Цього року у назвах криворізьких вулиць побільшало жіночих імен. Відповідну ініціативу наполегливо просувала ініціатива "рівні у кривому". Водночас її представницями у місті реалізується проєкт "Феміністичний квартал", у межах якого зокрема порушуються теми значення та внеску жінок у розвиток суспільства, ґендерного дисбалансу, просування ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок.
Про те, що спонукало до такої діяльності, наша кореспондентка поспілкувалась з авторкою ініціативи "рівні у кривому" Ольгою Костіною.
- Ольго, що мотивувало вас до роботи над просуванням ґендерного балансу у Кривому Розі?
- Я маю гібридну освіту - філологія та психологія. Власне обрала її, оскільки мене завжди цікавили наративи, дискурс як описується реальність та своєю чергою як реальність впливає на другу сигнальну систему - мову. Адже вона така ж динамічна як наше життя, збагачується чи від чогось відмовляється з появою або зникненням певних явищ.
Окрім звичних форм літератури та історії є безліч таких, на яких ми менше звертаємо уваги - державні та почесні нагороди, пам’ятники та пам’ятки, канони геройок та героїв, топоніміка - відображають легалізовані державою цінності на певний момент історичного часу. Підтримані владними ресурсами вони і собі не тільки відображають суспільний стан, а й формують його.
Так у 2017 році ми з ініціативною групою "рівні у кривому" зокрема з Іриною Блиновою звернули увагу на гендерний розподіл у присвоєнні звання "Почесний громадянин міста Кривого Рогу". За 53 роки (станом на червень 2017) звання отримали 43 людини, з них тільки 3 жінки.
Тоді за останні 17 років звання отримували лише чоловіки.
На фото: Ольга Костіна
Читайте:"Рівні у кривому": З 40 "Почесних громадян Кривого Рогу" лише 3 жінки.
У 2020 році за підтримки фонду Гайнріха Бьоля в Україні у мене була змога реалізувати давній замисел - зробити гендерний аналіз культурної спадщини Кривого Рогу - 146 пам'ятників і пам'яток. Там також був очевидний дисбаланс не на користь видимості жінок. Загалом лише у 4% (6 від 146) монументів використано жіночі образи та й то як безіменні декорації скорботи. В той час як 60% пам'ятників з чоловічими фігурами, які згадує Криворізький ресурсний центр (26 з 43), — персоніфіковано, тобто мають у назві згадку про конкретну історичну особу. Загалом чоловічих фігур у 7 разів більше ніж жіночих в публічному просторі міста. Жодної історичної персони жінки не вшановано при суспільній декларації важливості материнства ми не маємо предметного відображення цього в матеріальних ресурсах.
- На якому етапі ви долучилися до процесу перейменування об'єктів топоніміки? Як і коли це сталося? Хто у Кривому Розі сприяв реалізації задуманого?
- Коли у 2016 році почалася перша хвиля перейменувань топонімів міста я доволі скептично до цього поставилася, оскільки місцева влада не пройшла люстрацію, і діяла старими патерналістськими методами, ігноруючи громадськість. Тож я вирішила поберегти свої часові та ментальні ресурси від безпосередньої участі в адвокації. Але пильно стежила за процесом та результатом, перетворивши їх на об’єкт досліджень.
У 2022 році за підтримки Інформаційно-консультативного жіночого центру вдалося оприлюднити мою розвідку про динаміку історичної пам’яті міста крізь гендерну призму на прикладі перейменування 2016 року. Хоча великого поступу у визнанні та вшануванні жінок при перейменуванні вулиць не сталося, зберігся гендерний радянський дисбаланс (51% з обраних для аналізу топонімів з тих, які підлягали перейменуванню, були на честь конкретних чоловіків, і близько 4% - жінок. Серед нових назв, про чоловіків - 25% і близько 2% - про жінок), але для мене особисто цінно було побачити потенційних союзниць та союзників. Тих, хто давали пропозиції на честь жіноцтва.
Повномасштабне вторгнення актуалізувало багато процесів, - важливість єднання, спільнот, очищення від імперських символів та повернення до рідних. В моєму випадку однією з ключових спільнот стала Українська Феміністична Мережа за Свободу та Демократію. На початку 2023 року вона запропонувала підтримати будь-який мій проєкт. І тут, як-то кажуть, збіглися всі зірки. Ініціативою "рівні у кривому" ми взялися проводити публічні лекції місцевих діячок про проблеми та досягнення криворізького жіноцтва. І ті жінки, які у 2016 році проявили свою громадянську активність та жіночу солідарність в процесі перейменування, стали спікерками проєкту "Фемквартал".
На фото: Людмила Похитун та Ольга Гончар
Ольга Гончар розповіла про науковиць та винахідниць міста, Людмила Похитун про історичних діячок, Наталія Малюга власне про топоніміку міста. Так почалася підготовка адвокації до наступних потенційних хвиль перейменування.
Надалі "рівні у кривому" реагували на кожну можливість відновити справедливість щодо жіноцтва. Подавали свої пропозиції на кожну хвилю перейменувань. Долучалися до вуличних акцій інших ініціатив. Навіть вдавалися до провокацій.
Ключовою все ж стала роль Ольги Гончар, яка була членкинею міської топонімічної комісії у Кривому Розі, висвітлювала її діяльність, реагувала на порушення та врешті дала змогу громадськості бути почутими відповідальними за перейменування в області.
На фото: Наталя Малюга
- Про який результат роботи можете говорити сьогодні?
- У сукупності цих факторів місто за всі хвилі перейменувань отримало понад 60 топонімів на честь жіноцтва. У 2024 році відзначається 140-річчя жіночого руху в Україні. Наша адвокація використала багато імен з цієї Всеукраїнської кампанії та додала в неї криворізьких діячок. На сторінках соціальних мереж "рівні у кривому" (ми з нагоди Дня народження чи іншої важливої дати висвітлюємо біографію кожної діячки на честь якої маємо топонім у Кривому Розі. Запрошуємо слідкувати та знати повноцінну історію Криворіжжя.
Вважаю це чудовим прикладом єднання та позбавлення меншовартості не тільки за національною ознакою, а й за гендерною. Адже саме в тоталітарних режимах жінки мають найменше прав. І щоб Україні не належати до їх числа, а бути прогресивною демократичною державою варто цінувати кожну особу та знати свою історію без білих плям, не ховати жінок у приватний простір, а визнавати на всіх публічних рівнях.
Вдячна кожній та кожному, хто це розуміє та докладає зусиль для справедливості. Чекаю, що ми все ж отримаємо топонім на честь сусіпльно-значущої місії - материнства.
Світлана Романенко
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News
