Сьогодні, 17 серпня, виповнюється 10 років з дня загибелі одного зі співзасновників "Правого Сектора" - Андрія Козюбчика (Друга Ореста). З цієї нагоди рідні, друзі, побратими та послідовники Андрія вшанували його пам'ять, зібравшись біля його могили.
Як повідомляє сайт 0564.ua з посиланням на власну кореспондентку, чин панахиди звершив отець Іван Батіг - настоятель парафії Всіх Святих Землі Української, який і відспівував Андрія 10 років тому.
Для вшанування пам'яті побратима на Криворіжжя приїхав Василь Абрамів (Смерека) - військовослужбовець 47-ї окремої механізованої бригади «Ма́ґура». Він пригадав спільну з Андрієм діяльність з розбудови всеукраїнської організації "Тризуб" імені Степана Бандери на Івано-Франківщині, спільне "майданівське" минуле.
"Андрій трохи жив на Івано-Франківщині, там ми проводили діяльність організації, дружили. Він був у мене дружбою... Славний козак, який боровся за суверенітет нашої держави, проти 5-ї колони, за українізацію, свободу всіх українців.
Від нього залежало багато організаційних моментів. І навіть на Майдані він організовував Визвольний рух "Правий сектор". Славні роки були. Ми продовжуємо боротьбу", - зазначив у коментарі нашій кореспондентці Василь Абрамів.
Пізніше, після завершення панахиди, звертаючись до пристуніх Василь наголосив, що пишається дружбою з Другом Орестом, заявивши, що "це була людина з заліза, з якою можна було йти у бій і братися за любу справу".
"Це був побратим, котрий завжди підставить своє плече. А ворог завжди знав, що отримає по зубам, ворог скреготів зубами, коли ми бували на якихось акціях, чи готували якісь дії. Тобто, людина присвятила себе боротьбі за українську національну ідею, адже Орест був українським націоналістом. Ми пройшли дуже важкі часи - часи Януковича, часи Майдану і часи початку війни. Та Орест вірив у майбутнє України , прикладаючи максимум зусиль для боротьби за нього. Він мав українське серце, яке билося для нас всіх", - зауважив Смерека.
Під час свого виступу військовий пригадав, як в часи Януковича їм з Андрієм довелося переховуватися. А також поділився досі невідомими для широкого загалу фактами про побратима.
"Багато хто не знає, але Орест навіть декілька місяців був у монастирі, прислужував... Він так само досліджував віру, свято вірив у Господа, що допомагало боротьбі в дуже складну годину. Адже ми переховувалися, за нами ганялися, нам підкидали зброю... Тобто, дуже важко було. І будь - де, де доводилося зустріти священника, Андрій просив у нього благословення. А приїжджаючи до котрогось з міст, ми йшли молотися", - розповів Василь Абрамів.
Він також додав, що Орест був бездоганним виконавцем, який докладав максимум зусиль для виконання поставлених задач.
"Бо для нього словосполучення "український націоналіст" не було чимось пустим. Він завжди впроваджував і пропагував націоналістичні ідеї серед інших і не боявся про це говорити. Коли ж йому хтось закидав, що він з заходу України, відповідав, що він з Кривого Рогу. І це було просто вбивчим аргументом - український націоналіст з Кривого Рогу", - зауважив воїн.
"Я гордий бачити зараз тут молоде покоління, хочу, аби Орест для вас був так само прикладом. Багато про нього не написано. Можливо, повернувшись з війни, ми напишемо. Бо ця боротьба вимагає постійних зусиль, ми всі у боротьбі, всі у великій війні...
Я хочу, щоб у вас цей значок (шеврон - ред.) "Правий сектор" не був формальністю - коли вам видали футболку на штабі і ви просто вдягнули її. За цю ідею так само пролилася кров і багато зусиль покладено.
Я хочу, щоб ми плекали віру в нашу Перемогу, були завжди єдиними і знали, що за кожною "темною ніччю" завжди буде "світанок". І цей "світанок" - це буде Українська Перемога", - промовив Василь Абрамів, завершивши свій виступ словами: "Слава Оресту! Слава Україні!".
"Героям Слава!", - дружно відповіли представники "Правої молоді", "Правого сектора" та усі, хто зібрався цього дня біля могили Андрія Козюбчика.
"Воїн Андрій віддав своє життя на полі бою за український народ, і за державність, і за свою державу, і за кожного з нас, - наголосив у своїй промові Священнослужитель ПЦУ Іван Батіг. - Він залишається Воїном у віках. Нерідко ми чуємо вислів "Герої не вмирають!". Так, Герої не вмирають! Тому що кожна душа, яка відходить від цього світу потребує, перш за все, нашої пам'яті. Під час заупокійної служби ви чули про це завершальні слова - "Вічная пам'ять!".
Минуло 10 років і сьогодні нове, молоде покоління тут вшановує пам'ять Воїна Андрія".
Отець Іван пригадав події 10-річної давнини - день прощання з Андрієм Козюбчиком, чин відспівування, який здійснювали три священники. Також провести Андрія в останню путь приїхали капелани.
Згодом, 11 вересня 2014 року, на російському телебаченні показали кадри з церемонії прощання, заявивши, що "укрАінскій свящєннік прізиваєт убівать житєлєй Новороссіі". За словами отця Івана, так спрацювала російська пропаганда, перекрутивши слова одного з капеланів, котрий зазначив тоді, що "до нас ізе орда, яка хоче Українську землю. Але наша Українська земля милосердна - вона їх усіх прийме".
"А ще в сюжеті росТБ йшлося про "похорона актівіста "Правого сєктора" в западной Украінє, - сказав священник, нагадавши, що поховання бійця відбувалося на Криворіжжі, в Інгульці.
Він наголосив, що жертовність Андрія та його побратимів не була марною. Адже "Андрій йшов попереду всіх нас, однак важливо те, що за ним пішли тисячі".
До присутніх сьогодні звернулася і мама Андрія Козюбчика - пані Валентина. Вона подякувала усім, хто не забуває про її сина, навідує її. І повідомила, що мала розмову з міським головою Львова - Андрієм Садовим, котрий поцікавився, чи є у Кривому Розі вулиця, названа на честь її сина. Почувши ствердну відповідь, Львівський міський голова пообіцяв, що у Львові буде Вулиця Друга Ореста.
Представники "Правої молоді", які були пристуні сьогодні на вшануванні пам'яті Андрія Козюбчика, разом виголосили Молитву українського націоналіста і запалили димові шашки червоного та чорного кольорів - кольорів визвольної боротьби українського народу, які від попередніх поколінь борців за волю України взято за символіку сучасними воїнами і поборниками незалежності України з "Правого сектору".
Нагадаємо, Андрій Козюбчик народився і виріс у Кривому Розі (у Інгульці). Закінчив факультет географії Криворізького державного педагогічного університету. Деякий час вчителював у місцевій школі.
Андрій був членом Конгресу Українських Націоналістів, офіцером ВО «Тризуб» ім. С.Бандери, одним з ініціаторів створення «Правого сектора» на Майдані, брав найактивнішу участь в його розбудові та вишколі бійців.
За інформацією побратимів саме Андрій Козюбчик став автором назви "Правий сектор". Свого часу Андрій був речником ФК "Кривбас" і вболівальником криворізького клубу. Звідси і "сектор" (аналогія сектору вболівальників на футбольному полі). "Правий" - через локальне розташування активістів ВО «Тризуб» та інших патріотичних організацій під час подій на Майдані.
Загинув Андрій Козюбчик 17 серпня 2014 року від кульового поранення поблизу с. Піски під Донецьком. Він воював у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».
Посмертно нагороджений "Бойовим хрестом Корпусу". Також рішенням Криворізької міської ради від 16 лютого 2015 року Андрія Козюбчика нагороджено почесною відзнакою «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
У Кривому Розі на честь Андрія Козюбчика названо одну із вулиць у Саксаганському районі міста (колишню Озерну).
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News.
