"На щиті" повернувся додому командир 3-го механізованого взводу механізованої роти молодший лейтенант Сергій Шевченко. З 16 травня 2024 року вважався зниклим безвісти. Згодом з’ясувалося, що свій останній бій він прийняв біля Очеретяного на Донеччині.
Трагічну звістку повідомляє "АрселорМіттал Кривий Ріг"..
До мобілізації Сергій працював бригадиром монтерів колії в управлінні залізничного транспорту гірничого департаменту "АрселорМіттал Кривий Ріг". Колеги говорять, що він був добрий та відкритий, людиною-позитивом, помічником та захисником навіть за характером.
"Сергій працював монтером колії, а це робота просто неба, у спеку та холод, важка та відповідальна праця, – розповідає начальник дільниці колії УЗТ ГД Рустам Галімбаєв. – Але Сергій ніколи не казав, що важко, що відчуває втому, він завжди підбадьорював інших. Впевнений, що у нього було багато планів, він прагнув розвиватися як професіонал, як активна та спортивна людина. Сергій завжди брав участь у спартакіадах підприємства. Він однаково вправно володів і тенісною ракеткою, і важкими гирями, займався самбо. Міцний тілом, міцний за характером. Він був справжнім патріотом, тому з перших днів війни сам пішов записуватися до тероборони, згодом став до лав ЗСУ".
Кмітливий, наполегливий та відважний він і у лавах захисників швидко завоював авторитет. Тому з простого солдата виріс до молодшого лейтенанта, командира 3 механізованого взводу механізованої роти. Побратими говорять, що Сергій пишався службою і вірив у Перемогу. Захисник з 16 травня 2024 року вважався зниклим безвісти. Згодом з’ясувалося, що свій останній бій він прийняв біля Очеретяного на Донеччині.
У захисника залишилася родина: дружина та двоє дітей. Старший син наразі теж служить у лавах ЗСУ, він пишається своїм батьком та продовжує його справу захисту рідної країни.
Ми втрачаємо найкращих, але ніколи не забудемо про Героїв, пам’ять про яких назавжди житиме у наших серцях.
Вічна пам'ять Герою!
