Що таке "суржик" та чи місце йому у ... мішечку: у Кривому Розі досліджували місцеві мовні особливості, - ФОТО, ВІДЕО

У Кривому Розі розбиралися з явищем "суржика": міркували, як і чому виник суржик, слухали фрагменти записів суржикомовних земляків, ділилися власним досвідом та говорили про місце і значення суміші елементів різних мов у житті криворіжців. Це відбувалось на лекції криворізької журналістки, літераторки і краєзнавиці Ольги Гончар, яку можна було послухати 18 серпня у ПК "Мистецький".

Про це 0564.ua повідомляє з посиланням на власного кореспондента.

Лекція Ольги Гончар «Суржик по-криворізьки: от Заріка до Города і оконцовка-марганцовка» стала завершальним заходом в рамках проєкту «Мовні вправи», організованого Криворізьким Центром Сучасної Культури / KRCC у партнерстві з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Вона була присвячена особливостям криворізького суржику, його історичим та соціальним причинам, характерним рисам та вживанню у повсякденному житті. Йшлося і про значення суржику для криворіжців.

На заході були озвучені думки аудиторії, що таке суржик. Проте, лекторка розпочала з первинного лексичного значення цього поняття. Тож присутні дізналися, що "суржик" - це суміш пшениці з житом чи іншою зерновою культурою. Згодом у розмові учасників заходу визначення "суміш" досліджувалось вже як  інше, мовне явище - суміш російської та української мов.

Окрім споживання інформації, слухачі мали змогу самі побувати перекладачами з суржика на літературну українську мову і навпаки. Для цього були використані журналістські відеоматеріали.

Як зазначила пані Ольга, своєю лекцією вона намагалась дещо змістити акцент, який увібрала в себе, здобуваючи філологічну освіту. Зокрема, розвіяти міф про суржик, як про негативне явище, яке шкодило українській літературній мові, що є наслідком пануванням російської мови.

"Сьогодні суржик - це спосіб української мови перемагати російську. За допомогою нього люди, які звикли говорити російською, можуть перейти на українську.", - наголосила лекторка.

Особлива увагу спікерка приділила літературі, яка пишеться та друкується суржиком. Для прикладу було надано кілька книг.

Деякі слухачі відзначили позитивний заряд спікерки і цікаві приклади використання суржику.

Своїми враженнями з нами поділилась доцентка кафедри фізичної географії, краєзнавства та туризму Криворізького державного педагогічного університету Вікторія Пацюк, яка також побувала на лекції. 

"Мене це змусило задуматися, бо особисто я - суржикомовна українка. Однак вважаю, що все ж таки добре, що російськомовне населення почало переходити на українську мову. Хоч цей перехід не вдається здійснити відразу на чисту українську мову, а виходить це зробити через суржик. Проте, особисто для себе, хотілося би почати відмовлятися потрохи від суржику і розмовляли літературною мовою", - каже пані Вікторія.

Хоча, на думку пані Вікторії, у деяких сферах суржик не шкодить, навпаки - відкриває нові межі. Вона розглядає його, як різноманітність варіацій мови, як от -  сленгова мова, що навіть збагачує літературні перформенси.

На завершення розмови, учасники лекції отримали можливість створити справжній суржик, змішавши у  підготовлених лекторкою сувенірних мішечках зерна пшениці, жита та ячменю. Охочі залюбки скористалися такою можливістю, наповнивши мішечки суржиком на згадку про лекцію і як нагадування, що очищення мови від іншомовних елементів потребує праці. Та коли суміш зерен треба розібрати на окремі види зернових, у процесі задіяні наші руки. Натомість  очищення української мови від елементів російської потребує від людей і розумової роботи, і небайдужості, і прагнення до самовдосконалення.

Довідково:

Ольга Гончар (Хвостова) – журналістка, літераторка, краєзнавиця, головна редакторка інформаційного агентства «Експерт-КР», філологиня за фахом.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News.