Маршрутний лист питань форуму KryvyiRih GREEN Strategy 2020

18 січня відбулася відкрита і дуже дискусійна зустріч представників громади Кривого Рогу з екологами, науковцями та промисловцями. У рамках підготовки до Третього Міжнародного Форуму KryvyiRih GREEN Strategy 2020 ми залучили широку громадськість для визначення кола питань, які увійдуть до порядку денного самого експертного Форуму 28 лютого.

⠀

Загалом під час зустрічі було зафіксовано близько 150 питань з чотирьох головних тем. Ми систематизували всі отримані дані та склали, так званий, маршрутний лист питань до учасників Форуму: представників міністерств, том-менеджерів промислових підприємств, чиновників, народних депутатів, фахових спеціалістів та науковців, які будуть працювати у Кривому Розі за десять днів.

⠀

?I. Екологічні податки 2020: європейська модель чи тиск на бізнес? Формування рентної шкали для промислових підприємств – чи може це питання допомогти довкіллю?

1. Відомо, що промислові підприємства сплачують значні суми податків, але вони спрямовуються до державного бюджету, а не до місцевого. Механізм розподілу коштів для поліпшення ситуації на місцях – непрозорий. Наприклад, у 2019 році загальна сума екоподатку промгіганта АрселорМіттал Кривий Ріг склала 340 мільйонів гривень. З них 134 мільйони – це платежі за викиди вуглекислого газу. Як ці гроші були використані державою для покращення ситуації у нашому місті – невідомо. Тому пропонується розробити нову формулу розрахунку коштів від екологічного податку, аби вони залишалися «на місцях» – тобто у містах, на які впливає промислова діяльність, в тому числі – забезпечити доступ громадськості для моніторингу руху коштів від екологічних податків.

⠀

2. Екологічні податки повинні бути стимулюючим фактором, тобто їх ставки чи система нарахування повинна бути такою, щоб сплачувати їх стало економічно менш вигідно, ніж вкладати кошти в екологізацію виробництва.

⠀

3. Необхідно переглянути надходження рентної плати за видобуток корисних копалин: до міського та обласного бюджетів, а не до державного. Що для цього треба зробити? Чому і хто лобіював зміну відсотку, який надходить до міст (5%) за видобуток корисних копалин? Чому базу оподаткування рентної плати прив’язують до собівартості видобутку? Чи реально це змінити і як?

⠀

4. Напрямки використання екологічних податків повинні регулюватися виключно законом. Для чого необхідно ліквідувати постанову 1147 та внести зміни до бюджетного кодексу.

⠀

5. Держава повинна стимулювати промислові підприємства для модернізації виробництва та впровадження локальних екологічних програм. Наприклад, компанія Метінвест торік інвестувала у міські екологічні програми 6 мільярдів гривень, а у наступні шість років витратить 400 мільйонів доларів США на екологічну модернізацію у Кривому Розі, Маріуполі та Запоріжжі (про що підписано меморандум).

⠀

?II. Реформа екологічного контролю: чи вирішує вона проблеми захисту довкілля?

⠀

1. Екологічний контроль повинен, у першу чергу, здійснювати превентивну функцію, а лише потім – каральну.

⠀

2. Більше повноважень по відношенню до дрібних забруднювачів повинні передаватися до місцевих органів влади. Разом з тим необхідно надати більше прав органам правопорядку щодо зупинення правопорушень.

⠀

3. Чи може екоконтроль за підприємствами-забруднювачами спільно здійснювати екологічна та податкова інспекції? Чи можливо створити таку коаліцію?

⠀

4. Необхідно створити прозору систему набору спеціалістів до органів екологічного контролю, в тому числі, – механізми залучення громадськості, а результати спільної робити зробити публічними та загальнодоступними.

⠀

5. Визначити функції, повноваження та методи роботи новоствореного Офісу контролю за викидами у повітря. Наразі жодних даних з цього питання у громадськості немає.

⠀

?III. Екологічний моніторинг як головний чинник контролю промислового впливу підприємств.

⠀

1. На законодавчому рівні потрібно затвердити обов’язковість встановлення автоматизованих систем моніторингу на джерелах забруднення, як існуючих, так і нових, чи тих, що підлягають реконструкції та визначити критерії, за якими повинні встановлюватися такі системи. Дані автоматизованих систем моніторингу повинні висвітлюватися виключно в режимі онлайн на загальнодоступних джерелах інформатизації.

⠀

2. Необхідно розгалужувати систему державного моніторингу, для чого необхідно: встановити єдині стандарти (технічні умови) для автоматизованих систем моніторингу, що забезпечують державний контроль та інтегрувати в систему державного моніторингу відомчі автоматизовані системи моніторингу. Наприклад, «АрселорМіттал Кривий Ріг» ще з 2014 року розвиває власну систему екологічного моніторингу атмосферного повітря – три автоматизовані пости контролю, які розташовані у зоні впливу металургійного, коксохімічного та гірничого виробництва. За допомогою обладнання, яке постійно модернізується, дані передаються на сайти підприємства та єдиної електронної системи міського модулю «Екомоніторинг». У свою чергу, компанія Метінвест встановила 14 аналогічних станцій. Однак, така система повинна консолідовано працювати у всьому промисловому місті.

⠀

3. Кошти на моніторингові станції повинна виділяти держава, а займатися моніторингом – незалежні експерти, проте результати як самого моніторингу, так і наукових висновків, мають бути загальнодоступними та знаходитися онлайн.

⠀

4. Моніторингові станції мають бути встановлені так, аби охоплювати діяльність всіх 49 підприємств-забруднювачів Кривого Рогу.

⠀

5. До вивчення результатів моніторингу та прогнозування наслідків треба офіційно залучити фахівців Міністерства охорони здоров’я.

⠀

?IV. Проблема шахтних вод у Кривбасі: чи є надія на зміни?

⠀

1. До вирішення проблеми шахтних вод треба залучити кваліфікованих фахівців різних галузей та створити ефективну робочу групу/орган/комісію, яка зможе у короткий час надати та реалізувати результативний план дій.

⠀

2. Залишки шахтних вод, які не використовуються промисловими підприємствами, необхідно утилізувати у такий спосіб чи метод, який не спричинить шкоди навколишньому середовищу, зокрема ріки Інгулець, яка за дослідженнями фахівців, знаходиться у край важкому екологічному становищі. Як повідомляє Громадська спілка "Екологічна рада Криворіжжя", щорічний обсяг фільтрації води, яка за своїми показниками в 40-60 разів перевищує встановлені нормативи вмісту забруднюючих речовин, складає 6-7 млн куб. метрів. Через постійне забруднення Інгульця сьогодні вже втрачені всі джерела прісної води в населених пунктах, розташованих вздовж русла ріки. До яких наслідків може призвести додаткове потрапляння такої великої кількості забрудненої води в підземні водоносні горизонти передбачити неможливо.

⠀

3. Альтернативна система управління шахтними водами, безумовно, повинна бути економічною, але основний її напрямок – екологічна складова.

⠀

4. Альтернативна система управління шахтними водами повинна забезпечити не тільки оздоровлення ріки Інгулець, а й забезпечити підвищення якості води в Карачунівському водосховищі – основному джерелі питного водопостачання міста Кривий Ріг.

⠀

5. Протягом найближчих шести місяців необхідно на державному рівні затвердити концепцію управління шахтними водами, яка відповідає означеним вище критеріям.