Комітет Ради затвердив законопроєкт, який нагадує "диктаторські закони 16 січня". ЦПК закликав депутатів відхилити шкідливі зміни

Правоохоронний комітет Верховної Ради затвердив законопроєкт, який надає Нацгвардії право використовувати вогнепальну зброю та сльозогінний газ проти цивільного населення під час “масових заворушень”.

Центр протидії корупції (ЦПК) наголошує, що законопроєкт №10311 не можна ставити до порядку денного без належного доопрацювання та виправлення ризикових норм. 

У ЦПК надають аналіз законопроєкту та пояснюють, чому його не можна приймати у такому вигляді:

Наступного тижня парламент планує розглянути до другого читання  законопроєкт №10311, який пропонує запровадити жорсткі обмеження громадянських свобод під час масових заворушень. Раніше, цей проєкт погодили нардепи з правоохоронного комітету Верховної Ради під головуванням Сергія Іонушаса. Він значно розширює повноваження Національної гвардії України (НГУ). Зокрема надає НГУ практично необмежені права для використання вогнепальної зброї, сльозогінного газу, електрошокерів, безпілотників та інших засобів впливу, зокрема до цивільного населення під час акцій протесту. 

Задекларована мета законопроєкту – начебто надати НГУ більше прав та інструментів у звʼязку з тим, що Нацгвардія бере участь у захисті держави під час повномасштабного вторгнення. Проте частина нових повноважень, які надаються НГУ у законопроєкті – немає жодного відношення до більш ефективного захисту держави, а лише надає повноваження розганяти мітинги у стилі ліквідованого підрозділу “Беркут”.  

Раніше цей законопроєкт Верховна Рада уже прийняла в першому читанні. Але після цього правоохоронний комітет парламенту додав у редакцію другого читання низку шкідливих поправок, які розширюють повноваження НГУ для застосування примусу та фактично перетворюють Нацгвардію в “інструмент державного пресингу”. 

“Якщо згадувати події Революції Гідності, то положення цього проєкту дуже нагадують так звані закони 16 січня. Якщо говорити простою мовою, Нацгвардії дозволяють застосовувати вогнепальну зброю після попередження на електронному табло, або маркувати потенційних правопорушників спеціальною фарбою, аби відловити тих, хто зміг втекти”, – зазначає заступниця виконавчого директора ЦПК та адвокатка Олена Щербан.

Особливі ризики є у нормах, які стосуються застосування вогнепальної зброї для припинення масових заворушень, способів попередження про її застосування, норм про маркування порушників та використання безпілотних апаратів.

Які саме положення законопроєкту є небезпечними? 

Право для Нацгвардії застосовувати вогнепальну зброю, зокрема для припинення масових заворушень. 

Зараз закон передбачає, що військовослужбовці НГУ мають право застосовувати вогнепальну зброю лише у виключних випадках. Наприклад, для відбиття нападу на об’єкти, що охороняються, або при загрозі їх захоплення. У новому законопроєкті нардепи надають НГУ права на використання вогнепальної зброї, які не мають чітко окреслених меж і можуть призвести до надмірного застосування сили та порушення прав людини. 

Попередити про застосування примусу під час мітингів НГУ зможе завдяки табло чи гучномовцям.

Нинішня редакція передбачає, що Нацгвардія може попередити про застосування примусу “голосом, а в разі значної відстані або великої кількості осіб – через гучномовні пристрої, інформаційні табло чи інші технічні засоби, зрозумілі для осіб, щодо яких планується застосування заходів примусу”. 

Ця норма не враховує те, що такий спосіб попередження може бути недостатньо ефективним у шумних або хаотичних умовах масових заходів. Таким трактуванням законопроєкт фактично дозволяє застосувати вогнепальну зброю на відстані, що може призвести до надмірного застосування сили проти невинних осіб серед  цивільного населення. 

Право для Нацгвардії застосовувати гумові та пластикові кийки, сльозогінний газ, а також електрошокери контактної та контактно-дистанційної дії. 

Зокрема застосування цих засобів дозволяється для припинення масових заворушень, що викликає серйозне занепокоєння. 

По-перше, електрошокери можуть спричинити тяжкі наслідки для здоров’я та призвести до летальних випадків. По-друге, в умовах натовпу майже неможливо ефективно застосовувати електрошокери загалом. 

Так, застосувати електрошокер можна лише маючи близький контакт або завдяки прицільному влучанню з відстані. В умовах масових заворушень це створює передумови для вибіркового ураження “неугодних” без належного юридичного обґрунтування. Разом із застосуванням сльозогінного газу і кийків електрошокери можуть спричинити надмірну жорстокість у діях силовиків.

Законопроєкт дозволяє Нацгвардії маркувати порушників під час масових заворушень (наприклад, фарбою). 

Така практика суперечить щонайменше етичним принципам та несе ризик для порушення прав людини. Також існує небезпека, що нацгвардійці зможуть помилкового маркувати невинних осіб. Це, у свою чергу, може призвести до неправомірних затримань та інших негативних наслідків.

Розширення повноважень Нацгвардії щодо використання безпілотних апаратів для надто узагальнених цілей.

НГУ зможе застосовувати безпілотні апарати для “виконання покладених на Національну гвардію України завдань та функцій, а також здійснення повноважень, визначених цим Законом”. Тобто, чітких меж щодо пав НГУ на використанні безпілотників – не передбачено. 

Отож, не виключено, що їх можуть застосовувати і для спостереження та контролю під час масових заходів. Це може порушити права на приватність та призвести до  зловживання такими технологіями для масового стеження. 

Зміни, запропоновані у законопроєкті №10311, можуть призвести до порушення основоположних прав і свобод громадян. Нацгвардія зможе отримати право використовувати вогнепальну зброю без належного попередження, маркувати учасників протестів, застосувати безпілотні апарати для спостереження і електрошокери для ураження порушників. 

ЦПК закликає депутатів ретельно переглянути і відхилити зміни до законопроєкту №10311, щоб запобігти зловживанню службовими обовʼязками з боку військовослужбовців Нацгвардії. 

Ініціатор законопроєкту:

Сергій Костянтинович Іонушас

Рух ЧЕСНО так описує цього політика:

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

23 вересня 2021 року - обраний Головою Комітету з питань правоохоронної діяльності.

У 2021 році за інформацією Центра протидії корупції Іонушас просував в Раді законопроєкт щодо змін до Кримінального процесуального кодексу, які не передбачають позбавлення слідства СБУ, а навпаки посилюють слідчі повноваження, надаючи право СБУ забирати будь-які справи для розслідування. Це ставило під загрозу реформу СБУ.

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Слуга народу” номером 38 у списку як безпартійний. Член однойменної фракції. Заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності.

Входить до команди радників та експертів Президента України Володимира Зеленського як експерт з питань правосуддя. Був довіреною особою Володимира Зеленського у ЦВК на виборах президента України 2019 року.

Сергій Іонушас співпрацював зі структурами «Кварталу», зокрема на офіційному сайті "Укрпатенту" він значиться патентним повіреним Володимира Зеленського – реєстрував такі його торговельні марки, як "Слуга народу", "Країна У", "Квартал 95", "Студія "Квартал 95", "Ліга Сміху", "Чисто news" та інші.

Журналісти проекту "Схеми" повідомили, що за заявкою Іонушаса у січні 2020 зареєстроване свідоцтво на новий торговельний знак "Ze kubiki" (власник – Володимир Зеленський), зареєстроване свідоцтво на знак –​ "Ігри приколів", (власники – Володимир Зеленський, Борис і Сергій Шефіри, Наум Баруля, Андрій Яковлев та Андрій Чивурін).

Був власником та керівником юридичної фірми “Гелон” (з 2002 по 2019 року) та ТОВ “Консіон”. "Гелеон" -  представляє інтереси студії Квартал 95.

З 2001 року має адвокатське свідоцтво. Є патентним повіреним України.

Закінчив Національний юридичний університет ім. Я.Мудрого за спеціальністю “правознавство”, Інститут інтелектуальної власності і права за фахом “інтелектуальна власність” та ІМВ КНУ ім.Т.Г.Шевченка (європейське право).

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News