20:00, Сьогодні

"Наша бабуся пережила Голод": у Кривому Розі три покоління однієї родини вшанували пам'ять жертв Голодомору, - ФОТО, ВІДЕО

В суботу, 23 листопада, криворіжці вшановують пам'ять жертв Голодомору: хтось запалив у вікні свічку, долучившись таким чином до загальнонаціональної акції «Запали свічку пам’яті», а хтось приніс квіти чи свічки до пам'ятника.

Про це сайт 0564.ua повідомляє з посиланням на власну кореспондентку.

Серед тих, хто прийшов до Пам'ятника жертвам Голодомору у Кривому Розі, були жителі міста, рідні яких були свідками голодоморів і згадували про нього у колі родини. Таким чином у наступних поколінь формувалась пам'ять про Голод, котрий став інструментом для знищення українців. Саме вона спонукає нашадків тих, хто пережив голодомори, торувати дорогу до історичної правди, не забувати віддати шану попереднім поколінням своїх співвітчизників.

Ціла криворізька родина - бабуся й дідусь, мати й батько, донька й син - разом прийшли до Пам'ятника жертвам Голодомору. Поклавши квіти та запаливши свічки, вони згуртувались навколо бабусі, котра розповідала онукам про те, що свого часу їй розповідала її мати, яка пережила голод.

"Наша бабуся з Новгородки на Кіровоградщині. Вона також пережила голод, пригадувала, як виливали ховрашків, збирали залишки городини на полі. їй довелося у 16 років податися на Донбас, де влаштувалась на роботу у шахту. От тоді вона тільки й вижила", - розповіла нашій кореспондентці пані Людмила, яка з дітьми та онуками прийшла до пам'ятника.

У Миколи, батька дітей, ми попросили прокоментувати політику окупантів на тимчасово окупованих територіях України, де ворог вкотре готується до репресій. росіяни намагаються зачистити будь яку згадку про свій злочин, в результаті якого загинули мільйони українців. Там окупанти закликали здавати всіх, хто запалюватиме свічки памʼяті в суботу, або проявляти інші ознаки скорботи.

На думку Миколи, така політика - ще одне свідчення того, наскільки різні українці та росіяни, які не є і ніколи не були братами.

Ще один криворіжець, який представився як дід Микола, не відразу зміг говорити - душили сльози. Впоравшись з хвилюванням, 82-річний чоловік пояснив, що батько його матері пережив три голоди - 1921-го, 1933-го і 1947-го року, пережив три війни - 1914 року, громадянську і Другу світову та прожив майже до 90-та років.

"Мені зараз 82 і до мене лише зараз доходить, чому від долонею змітав зі столу крихти і вкидав до рота. Тільки зараз доходить, коли точиться ця війна з москалями, у якій наші люди на півдні та сході, часом, не можуть знайти собі шматочка хліба й води", - так дід Микола пояснив свою присутність біля Пам'ятника жертвам Голодомору.

Нагадаємо, Голодомор-геноцид 1932-1933 років, влаштований комуністичним режимом Сталіна з метою зламати опір українців, знищити українську ідентичність і пам’ять про українську державність, перетворити селян на колгоспних рабів і отримати необмежений доступ до продовольчих ресурсів, досі є одним з найжахливіших у ХХ столітті злочинів проти людства.

За наказом влади спеціальні продзагони вилучали в людей усі запаси збіжжя та харчів. На господарства накладалися натуральні штрафи. Села, які не виконували нереальні плани хлібозаготівлі, заносили на «чорні дошки», що означало повну блокаду населеного пункту і приречення на голодну смерть. Виїзд з України також був закритий. В червні 1933 року смертність досягла епогею. Людей просто звозили в ями за селом, бо й ховати не було кому. Траплялися випадки канібалізму.