У Кривому Розі перейменували вулицю Ватутіна у Покровському районі на вулицю Романа Шухевича. Щоправда, перейменування, поки що, полягає у тому, що на одному з будинків на таблички з іменем Ватутіна наклеїли наліпки з іменем Романа Шухевича.
Як повідомляє кореспондент сайту 0564.ua, сталося це 3 червня 2022 року за ініціативою криворіжця Олександра Бичового, який провів акцію з візуалізації перейменування, запросивши до участі у ній однодумців.
Народившись 1955 року у одному з будинків на вулиці Ватутіна, пан Олександр прожив тут усе життя. Цікавлячись Українською історією, біографією українських героїв, він вважає, що в Україні вже давно мусила би відбутись не лише декомунізація, але й "демоскалізація". Отож хоче, аби його вулиця носила ім'я не генерала Червоної армії, а генерала Української повстанської армії.
Олександр Бичовий
Аби привернути увагу до такої ідеї, пан Олександр виготовив наліпки і приклеїв їх поверх існуючих з іменем Ватутіна табличок.
Підтримали його у акції і інші криворізькі активісти.
З огляду на склад більшості робочої групи, котра займається питаннями з перейменування, та склад депутатського корпусу міської ради, Олександр Бичовий налаштований песимістично щодо найближчої перспективи появи вулиці Шухевича у Кривому Розі. Та переконаний, що рано чи пізно, у Кривому Розі з'являться вулиці Шухевича, Бандери, Коновальця...
До публічної акції він вдався, аби привернути увагу широкого загалу до необхідності відновлення справедливості щодо героїв України, котрих радянська і російська пропаганда зробили "бандитами", "нацистами" і. т.д. Та й ім'я конкретної історичної постаті, замість, як було сказано, "розмитих" назв - це інформація про те, яку ж політику сповідує наше суспільство, які орієнтири для себе визначає.
- Мені гидко доживать віку на вулиці на ім'я Ватутіна. Тому я започаткував цю акцію з метою привернути увагу до процесу остаточної "демоскалізації" в Україні. Вочевидь, що за часи більшовицько-московської окупації України у минулому сторіччі москалі стільки напаскудили в Україні свого лайна, що нам його позбуватися і позбуватися. За законами про декомунізацію вже позбулися частини лєніних, дзержинських, косіорів, янових та решти більшовицького лайна. Я вважаю, що прийшла черга і до цього фігуранта (показує у напрямку таблички з іменем Ватутіна - ред.), - каже Бичовий. - Хто хоче, може дізнатися з безлічі джерел, хто ж такий цей Ватутін - банальний воєнний злочинець, якому місце поруч з Кейтелєм і Йодлєм на лаві трибуналу і тіліпатися у зашморгу разом з ними. На той час він був начальником оперативного Генштабу РКК, так званого, який доклався безпосередньо до участі у підготовці і розв'язанні Другої світової війни. За усіма законами - людськими і Божими - він має бути засуджений і обвинувачений у злочинах проти людства і проти людяності.
Ініціатор акції навів аргументи і на користь пропозиції щодо присвоєння вулиці імені Шухевича:
- Що стосується Романа Шухевича, це видна особистість, котрий поклав своє життя за волю України. Талановитіша особа! Це лишень почитати факти його біографії! Він міг би бути і Рокфеллером, і Морганом, і Фордом... Він талановитіший підприємець! Але боровся за волю України і загинув у нерівній боротьбі з московськими окупантами. Тому, звичайно, на розсуд громадськості: що ж мої земляки - криворіжці, чи зголосяться зараз на Романа Шухевича? Загалом то я певен, що невдовзі, або може трохи довше, та у Кривбасі будуть вулиці і Бандери, і Коновальця, і Шухевича, і решти борців за волю України. Ну-а що стосується Романа Шухевича, то він значне місце займає у пантеоні українських національних героїв. І я мріяв би доживати віку на вулиці Романа Шухевича.
Перехожі звертали увагу на акцію та її учасників, а дехто з них навіть погодився висловити власну думку на камеру. Так, криворіжцець Анатолій, який живе на вулиці Ватутіна, підтримує ідею деяких країн, коли вулицям присвоюють номери. Такий підхід, на його думку, сприяв би уникненню конфліктів, які виникають від неоднозначного тлумачення історії чи різного сприйняття історичних особистостей.
Криворіжець Анатолій
Водночас учасник акції Юрій Настусенко акцентував увагу на тому, що засилля імен радянських і російських діячів у назвах об'єктів топоніміки - це наслідок окупації.
Юрій Настусенко
А Ігор Дедюхін вважає, що поява на мапі Кривого Рогу імен Українських героїв - справа часу.
- Ніхто не вірив, що у Києві буде проспект Бандери, а тепер замість проспекта Московського у столиці є проспект Бандери. Тож і у Кривому Розі відновиться справедливість, - каже він.
Ігор Дедюхін
Зазначимо, що публічна акція Олександра Бичового не залишилась непоміченою і іншими криворіжцями. Зокрема, дізналися про неї і члени робочої групи, які зараз займаються питаннями перейменування. До одного з них - історика - науковця Вадима Яшина - звернувся за коментарем наш кореспондент.
- Той факт, що громадськість активно долучилася до процесу перейменування вулиць, дуже важливий. Це не так, як було, наприклад, у 2016 році, коли, громадськість долучалась, але так сталося, що тоді дуже часто панувала думка "не на часі". І на жаль, нам не вдалося деякі вулиці перейменувати так, як це було потрібно, на нашу думку. Але на сьогодні громадськість долучається, і це добре. Я, наприклад, розглядав би цю акцію, скоріше, як таку собі демонстративну - як вияв волі громадськості до перейменування. Дуже добре, що виникло прізвище Романа Шухевича (зрозуміло, що воно не могло не виникнути). І дуже добре, що на перейменування йде вулиця Ватутіна, - каже Вадим Яшин.
Він зазанчив, що у наукової групи КДПУ, до якої входять історики, філологи, географи - тобто саме ті групи, які і займаються ономастикою, топонімікою в цілому, є деякі пропозиції стосовно перейменування. Однак члени наукової групи вважають недоцільним їх попереднє оприлюднення, оскільки йдеться про наукові пропозиції. Та жодної "шарікоподшипнікової", чи подібних цій назві, серед наукових пропозицій не буде, переконує Яшин.
Його особиста точка зору щодо пропозиції стосовно імені Романа Шухевича, полягає у підтримці такого перейменування.
- Я думаю, що як мінімум, ще одна особа достойна, щоби бути увічненою у топоніміці - це Степан Бандера. Але, розумієте, є речі, які можна зробити, а є речі, які важко зробити. Я неодноразово висловлював точку зору, що ми маємо називати вулиці іменами тих осіб, чиї досягнення не є неочевидними для всіх членів громади. І якщо якесь ім'я викликає спротив, то можливо, цього і не варто робити. От, наприклад, Роман Шухевич, який зі зброєю в руках воював і загинув в бою. Думаю, що тут не може бути спротиву, як тут і нема двох точок зору. А є певні особи, щодо яких, можливо, виникає спротив у частини людей. Це стосується не тільки діячів УПА, у нас є пропозиції, наприклад, щодо героїв соціалістичної праці, генеральних директорів, інженерів, відомих осіб, яких подають представники громадськості. Ви самі розумієте, що "совок" також слід відмітати.
Тому, якщо підбити підсумок, то як акцію щодо перейменування вулиці Ватутіна на вулицю Шухевича, я б підтримав би сьогоднішню подію. Але діяти ми можемо лише у законний спосіб. Зараз ми воюємо за що? Ми воюємо за панування Закону і Конституції. За право, якого в нашому житті нема. Усі наші проблеми - від відсутності права у нашому житті. Тому домагатися перейменування ми будемо в рамках законних процедур, і тут я можу сказати, що я маю підтримку, і робоча група значною мірою мене підтримує і стосовно цього імені (Романа Шухевича - ред.) також. Але ніякого іншого шляху - подобається це, чи не подобається - інакше як шляху закону немає. Ми можемо повісити таблички скрізь, але ж вулиця не стане від того вулицею Шухевича.
На запитання нашого кореспондента, чи може бути така акція Олександра Бичового сприйнята як пропозиція про перейменування конкретної вулиці, або ж він має подати письмове звернення, Вадим Яшим відповів:
- Ця акція, в принципі, може бути сприйнята. Є дві групи - група науковців КДПУ і є міська тимчасова група по зміні топографічних назв. Група науковців цю акцію зафіксувала. У нас є певний документ, над яким ми працюємо. І це буде одна із пропозицій, які будуть нами розглядатися. Далі ми внесемо цю пропозицію на засідання міської тимчасової групи, де будемо її відстоювати, тому що герої мають бути представлені у топоніміці.
Щоправда, історик не знає, яким буде результат розгляду цієї пропозиції на засіданні міської тимчасової робочої групи, адже 4-х науковці у складі міської робочої групи можуть розраховувати на підтримку хіба ще кількох членів з 26 членів затвердженого складу групи.
- Тож, - додає Вадим Яшин, - як уже вийде. Ви ж розумієте, що ми не будемо стрілятися, чи карате розпочинать... Ми діємо в законний спосіб. Ім'я Шухевича ми підтримуємо і з самого першого дня виступаємо за те, що, у першу чергу, мають бути увічнені українські герої, українські патріоти, ті, хто присвятили, чи віддали свої життя за державність, незалежність України. Як ім'я, ми підтримуємо. Але вже спосіб, у який ми будемо діяти, тут, ви знаєете, у Бога, як кажуть, широкі дороги.
Ще одне питання нашого кореспондента до науковця полягало у тому, чого можна очікувати у оцінці доцільності чи недоцільності тієї чи іншої пропозиції від тих жителів міста, які прийдуть на громадські слухання, але які не знають історії, не цікавились історією України та її героями і, певною мірою, стали носіями пропагандистських меседжів радянської чи російської пропаганди. Наприклад, під час сьогоднішньої акції один із перехожих висловив невдоволення червоно-чорним прапором, який тримали активісти. Тоді як червоно-чорні прапори в роки сучасної російсько-української війни також стали стягами боротьби добровольців "Правого сектору", "Української добровольчої армії". На міські акції з цими прапорами часто виходять представники криворізького козацтва. І раптом така ворожість.
Історик пояснює:
- Щодо людей, які останні 30 років були поза межами Української державності, які нічого не бачили, нічого не чули, і до сьогоднішнього дня нічого не знають про нашу Українську історію, мені дуже сумно, що такі люди є. Вони не хочуть бачити і знати. На жаль, таких людей у нас є багато. Я думаю, що свою роль тут можуть відіграти ЗМІ, бо люди, які не хочуть знати ні Бандери, ні Шухевича, ні інших героїв України, вони, чесно кажучи, не користуються Інтернетом чи іншими дерелами, які вимагають більше самостійності у добуванні і вивченні інформації. Основне джерело інформації для них - це телебачення. Це люди, які, мінімум, старші 50-ти, а то реально старші 60-ти. Тому саме доступні для них джерела інформації мають пояснювати, хто такі Бандера і хто такий Шухевич. Тому я думаю, що має бути державницька пропаганда у спосіб, доступний до кожного. На жаль, ми не маємо такої подачі інформації. І це прогалини усіх наших урядів, а не якогось конкретного. Жоден уряд не реалізував якусь глобальну потужну українську програму національного виховання. Її, на жаль, немає і до сьогоднішнього дня.
Детальніше про акцію дивіться на відео:
