23 серпня під час виконання службових обов’язків у Херсоні трагічно загинув співробітник поліції охорони Херсонщини Володимир Москаленко. Ворожий снаряд з дрона забрав його життя.
Як повідомляє пресслужба поліції охорони, Володимир писав вірші, які відображали його переживання, віру та любов до рідної землі.
Його останній вірш про війну кколеги озвучили в цьому відео, як памʼять про незламний дух.
Доки пам'ять живе у серцях, він серед нас. Навіки в строю…
Та хто ж ви є, які ж ви люди,
Де розум ваш, чи є серця?
Спустошення, страждання всюди,
Були міста, тепер камінні груди,
Вперед, веде вас культ мерця.
Що в вас отці вкладають ваші?
Чим вас годують матері?
Чому вас люд навчає старший?
Бо як либонь на ноги ставши,
Чужих ви не шануєте життів.
І загалом життя, турбота,
Повага, совість чи любов
І будь-яка людська чеснота...
Вам ліпше потопать в болотах,
І щоб рікой лилася кров.
Чи це є наклепи, неправда,
І це все русофобія сліпа,
І зброї руської канонада
Лише за правду, не за ката
На землях вільних вибухає.
Це ж так "велично" і "духовно"-
вести на знищення війну,
де рідних ти не маєш кровних,
Дитячих спогадів, де в тебе жодних...
Батьків чужих вбиваєш, без жалю,
Живому навкруги несеш загибель,
Бо не було твоїм оте живе.
І гордо звеш себе "асвабадітєль"...
В нескорених містах тілами вкриті
Коронував метал АК тебе.
Зухвало дулом автомата, кате,
Ти вказуєш безбройним на місця.
Своїм вважаєш силою узяте,
Смакуєш ти несправедливі втрати,
Хто дбав про Батьківщину все життя.
Та змушений одне прийняти,
Що ти - нащадок чорної орди.
І землі вільних ти прийшов звільняти?
Сміливо в спину тим стріляти,
хто мирно жив і не чекав біди?
Ти сплутав дух шакалів зграї
Із духом левових сердець.
Хотів лякать людей зі сталі
Залізним брухтом, м'ясним валом,
Які течуть в один кінець?
Людей вам волю не зламати,
Яких мечі кувала лють,
Сміливо йдуть за землю - мати,
За спадщину батьків стояти,
Чортів навалі вороком стають.
Із честю кожен вільний воїн
Своє життя майбутнє покладе
До вівтаря славетної історії.
До віку будемо хилити голови тим,
Хто боровся за своє,
А вам, кати, стікати в пекло гноєм
Крізь пори вам нерідної землі,
Або кричати безпорадним воєм
Без рук і ніг бездушним строєм,
Як виганьбились на загарбницькій війні.
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News
