З вірою в серці, не опускаючи руки: криворіжці, що займаються благодійністю, зустрілися в ТРК "Солнечная Галерея"
У неділю, 12 вересня, у ТРК «Солнечная Галерея» відбудеться Sun Jam Party - яскрава сонячна джем паті до Дня народження торгово-розважального комплексу.
Це буде святкування європейського формату, з анімацією та безкоштовною солодкою ватою для дітей, драйвовий DJ-Battle, запальні PJ-сети серед кольорового диму, сяюча ІТ-фотозона в стилі Slow Motion 360 для унікальних світлин у соціальних мережах, а також music-party із запальними кавер-колективами.
У п'ятницю, 3 вересня, в "Солнечной Галерее", напередодні святкування, відбулася тепла зустріч з керівниками відомих у Кривому Розі благодійних та волонтерських організацій та представниками ЗМІ міста.
Як через особисте співпереживання до чужої біди, усвідомлення необхідності відгукнутися, діяти, людина переходить до залучення в свою роботу однодумців? Що стає поштовхом до рішучих дій? Хто допомагає та які перешкоди доводиться долати зараз? - про ці та інші питання розповіли криворізькі соціальні активісти.
Модератором заходу виступила директорка з PR компанії Arricano Олена Обухівська. Соціальні комунікації та колаборації - частина постійної роботи компанії. Тільки за останній рік було здійснено фотопроект "9 життів" спільно з ГО "Рух без меж", на початку хвилі карантинів та росту захворюваності на COVID-19 Криворізькій інфекційный лікарні №1 передано обланання та медичні засоби для транспортування та догляду хворих з особливими потребами, що не можуть пересуватися самостійно.
Далі Олена передала слово гостям зустрічі.
Тетяна Куц, голова благодійного клубу "28 петель"
Благодійний рух саме з такою назвою вперше з'явився у Казахстані, але його організатори з радістю передають ідею проекту ентузіастам з інших країн. Спочатку це виглядало як просто спільне в'язання речей для діток, що народилися недоношеними. Для мами такої крихітки справжня проблема знайти кофтинку, носочки, шапочку. Адже дітки нарождуються вагою навіть 500 грамів! За час роботи бачила різне: і людські драми, і невимовне щастя..
Деякі мами розповідали мені, що раніше для недоношеної дитинки речі приносили самі лікарі, із своїх "резервів". Так, це не та робота, де ти можеш бачити зразу результат: новонарождені тривалий час залишатимуться в реанімації, їх вихожують лікарі. Але скільки постів подяки, які пронизливі фото з крихітними долоньками, що обнімають палець дорослої людини! Це варто багатьох слів..
Ми в'яжемо тільки з 100% вовняної пряжі. На один комплект йде близько 400 грамів, і це, звичайно, збирається в немалі кошти. До нашого проекту долучилися благодійники, долучилися жінки, що не в'яжуть особисто, а допомагають, наприклад, перемотувати пасма в клубки, чи пригощають нових приятельок чимось сманеньким, приготованим власноруч. Теплота спілкування, участь у допомозі поки що безпомічним дітям вже привернули до проекту більше шестидесяти учасниць. Зараз ми підключилися до допомоги іншим містам і дуже раді, що у Кривому Розі народжується не дуже багато недоношених малюків.
Сергій Драгунов, голова благодійного фонду "Добро+Дій"
Особисто для мене життєвим кредо можна вважати вислів "Щоб у світі перемогло зло, достатньо щоб добрі люди перестали діяти". Я дуже багато бачу зла, неправди і біди, аже служу проповідником, капеланом, в тому числі тюремним капеланом. Розумієте, з якими людьми зводила мене доля. Та я вдячний їй за всіх, кого зустрічаю: одні дають мені досвід, інші - щиру любов. Найбільше, звичайно, діти. В моїй сім'ї їх восьмеро - четверо рідних та четверо прийомних. Це рішення не було простим, адже на той час моя дружина була на інвалідності..
Зараз у нас є Центр, де ми можемо надавати притулок дітям, що потрапили у складні життєві обставини. Елементарно нагодувати, дати дах над головою, допомогти вилікуватися від паразитів. Так, це теж для них проблема. Діти в нашому центрі мають можливість вивчати англійську мову, отримувати життєві навички, долучатися до спільних занять.
Перелічити все, чим нам доводиться займатися, мабуть нереально, це займе дуже багато часу. Ми ремонтували квартири сиротам, щоб у них залишилося нормальне житло. Організовуємо літні табори відпочинку, де вони можуть, іноді вперше в житті, відпочити та оздоровитися. Допомогаємо адаптуватися в суспільстві дітям, що закінчили інтернатні заклади. Адже вони дуже соціально непристосовані, швидко підпадають під негативний вплив, вчиняють правопорушення та злочини. Дуже багато з тих, хто потрапив до тюрми, у минулому були позбавлені батьківської турботи.
Щодня я намагаюся робити добро, і думаю, це зменшує розмір зла в цьому світі.
Наталія Мельничук, голова БО "Сонячні діти Криворіжжя"
Я сама - мама п'ятьох дітей, в тому числі одна з моїх донечок "сонячна дитина". Спочатку це було тільки особисте: розгубленість після народження другої дитини, адже ми з чоловіком ведемо здоровий спосіб життя, важкі емоції від спілкування з тими, хто радив відмовитися від новонародженої. Як і багато родин зі схожою ситуацією, зіткнулася з неможливістю елементарного розвитку, навчання, соціалізації наших діток.
Так ми прийшли до об'єднання зусиль батьків, меценатів, спонсорів - всіх, кому не байдужа доля цих добрих, щирих діток, які є повноправною частиною суспільства, і, зазначу - не схильні ні до агресії, ні до поганих вчинків.
Зараз під нашою опікою більше 70-ти родин. Психологічна підтримка, перевірені та дієві методи навчання і розвитку сонячних дітей, спільні заходи - цим наша громадська організація щодня допомагає їм і залучає до підтримки інших.
Велика проблема - відсутність у нас толерантності до працевлаштування таких дітей, коли вони підростають. Можу навести приклад коли здібного, творчого хлопця "комісували" просто по документах, не спілкуючись з ним, просто "не піднімаючи голови". Педагоги не завжди готові до навчання таких дітей, і я дуже вдячна студентам нашого педуніверситету, що приходять як волонтери, а потім чудово реалізовуються професійно.
Поки що програми працевлаштування - поодинокі випадки, скоріше виключення. А наші підопічні прекрасного працюють поварами, чудово готують каву, дуже старанні та відповідальні! Так, в чомусь вони особливі, але це невелика частина особистості члена суспільства. В інших питаннях сонячні діти - дуже добрі його представники, ми бачимо свою задачу в тому, щоб вони вільно і безперешкодно могли зайняти своє місце під сонцем. Наприклад зараз ми реалізовуємо грантовий проект "Срібна монетка", наші підпопічні вчаться фотографувати. І вони прекрасно освоюють техніку, розуміють композицію, постановку світла та інші професійні моменти!
Діна Стрельнікова, директорка проекту "Магазин добра"
Проект "Магазин добра" вже кілька разів стартував у нашому місті і на якомусь етапі згортався. Основні причини - відсутність власного приміщення і фінансової можливості оплачувати працю людей, зайнятих в прийомі і розподілі одягу і взуття.
Я оплачую оренду за рахунок мого магазину комісійної торгівлі "Діна-шоп", продавці з радістю допомагають в благодійній роботі на волонтерських засадах. Перші виручені кошти були перераховані на благодійні проекти Культурно-громадського центру "Шелтер+"
Зараз я шукаю можливості розвитку, співробітництва з іншими благодійними організаціям, щоб точки "Магазину добра" були не тільки на Піонері, але і доступні в інших районах міста. Вже не одна сім'я з допомогою волонтера-консультанта одягнула дитину, підлітка, що називається, з голови до п'ят в брендові речі за 150-200 гривень. Також люди передають і дуже гарне, практично не ношене взуття, і шкільні рюкзаки. Виручені таким чином кошти ми перераховуємо до благодійної організації, а нормальні, якісні речі отримують друге життя.
Основна проблема зараз - висока вартість оренди. Це, а також комунальні платежі, поглинуть всю можливу виручку. Тому хочу знайти партнерів, які мають свої приміщення, яким близька тема благодійності, дієвої допомоги тим, хто сам не може впоратися з життєвими проблемами.
Юліана Березуцька, голова ГО "39-та жіноча сотня"
Наше патріотичне об'єднання виникло ще на Майдані, там же отримало свою назву. Відтоді ми - на передньому краї, в першій лінії оборони нашої держави. Багато криворіжців долучилися до наших ініціатив: допомоги фронту, збору теплих речей для бійців, збору коштів на придбання оптичних приладів. Скільки разів ми везли нашим бійцям смаколики, приготовані земляками, продукти, консервацію.. і машини ламалися, і в замети потрапляли, і не завжди дружньо та без проблем ми проривалися до своїх на передову.
Великих зусиль, часу, терпіння довелося докладати, допомагаючи родинам вимушених переселенців. Люди приздили в Кривий Ріг, що називається, з малими дітьми і однією сумкою. Збирали їм і теплий одяг, і навіть посуд: сім'ї починали життя з чистого листа.
Поступово наші знання, особисті навики, а також ініціатива шкіл, що були нашими колективними волонтерами, переросли в уроки та тренінги особистої безпеки і правил поводження в екстремальних ситуаціях.
Ви уявляєте, що не всі діти знають, як викликати "швидку"? Як діяти, якщо раптом поранився, а дорослих поруч немає? Як зрозуміти, що ти натрапив на небезпечний предмет?
Правила особистої безпеки, надання первинної медичної допомоги, способи самооборони - це було дуже цікаво, важливо і корисно для старшокласників, навіть не всі батьки могли їх цьому навчити! Дуже шкодую, що останні два роки спілкування школярів з патріотичними організаціями якось затихло, нас перестали запрошувати. Ми показували це і на нашій виставці "Запах війни" - і як виглядає зброя, і як припинити неважку кровотечу. Давали приміряти "бронік", каску, потримати в руках навчальний автомат.
Але працювали і працюємо зараз не ради піару. Нещодавно надійшло прохання від наших бійців: потрібні маскувальні сітки. Підрозділ виведено на передову, їм потрібен захист. Плетуть всі - волонтери, їх діти, чоловіки. Там нескладно, але потрібні руки. І ми їх не опустимо.
Світлана Токарь - директор та засновник БФ "Сундучок"
Можу впевнено сказати, що ми працюємо давно. Всі ці роки підтримуємо тих, хто звертається за допомогою. А також тих, хто сам не просив, але про його біду нам стало відомо. І весь цей час ремонтували, облаштовували наш Центр, відомий багатьом криворіжцям, на Качалова, 12.
Зараз ми опікуємося більш як 170 громадянами. Це люди з малозабезпечених родин, багатодітні сім'ї, діти-сироти та діти під опікою, люди з особливими потребами, переселенці та люди, які потребують уваги та допомоги. Кожного дня до нас телефонують з різними проблемами та проханнями. Найчастіше це пенсіонери, які потребують продуктів харчування. А іноді - простого спілкування та розуміння.
До нас приходять діти з різних родин, з якими ми займаємося танцями, проводимо майстер- класи, різні заняття та екскурсії. Лише в останні місяці наші підпічні побували в Центрі поводження з тваринами, у пожежній частині, в музеї цікавої науки, і скрізь отримали нові знання, тепло та увагу. З дня на день наш Центр запрацює "на повну потужність", це надихає і дає надію на успішну реалізацію багатьох інших планів!
Ірина Грабовець, завідуюча кафедри соціології та масових комунікацій КДПУ
Чуйність, людяність, здатність до співчуття та співпереживання - такі ж важливі риси гарного педагога, як і глибоке знання предмету та методів його викладанння. Наші студенти проходять практику в інтернатних закладах міста, за власною ініціативою долучаються до багатьох волонтерських та благодійних заходів. Саме молодь визначає обличчя криворіжця завтрашного дня, тому університет всіляко підтримує і заоохочує такі інціативи.
Серед присутніх на зустрічі - ті, з ким ми уже співпрацюємо, а зараз взяла нові контакти. Наші студенти - це і чудові рукодільниці, і різностороннє обдаровані творчими талантами люди. Уже планую, кому зможу розповісти про ці громадські організації і благодійні проекти.
Софія Скиба, головна редакторка сайту "Перший криворізький"
Громадським організаціям треба ефективніше комунікувати із мешканцями та мешканками міста. Інтерес людей до чужих проблем низький, і тільки яскраві історії будуть прочитані і побачені.
Але і це не означає, що хтось кинеться допомагати дітям чи дорослим із інвалідністю, ветеранам АТО та ООС, колишнім ув'язненим чи недоношеним дітям. Людям треба розповідати, що проблема, яка сьогодні видається "не твоєю", вже завтра може торкнутись безпосередньо тебе. До цього треба бути готовими, хоча б частково.
У Кривому Розі багато справжніх, цікавих громадських об'єднань, з якими співпрацюють медійники, зокрема, «Перший Криворізький», але мешканці все ще прагнуть читати новини, які мають негативний контекст або впливають безпосередньо на їхнє життя.
Олена Обухівська звернулася до гостей зі слова подяки:
"Хочу подякувати соціальним активістам Кривого Розу за добрі справи та за особисту місію привносити добро та допомагати іншим. Це була тепла дружелюбна зустріч, де за одним столом кожен розповів про діяльність фонду чи громадської організації. Щоб обмінятись досвідом та в майбутньому разом об’єднуватися та ставати сильнішими. Ми розвиваємо наш торговий центр як соціальний простір, співпрацюємо з ком’юніті. Тому дана зустріч була важливою, щоб глибше зрозуміти місто, його дихання та точки болі. І разом обговорити, чим ми можемо бути корисними"