіб (через мистецтво) художники висловлюються. Таким чином існує деякий діалог між митцями та гладачами.

У рамках проєкту "Вона" з відвідувачами виставки "поспілкувались" чотири художники - криворіжці Ренато Ортіс, Олександр Юрченко і Валентина Назаренко а також дніпрянин Валерій Сосна.

"У кожного з художників свої методи вираження, що урізноманітнює виставку... Я не хотів її надто розтягувати у просторі, намагався зробити більш камерною, аби додати певний елемент таїнства", - пояснив Ренато Ортіс.

Хоча роботи кожного з митців експонувалися в окремій локації, все ж вони були гармонійно поєднані спільною ідеєю, виразності якій додали інсталяції, створені Ренато Ортісом. В одній з них відображались понівечені конструкції зруйнованого обстрілами будинку, де на руїнах залишились лише дитячі іграшки і малюнки, як пам'ять про інше життя, що колись тут вирувало. Інша являла собою дорогу зі свічок, яка простягалась кудись ... до низу.

"Ця виставка про відчуття війни, яка має початок, але не має кінця. Тобто, це те, що є постійним. Тут є сучасність, переживання, відчуття, передчуття... І кожен з авторів це виразив по-своєму. Інколи це крик, як от у мене", - пояснив Ренато, поділившись власними важкими переживаннями, пов'язаними з повномасштабним вторгненням, розлукою, розривом з донькою та відображенням таких реалій у його творчості.

Споглядання мистецтва доповнювалось електроакустичними імпровізаціями, котрі вдало посилювали щільну атмосферу "важкості" від побаченого, почутого і відчутого.