21 лютого – дата, що не раз ставала переломним моментом в українській історії. Від революційних подій 2014 року до сучасних викликів війни та боротьби за незалежність – кожен рік приносив нові випробування та рішення, що впливали на країну. Згадаймо ключові події, що відбулися цього дня в різні роки.
У 2013 роціпід Кривим Рогом бандити втопили труп, прив'язавши до його ноги мішок із камінням.
21 лютого 2014 року Янукович оголосив про дострокові президентські вибори
У 2014 році«тітушки» з Дніпропетровщини пішки добиралася додому через Полтавську область
У 2014 році Верховна Рада проголосувала за повернення до Конституції України 2004 року
У 2014 році Верховна Рада звільнила Захарченка за систематичне порушення законів України
У 2014 роціВерховна Рада ухвалила закон, який передбачає звільнення Юлії Тимошенко
21 лютого 2014 року Майдан у Кривому Розі вшанував пам'ять загиблих та висловив недовіру депутатам міськради
У 2015 роціпозбавлений звання Президента України Віктор Янукович дав інтерв'ю російському телеканалу , в якому зголосився повернутися в Україну:
«Я не приховую того, що думка про те, щоб повернутися до своєї країни та полегшити життя людям, у мене не виходила з голови. Повернутися та очолити спочатку протестний рух, а потім уже взяти якусь участь у захисті людей, які потрапили до цієї ситуації», — сказав В.Янукович.
Президент України Петро Порошенко відреагував на заяву колишнього глави держави Віктора Януковича про те, що той хоче повернутися до України:
"Я вважаю, що це буде добре для України. Не впевнений, що буде добре для нього. Ми чекаємо на нього з нетерпінням. І готові до зустрічі. Чим швидше він повернеться в Україну, тим краще буде для України", - заявив він.
При цьому Президент висловив упевненість, що за бажання Янукович в Україні зможе очолити протестний рух, хоч і, "у кращому разі, у в'язниці".
У 2015 році прокуратура повідомила: Особи, які керували областю, організували жорстокі побиття громадян під Дніпропетровською ОДА
У 2016 роціКривий Ріг втратив шанс перейменувати свої вулиці та парки без втручання ОДА
У 2017 році СБУ виявила, хто в Україні просував "федералізацію" та "особливий статус російської мови" за гроші Москви
У 2017 роцінардепи – криворіжці не підтримали законопроект про статус УБД для постраждалих учасників Революції Гідності
У 2017 році військова прокуратура збирала докази щодо 500 чиновників, які сприяли злочинній організації Януковича
У 2019 році криворізька влада дозволила позбутися постаментів, де стояли пам'ятники Леніну
У 2020 роцікриворізький депутат виступив у суді з "останнім словом": "Це робиться людьми, яким не подобається, що ми хочемо змінити місто"
У 2021 роціу Дніпрі старшокласник заборонив гостям школи – офіцерам військових ВНЗ виступати перед учнями російською мовою: І один у полі воїн.
У 2021 році в "Укрпошті" прийнято рішення звільнити криворіжанку, яка порушила "мовний" закон та протиепідемічний режим
21 лютого 2022 рокуросія офіційно визнала "суверенітет" так званих "ДНР" та "ЛНР"
У 2022 році путін доручив Міноборони РФ запровадити російські війська в ОРДЛО для "забезпечення миру"
У 2022 році у Кривому Розі розпочався суд над журналісткою, яка висвітлює тему "цвинтарних поборів": "Сьогодні - розправа над Шишкою, завтра - над кожним із нас!"
У 2022 році криворіжці вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні: "З Майдану, з першою піднятою палицею над нашими дітьми Україна змінилася":
У 2023 роцісуд заборонив діяльність Партії регіонів та постановив націоналізувати її активи.
21 лютого 2024 року криворіжці за кілька годин зібрали підписи під петицією "Ні сидіти в холоді, ні платити за обігрів атмосфери ми не зголошуємось"
У 2024 роціГенштаб повідомляв, що інженерні війська Сил підтримки будують фортифікації 24 години на добу 7 днів на тиждень.
У 2024 роцідо 15 років за ґратами засуджено агентку фсб рф, яка корегувала вогонь по військовій техніці та локаціях підрозділів ЗСУ у Кривому Розі.
У 2024 роціу Кривому Розі винесли вирок двом чоловікам, які жорстоко вбили 65-річну жінку та підпалили її будинок.
21 лютого 2024 року на 87-му році життя український політик та політв'язень радянських часів Степан Хмара, повідомила у фейсбук його дружина Роксолана. Останнім часом він лікувався від онкологічного захворювання.
Степан Хмара казав, що він ніколи не бачив тієї України, про яку мріяв. І саме цим пояснював свою багаторічну опозиційність до влади.
Дисидент і антикомуніст - він був в опозиції усе своє політичне життя. Так було у радянські часи, так було після проголошення незалежності України.
Але попри це, називав себе оптимістом.
"Ніколи людина не має замикатися на тому, що "якщо мені не доведеться бачити, то мені однаково". Ні, мені не однаково, буду з того світу дивитися", - запевняв Степан Хмара в одному із інтерв'ю у жовтні 2017-го, коли його, 80-річного, запитували, чи відчуває він свої роки.
Міжнародний день рідної мови покликаний спонукати уряди й населення всіх країн захищати й розвивати мову кожного народу, що існує на планеті. Ця всесвітня подія відзначається щороку 21 лютого, а засновницею свята виступила ЮНЕСКО.1 Своєю особливою мовою будь-яка етнічна спільнота завжди вирізняється з-поміж інших. Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління в якості нематеріального культурного спадку. На жаль, 43% мов зараз перебувають під загрозою цілковитого зникнення. Що два тижні припиняє своє існування мова одного з народів світу. 40% людей не мають змоги здобути освіту рідною мовою, а це є дуже важливим фактором формування національної свідомості.
21 лютого кожного року відзначається Всесвітній день екскурсовода (International Tourist Guide Day). Свято бере свій початок з 1990 року завдяки ініціативі Лоізідес, президента Міжнародної федерації екскурсоводів, світ почав цікавитись цим днем: більшість країн святкує День екскурсовода, а особливо не оминають такої події туристичні локації.
1879 - народоволець Григорій Гольденберг убив харківського губернатора князя Дмитра Кропоткіна - за жорстоке поводження із в'язнями харківських в'язниць та за розправу над учасниками студентських хвилювань у місті
1885 - у Вашингтоні відкрили монумент Вашингтона - облицьований мармуром гранітний обеліск заввишки 169 м. До спорудження Ейфелевої вежі пам'ятник президенту Джорджу Вашингтону був найвищою спорудою на Землі
1914 - у Монреалі створено українське видавництво "Новий світ"
1919 - у Києві вийшов перший номер газети "Комунар" (нині "Вечірній Київ")
1931 - у США в продажу з'явився антипохмільний засіб "Alka Seltzer" від фармацевтичної компаніх "Dr. Miles Laboratories"
1938 - у ніч на 22 лютого разом із дружиною заарештували колишнього першого секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева, одного з призвідників Голодомору в Україні.
Як "японського шпигуна" та "правого троцькіста" його розстріляли 26 лютого 1939 р.
1940 - на території окупованої Польщі, неподалік Кракова, німці почали спорудження першого табору масового знищення - Освенціма (нім. "Аушвіц")
1947 - у Нью-Йорку Едвін Ленд продемонстрував камеру "Polaroid" для моментальної фотографії. Створена ним модель апарату через 60 секунд видавала чорно-білий знімок
1948 - президія Верховної Ради СРСР ухвалила виселити з УРСР осіб, що ухиляються від трудової повинності і ведуть "паразитичний спосіб життя"
1953 - американські біологи Джеймс Уотсон і Френсіс Крік запропонували структурну модель ДНК - подвійну спіраль.
1961 - у Радянському Союзі створено агентство преси "Новости" (АПН); зараз - РІА "Новости"
1961 - "Бітлз" уперше виступили на сцені ліверпульського клубу "The Cavern"
1971 - у Відні з ініціативи ООН підписана Конвенція про психотропні речовини
1972 - уперше в історії президент США Річард Ніксон прибув із візитом до Китаю
1994 - у США заарештований високопоставлений співробітник ЦРУ Олдріч Еймс за обвинуваченням у шпигунстві на користь росії
2014 — українська жіноча збірна з біатлону стала чемпіоном зимових Олімпійських ігор.
1850 - народився Вікентій Хвойка, український археолог чеського походження, першовідкривач трипільської та черняхівської археологічних культур
З 1890-х років почав займатися археологією, не маючи спеціальної освіти, здійснивши низку розкопок у Києві та на Наддніпрянщині; співпрацював із культурними діячами Києва, що гуртувалися в Товаристві шанувальників старовини та мистецтва.
З 1904 року — кустос археологічного відділу Київського міського музею. 1893 року відкрив і дослідив пізньопалеолітичну Кирилівську стоянку, що існувала близько 20 тисяч років тому на Подолі в Києві, де виявлено скупчення великих кісток мамонтів.
Розкопки палеолітичних стоянок, крім Кирилівської, в урочищі Протасів Яр у Києві, у селі Селище на Черкащині та інші тривали десять років. У цих розкопках брав участь і Володимир Антонович.
1896 року відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, а також на березі Дніпра в Києві. Визначив місце цієї культури, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4-3 тисячоліття до н. е.). Власне назва «трипільська культура» з'явилася в праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень 1901 року біля міст Канева та Ржищіва на Київщині.
Вікентій Хвойка вважав трипільську культуру автохтонною. Її залишили пращури слов'ян — арійські племена, які були першими землеробами на теренах Середнього Придніпров'я. Вони мешкали на цій території упродовж тисячоліть і пережили всі численні переселення азійських та європейських племен, утримали «краї предків до сьогодення».
У часи існування Російської імперії «південно-західною Росією» називали територію сучасної України, а Хвойка висунув гіпотезу, згідно якої
народ, що створив ці пам'ятки, не міг зникнути безслідно і був ніхто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву належить ім'я протослов'ян і нащадки котрої й донині населяють південно-західну Росію.
Досліджував пам'ятки бронзової доби, городища й кургани скіфів, зокрема Пастирське (1898) і Мотронинське городища на Черкащині.
У 1898—1900 роках провів розкопки на Середньому Придніпров'ї та відкрив могильники з трупоспаленнями в урнах, так звані поля поховань, які належать до Зарубинецької (II століття до н. е. — II століття) і Черняхівської (2—5 століття) культур.
1883 - в містечку Бурти Черкаського повіту Київської губернії (нині це однойменне село Шполянського району Черкащини) в багатодітній родині сільського вчителя народився Никифор Григоріїв, в майбутньому – член Центральної Ради, один з яскравих діячів часів Української революції 1917 – 1921 років та еміграції, пізніше – перший директор Української служби «Голосу Америки».
1878 - О́сип Мики́тка (Заланів, нині Рогатинського району Івано-Франківської області, Україна — 29 жовтня 1920, Москва) — український військовий діяч, сотник УСС, генерал-майор (генерал-хорунжий) УГА.
1886 — Олексій Кручоних, український художник, поет-футурист.
1921 — Володимир Малик (Сиченко), український письменник, автор пригодницьких та історичних творів. Багато його творів перекладено іноземними мовами. За романи «Посол Урус-шайтана», «Шовковий шнурок» та «Князь Кий» Малик був відзначений літературною премією імені Лесі Українки 1983 року.
1925 — Ігор Шамо, український композитор. Народний артист Української РСР (1975). Лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка та премії імені М. Островського. Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями. Почесний громадянин Києва. Автор музики гімну Києва (пісня «Як тебе не любити, Києве мій!»).
1957 — Іван Вишневський, український футболіст, захисник дніпропетровського «Дніпра» і збірної СРСР, учасник ЧЄ-1988.
1962 — Чак Поланік (Палагнюк), американський письменник українського походження.
1986 — Олександр Півненко, український воєначальник, Командувач Національної гвардії України (від 8 липня 2023), Герой України.
