У Києві презентували «Глосарій Голодомору», упорядницею та співавторкою якого є науковиця з Кривого Рогу Наталя Романець, - ФОТО

У Музеї Голодомору 20 листопада презентували нове наукове видання «Глосарій Голодомору», упорядницею якого є дослідниця Голодомору з Кривого Рогу Наталя Романець - докторка історичних наук, доцентка, провідна наукова співробітниця відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Національного музею Голодомору-геноциду, професорка кафедри історії Криворізького державного педагогічного університету.

Як повідомляє Музей Голодомору, захід відбувся за участі колективу авторів, які долучилися до створення книги.

Зазначається, що авторка статей та упорядниця «Глосарію», провідна наукова співробітниця Музею Голодомору Наталя Романець подякувала всім причетним до видання «Глосарію». Вона наголосила, що це перше видання такого типу в музеї та пояснила, чому виникла ідея його написання. 

«Будь-який тоталітарний режим створює свою мову. Ця мова складається як із нових слів, які утворює  цей режим, так і старих слів, але в новому значенні. Тут я хотіла б послатися на відомого українського історика Валерія Васильєва, який наголошував, що в тоталітарній державі нічого не відповідає назві. Тому важливо знати значення тих слів, які використовував радянський тоталітарний режим ось у цей конкретний період», - зазначила вона.

Співавтор «Глосарію», старший науковий співробітник Музею Андрій Козицький додав: «Чому глосарій, а не словник? Словник подає усі значення, усі сфери вживання того чи іншого слова.  Натомість глосарій подає й розтлумачує одне конкретне значення, в якому це слово  чи поняття вживається в певній галузі науки».  

Повідомляється, що у книзі вміщено 116 термінів – це власні назви, історичні, етнографічні, соціальні, суспільно-політичні та інші поняття, а також радянізми, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років. За словами Наталі Романець, структурно їх можна поділити на кілька груп, зокрема, назви злочину, вчиненого в 1932-1933 роках, що вживалися в різні роки (голодовка, голод, геноцид), передумови Голодомору (терміни, пов'язані з колективізацією), механізми Голодомору (як здійснювався геноцид та пов’язані з ним репресивні заходи), життя села в роки Голодомору (побутові словесні новотвори, пов’язані з виживанням), наслідки злочину, вшанування пам'яті жертв і визнання Голодомору актом геноциду.

Для кращого розуміння статті доповнюють світлини предметів та документів, чимала частина яких – із фондової колекції Музею Голодомору.  

Над книгою працювали історики музею: Дмитро Байкєніч, Андрій Козицький, Ольга Мовчан, Наталя Романець, Інна Шугальова. Верстка Лілії Шеремети, дизайн обкладинки Вікторії Односум. Рецензенти: д.і.н., професор Віктор Гудзь, д.і.н., професор Сергій Корновенко.

Уточнюється, що видання вже можна придбати на касі музею. Вартість 180 грн. Як придбати з іншого міста, дивіться на сайті Музею в розділі «Підтримати музей».

Відео Музею Голодомору (нижче).

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News.