"Кажуть, люди приходять у світ, щоб набутися разом...": у Кривому Розі презентували "Мову любові" Мар'яни Невиліковної, - ФОТО, ВІДЕО

Днями у Кривому Розі відбулась презентація збірки поезій "Мова любові". Презентувала її авторка - поетка Мар'яна Невиліковна.

Про це сайт 0564.ua повідомляє з посиланням на власну кореспондентку.

Мар'яна народилась і виросла у Кривому Розі, згодом переїхала до столиці, де і мешкає нині. Писати вірші вона розпочала ще у дитячом віці. Сьогодні поетці 36 і у коментарі нашій кореспондентці вона зазначила, що пише упродовж 30 років.

"Мова любові" - третя збірка авторських поезій Мар'яни. Усі вірші у збірці розташовано в хронічному порядку — через 5 основних («хронічних») тем у творчості цієї авторки: кохання, межа, внутрішня інвентаризація, гартування війною та не-порно. Збірка поєднує поезії, написані з 2012 по 2024 рік, переповідаючи тим самим віршовану третину життя авторки.

Під час презентації у рідному місті Мар'яна читала поезії, ділилась секретами творчості, розповідала цікаві історії з життя - особистого та професійного, спілкувалась з аудиторією, серед якої цього вечора були знайомі - колеги по творчому цеху, шанувальниці поетичного слова авторки. Дехто з присутніх вже замовив збірку "Мова любові", тож мав можливість отримати автограф авторки.

Замовити збірку поезій може кожен, хто любить цікаві нестандартні поезії. Для цього варто перейти ЗА ПОСИЛАННЯМ.

За словами Мар'яни, всі кошти, виручені за продаж книжки "Мова любові", поетка спрямує на підтримку ЗСУ, таким чином вона "конвертує любов у ненависть до ворога".

"Кажуть, люди приходять у світ, щоб набутися разом...": у Кривому Розі презентували "Мову любові" Мар'яни Невиліковної, - ФОТО, ВІДЕО, фото-1

Фото з Facebook - сторінки Мар'яни Невиліковної

"Поезія Мар'яни Невеліковної, як на мене, унікальна своїм дуже високим відсотком поєднання якісного раціо і якісного емоціо - дуже глибокого, дуже шліфованого з першого разу. Попри те, що Мар'яна говорить, що вона дописує свої вірші. І це теж, в тому числі, є ознакою хорошої поетки, вдумливої і вимогливої до себе поетки. А це дуже часто якраз є основною ознакою хорошої фахівчині. Тому я страшенно рада, що Мар'яна знову пише. Безмежно! Я ставила лайки всім її віршам, коли вона викладала їх у мережі. Потім вони увійшли сюди, в цю книжку. Звісно я її замовила і от зараз чекаю, що Мар'яна її підпише", - зазначила у коментарі нашій кореспондентці Ольга Гончар - хвостова - криворізька журналістка та літераторка.

Ще одна криворіжка, котра давно цікавиться творчістю Мар'яни Невиліковної - Ірина Роік - філологиня, координаторка проєктів у ГО "Об'єднання відповідальних громадян".

"Я Мар'янину поезію знаю дуже давно, тобто, вона мені не нова. Вона завжди була глибокою, пронизливою, ніжною, щирою, дуже відкритою. Я рада, що Мар'яна знову пише і що сьогодні вона презентувала збірку. Тому я дуже кайфонула, насолодилася її поезіями упродовж цих двох годин. А це дуже багато важить зараз", - поділились Ірина своїми враженнями від презентації.

Психологиня Євгенія Журавель вперше слухала поезію нашої земляки. Її цікавість цього вечора була підігріта ще однією обставиною, а саме тим, що Мар'яна у професійному житті є її колегою - психотерапевткою.

"Це надзвичайна втіха, коли талановита людина талановита одразу у всьому", -

зауважила Євгенія і додає, що також її тішить, що мистецтво, яке народжується у Кривому Розі, поширюється по всій країні.

На завершення учасники презентації мали змогу поспілкуватися, обговорити почуте, пофотографуватися один з одним та з гостею. Кожен з присутніх цього вечора уподобав котрусь з поезій, або ж окремі рядки.

Сама Мар'яна каже, що їй найбільше до душі вірш, який опублікований у збірці першим:

Кажуть, люди приходять у світ, щоб набутися разом…

Ці слова виринають в мені щохвилини не поряд.

Шторм розлуки тестує на міцність старі опори -

Біля твого багаття хронічно не вдосталь часу…

Зберігаю тебе у собі, мов світлини, файли,

Відкриваю їх — зігріваюсь об них щоразу.

Якщо люди приходять у світ, щоб набутись разом —

Моє серце твою присутність собі обрало.

Памʼятати тебе у дрібницях, в найменших зморшках,

Уявляти тебе суцільно, мов голограму —

Залишати тебе собі: сновидінням, храмом,