Майстерність гострого слова: у Кривому Розі презентували книгу "Лайкослів'я", - ФОТО 18+, ВІДЕО

Після початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну з уст українців повсюдно чулася експресивна лексика на адресу окупантів. Хвиля лайкослів'я стала надпотужною після фрази-відповіді українського прикордонника на острові Зміїний на пропозицію здатися, яка пролунала від ворога з крейсера «Москва» у лютому 2022 року. Тоді пролунало:"Русский военный корабль, иди на х**!". Невдовзі ці слова можна було почути і побачити скрізь - у громадських місцях і вдома, на одязі і на бігбордах. Не оминула ця доля і Кривий Ріг. Коли ж популярність цих слів досягла піку, а ворога вдалося відтіснити подалі, почалися дискусії щодо того, наскільки виправдана лайка у житті суспільства, навіть під час війни.

Тему значення лайливих слів та їхнього різноманіття порушували 3 серпня на презентації книги криворізького письменника і художника Анатолія Андржеєвського "Лайкослів'я". На презентації побував і наш кореспондент.

Презентація відбулась у рамках виставки "Мовні вправи", що нині триває у ПК "Металург". Як з'ясувалося, саме атмосфера перших днів повномасштабного вторгнення і надихнула автора на створення цієї книги. Підштовхнула криворіжця лють, яку він відчув до загарбників.

В ході презентації він зазначив, що лихослів'я - це неабиякий винахід суспільства, що виконує важливе почуттєве призначення. І лайка, на його думку - "є окремішна словесна коловерть строкатої справжности з її суспільними недугами й життєвими халепами, загальнокультурними зразками, знайомими умовами, кумедністю, безглуздістю і жорстокістю буття людини".

Анатолій Андржеєвський наголошує, що лайка створила свою власну мову, побудовану на перекинутих приписах буденного слововжитку геть без обмежень.

"Неможливість вилаятися, неспроможність перейти за межі буденного і дозволеного скеровує учуттєвий вибух в середину людини", - переконаний автор книги.

В його книзі зібрані як вислови з використанням нецензурних слів, так і діалектизми, фразеологізми.

На думку автора, російська лайка міцно прижилась в царині українського срамослів'я.

"Насильництво й загальне огрубіння мови стають нашою справжністю, лайка перетворюється на звичайнісіньке спілкування та нецензурну повсякденність з безперешкодним лихослів'ям. І надмірність низового срамослів'я в сучасній мові не є просто хворобою, а насамперед, то прояв доглибної культурної скрути, яку супроводжує скорочення особового словника мови українців, культурне здичавіння, злидарство країни", - пояснює Анатолій Андржеєвський.

Створюючи свою книгу, письменник використав різні джерела - і письмові,  і усні.  Такими джерелами стали, зокрема, праці Федора Вовка "Етнографія сексуальності на межі  ХІХ-ХХстоліть", Лесі Ставницької "Українська мова без табу", Тараса Берези "А як кажуть у вас?" та інші. Одним із джерел став також і "Словник синонімів української мови" Олексія Вусика. Окремі вислови автор взяв із інтернет мережі та почув від друзів.

Анатолій Андржеєвський також розповів, що зараз працює над романом в оповіданнях, проте, каже автор, в умовах війни досить складно писати про кохання, хоча й треба. Поки проєкт "поставлений на павзу".

"Бо війна закінчиться, а кохання - ні. Людина народжується аби породити нове життя, а воно створюється від кохання", зазначив митець.

У день презентації всі охочі могли отримати примірник книги "Лайкослів'я" в подарунок від автора з його автографом. Бажаючих збагатити свій лексичний запас за рахунок експресивної лексики виявилось чимало.

Водночас автор наголосив, що не закликає своїх читачів лихословити.

Нагадаємо, тема експресивної лексики порушувалась криворіжцями  під час візиту до Кривого Рогу  письменників Українського ПЕН у 2023 році. Так, Андрій Бондар - поет, укладач антології молодої української поезії, білінгвістичної антології української поезії, перекладач творів Вітольда Шабловського, Маріуша Щиґела, Катаржини Ґрохолі -  вважає, що мати на початку війни врятували увесь наш народ, що експресивну лексику не витравити з мови, як не витравити гострі емоції. Тобто, у гострий період її використання людьми було своєрідною психотерапією.

А дитяча письменниця Катерина Міхаліцина запропонувала своїй дитині альтернативу - замість традиційної ненормативної лайки вживати українську лайку - на кшталт "А щоб тебе качка через п'яте коліно задньою ногою".

Зазначаємо, що виставка «Мовні вправи» триває в ПК "Металург" до 18 серпня. Виставка доступна до перегляду щосуботи та щонеділі з 12:00 до 18:00. Вхід вільний.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News.