Антикорупційні органи, створені в Україні після Революції Гідності, завжди були для росіян кісткою в горлі. Адже вони в останні роки системно знищували найголовнішого союзника рф в Україні - корупцію. Усі роки незалежності саме корупція допомагала росіянам контролювати українських чиновників, впливати на вибори, блокувати прогресивні реформи, підкуповувати зрадників чи захоплювати стратегічні підприємства. Тому не дивно, що путін окремо виділив антикорупційні органи серед головних ворогів "русского міра" в Україні.
Як повідомляють Центр протидії корупції та Автомайдан у ЦензорНЕТ, попри такий складний в усіх сенсах рік, антикорупційні органи в цілому достойно пройшли його, а окремі їх результати перевершили всі очікування. Про ключові події на антикорупційному фронті нижче.
"Посольство США напрямую контролирует НАПК, НАБУ, САП и ВАКС. Делается все это под благовидным предлогом для повышения эффективности борьбы с коррупцией. Ну, хорошо, а результаты-то где? Коррупция как цвела пышным цветом, так и цветет, пуще прежнего".
Це цитата зі звернення владіміра путіна до своїх підданих, яке він виголосив 21 лютого 2022 року.
Головним викликом року стала робота в умовах повномасштабної війни. На початку вторгнення частина робітників антикорупційних органів стала на захист країни, інша частина - займалася збереженням матеріалів кримінальних проваджень та забезпеченням необхідного рівня роботи, адже продовження запобіжних заходів, розгляд скарг і клопотань ніхто не скасовував.
Декілька десятків робітників НАБУ брали участь в захисті важливого об’єкта в урядовому кварталі столиці. Дванадцять прокурорів САП мобілізувалися до Територіальної оборони ЗСУ, при чому зробили вони це добровільно, хоча мали бронь від мобілізації. Погодьтеся, це багато що говорить про якість цих людей. Також детективи займалися пошуком диверсантів та колаборантів, встановленням дислокації та переміщення російських військових, кілька разів виявляли місця засідки росіян. Сімох співробітників НАБУ Президент України відзначив державними нагородами.
На жаль, не обійшлося і без втрат. Один детектив отримав тяжкі поранення під час боїв біля села Питомник на Харківщині. У вересні під час бойових дій на Миколаївщині загинув майор Управління спецоперацій НАБУ Іван Гвоздєв, у якого залишилася дружина та батьки. У жовтні в районі Бахмуту загинув майор УСО Тарас Пона. У нього залишилось троє дітей і дружина.
Активну роботу вдалося відновити лише після того, як наші славетні ЗСУ та інші сили оборони змусили загарбників покинути Київську область. З'являлися нові розслідування та викриття, а раніше завершені справи почали все частіше скеровувати до суду.
Також через повномасштабне вторгнення НАБУ та САП на деякий час призупиняли використання системи електронних проваджень (eCаse Management System). Але вже у серпні роботу системи відновили та внесли інформацію про нові справи. Антикорупційні органи стали першими в Україні, хто діджиталізував кримінальний процес ще наприкінці 2021 року. Зараз важливо не зупинятися, розвивати і максимально використовувати нову систему.
Одним із ключових показників роботи органів правопорядку та судів є фінальний результат у вигляді кінцевих рішень. У 2022 році Вищий антикорупційний суд у першій інстанції ухвалив 37 вироків: 33 обвинувальних і 4 виправдувальних. З 33 обвинувальних вироків: 23 вироки були із реальним ув’язненням і 10 - з умовними строками, оскільки обвинувачені йшли на угоду і визнавали свою провину.
Попри повномасштабне вторгнення, цьогорічні цифри є навіть вищими, ніж показники минулого року, коли ВАКС ухвалив 34 вироки.
Загалом же ВАКС впевнено наближається до першої сотні вироків. Проте ми досі не побачили кінцевих рішень у топсправах, зокрема щодо Труханова, Насірова, Мартиненка, Онищенка, Розенблата і Полякова тощо.
Чому цих вироків досі немає? Причини різні. Наприклад, у справі мера Одеси Труханова щодо заволодіння 92,6 млн грн міського бюджету підготовче засідання не можуть провести уже 1,5 року через затягування зі сторони захисту. У "бурштиновій справі" ексдепутатів Полякова та Розенблата ситуація виглядає ще сумніше. Підготовче засідання триває уже майже 3 роки, за які частина обвинувачених встигла уникнути покарання, адже строки притягнення до відповідальності давно сплили.
експрокурора Володимира Чеботарьова, якого засудили до 5 років ув’язнення за підбурювання до хабаря та шахрайство;
депутата Хмельницької облради Миколи Харкавого. Він отримав 7 років з конфіскацією майна за закінчений замах на шахрайство та підбурювання до надання 50 тис. доларів;
колишнього заступника прокурора Кіровоградської області Олексія Варакіна, що отримав 6 років тюрми за надання 1000 доларів хабаря;
екссуддів-хабарників Андрія Новака і Олександра Білика з Голосіївського суду Києва. Вони отримали 7,5 та 7 років в’язниці з конфіскацією за хабар у 8 тисяч доларів;
судді зі Слов'янська Ігоря Мінаєва, що одержав 5,5 років в’язниці за 6 тис грн хабаря; директора лісгоспу із Харківщини Віктора Сису, який намагався дати детективу НАБУ 100 тис. доларів хабаря. Його засудили до 5,5 років в’язниці;
ексзаступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака, що отримав 10 років ув’язнення з конфіскацією майна за шахрайство і отримання неправомірної вигоди. З нього також стягнули понад 200 тис. грн судових витрат та понад 938 тис. грн за цивільним позовом;
Андрія Рачкова з Інституту титану. Йому заочно призначили 10 років в’язниці. Суд також конфіскував усе його майно і додатково стягнув з нього на користь Інституту 10 млн грн;
ексдиректора об'єднання "Радон" Ігоря Буксанчука, якому призначили 5 років ув’язнення з конфіскацією майна за передачу 210 тис. грн хабаря;
екссудді Олега Ющука. Він отримав 3 роки ув’язнення за обіцянку вплинути на свого колегу за 500 доларів;
Геннадія Дьяченка зі справі про розтрату 8 млн доларів кредиту на експрес до Борисполя. Він заочно отримав 11 років ув’язнення, а його спільник Іван Радик відправиться у в’язницю на 10,5 років. У обох конфіскували все майно і зобов'язали відшкодувати збитки;
колишнього директора департаменту капітального будівництва Харківської ОДА Андрія Винниченка, що відправився до в’язниці на 7 років з конфіскацією за закінчений замах на отримання 1,32 млн грн;
судді Сергія Лазюка із Харкова. Йому призначили 7 років ув’язнення із конфіскацією за отримання 500 доларів США та 75 тис. грн у якості неправомірної вигоди;
судді Сергія Кононенка з Полтави, що теж отримав 7 років з конфіскацією за хабар у 3 тис. грн;
в.о. директора держпідприємства "Червоний землероб" Любов Реви та її спільника Максима Замрикота, яких засудили до 7 років з конфіскацією половини майна за замах на заволодіння 3,5 млн грн;
ексголови Кілійської РДА Віктора Грєкова та чиновниці цієї адміністрації Тетяни Волкової. Вони отримали по 8 років в'язниці з конфіскацією за хабар у 2300 доларів; ексчиновника з системи Мін’юсту Михайла Дзюдзя, що отримав 6 років ув'язнення з конфіскацією за хабар в 1000 доларів;
обвинувальний вирок за зловживання впливом щодо судді був у адвоката Дмитра Поліщука та його пособника Анатолія Онопрійчука, однак їх звільнили від відбування покарання за строком давності;
оголошений в розшук суддя Руслан Юхимук отримав 10 років ув’язнення за хабар у 4000 доларів, підробку документів і нелегальне зберігання патронів;
фігуранти схеми на Схід ГЗК Ігор Голобородько та Ігор Ведута отримали заочно 9 і 8 років з конфіскацією, а також спецконфіскацію на 20,8 млн грн;
4 роки в’язниці отримали посадовці харківського заводу Електроважмаш Микола Корнійчук і Олег Богданов, а також бенефіціар чеської фірми АндрійЄвдокимов. Ще 3,5 роки отримала його дружина Оксана. Також суд застосував спецконфіскацію до 217 306 євро;
4 роки тюрми призначили КостянтинуРуських у справі про зловживання на 4,9 млн грн; колишня очільниця "Укрмедпроєктбуду" Ірина Коваль та її спільник Ігор Кучма отримали 5 і 4 роки роки ув’язнення за завдання Охматдиту збитків на 30 млн грн. Суд також стягнув із них компенсацію за завдану шкоду.
підтвердити 6 років тюрми для судді Ганни Білик із Броварів. Це вирок підтримав Верховний Суд;
посилити вирок для працівника Вишгородського СБУ Ростислава Харченка, призначивши йому 5,5 років тюрми. Згодом ВС таке рішення підтримав;
засудити до 2 років в’язниці екссуддю Ковельського міськрайонного суду Олега Василюка. Цей вирок також встояв у ВС;
залишити без змін вирок колишньому директору Інституту агроекології Оресту Фурдичку за хабар у 500 тисяч доларів. Він відправився на 8 років до в’язниці з конфіскацією будинку, 5 квартир, 2 гаражів та автівок BMW X5 та Nissan Pathfinder. Вирок підтримали у касаційній інстанції;
скасувати сумнівний виправдувальний вирок щодо судді Тетяни Денисюк, яка ухвалила незаконне рішення на користь компанії, пов’язаної з екснардепом Онищенком;
ухвалити перший тюремний вирок колишньому нардепу Руслану Сольвару, якому призначили 3 роки в’язниці за незаконне отримання компенсації за житло;
посадити на 3,5 роки топменеджера Фірташа Володимира Сивака у справі Запорізького титано-магнієвого комбінату. Ще раніше САП через суд повернула державі сам завод;
врятувати справу про заволодіння 20 млн доларів кредиту Ощадбанку та справу ТЕЦ Дубневичів на 1,4 млрд грн. Обидва провадження були незаконно закриті через невірне застосування суддями першої інстанції "правок Лозового".
Це безперечно призначення Олександра Клименка керівником САП.
Призначення відбулося після майже дворічної епопеї із конкурсом і невдалих спроб влади протягнути своїх кандидатів. Як детектив НАБУ Клименко запам’ятався участю в найрезонансніших справах. Чого лише варті кейси Насірова, Онищенка чи Татарова.
Перші місяці роботи Клименка дуже обнадійливі, а темпи роботи приємно дивують. Схоже, ми нарешті отримали керівника САП, який не буде займатися "зливом" справ, а навпаки готовий доганяти корупціонерів, не дивлячись на їх посади, прізвища чи зв’язки. Це призначення розблокувало як старі справи, так і активізувало роботу за новими розслідуваннями.
У січні-лютому, до повномасштабного вторгнення, НАБУ та САП тримали непоганий темп. Зокрема отримали декілька вироків, спіймали на ймовірному хабарі у 558 тис грн нардепа від "Слуги народу" Сергія Кузьміних, а також викрили на корупції київського депутата Владислава Трубіцина та п’ятьох його спільників. Ці справи уже слухаються в суді.
У ВАКС опинилися справи по нардепу Ярославу Дубневичу щодо збитків Укрзалізниці, по "королю контрабанди" Альперіну, брату голови ОАСК Зонтову, недекларуванню активів на 88 млн грн нардепом Сергієм Шаховим. В останньому кейсі мова йде про недекларування 13-ти квартир в центрі Києва, 2-ох котеджів під Києвом, 27-ми земельних ділянок, 8-ми паркомісць та 2-ох автомобілів.
Окремо треба згадати про підозру екснардепу Миколі Мартиненку, які він отримав у справі про хабар у 311,6 тисяч євро, а також про передачу до суду справи "плівок ОАСК". У ній йдеться про 10 обвинувачених, зокрема Павла Вовка та 6-ох інших суддів. Їм загрожує до 12 років з конфіскацією майна. Переконаний, що добитися ліквідації цієї ганьби правосуддя вдалося, в тому числі завдяки якісним розслідуванням від НАБУ та САП.
З приходом наприкінці липня до керма антикорупційної прокуратури Олександра Клименка, все взагалі закрутилося в якомусь небаченому досі темпі.
Спочатку було відновлення справи Роттердам+, однієї із найгучніших топкорупційних справ із багатомільярдними збитками. Керівник САП не тільки скасував незаконну постанову про закриття справи, а й змінив прокурорів, які чотири рази незаконно її закривали. Нові прокурори одразу ж пред’явили 15 нових підозр щодо другого епізоду дії формули у 2018-2019 роках та завершили розслідування.
Далі була підозра за спробу підкупу поліцейських нардепу Олександру Трухіну. Справу нещодавно відправили в Антикорсуд, де нардепу загрожує до 4 років тюрми. Також у вересні НАБУ разом із колегами з СБУ викрили на держзраді та хабарництві нардепа-втікача Андрія Деркача. Розслідування вже завершене і скоро справа відправиться до суду.
Серед знакових подій слід виділити підозри у справах Центренерго із збитками у 8,25 млн грн та Укрнафти, де сума завданих збитків складає 13 млрд грн. Обидві компанії не чужі для олігарха Ігоря Коломойського. За даними ЗМІ, фірми з орбіти олігарха могли заробляти мільярди на поставках газу для Центренерго, а у справі Укрнафти в Коломойського навіть проходили обшуки і він щонайменше двічі приїздив на допити до НАБУ. Також НАБУ та САП завершили розслідування щодо пов’язаного із Коломойським топменедженту ПриватБанку, яке звинувачують у розкраданні понад 8,4 млрд грн.
Далі антикорупційні органи навіть не думали зупинятися і за останні три місяці здійснили цілий ряд нових затримань та гучних підозр:
викрили екснардепа Максима Микитася у спробі підкупу за 22 млн євро мера Дніпра Філатова. Розслідування у справі вже завершено, а Новий рік Микитась проведе у СІЗО, оскільки не може сплатити 100 млн грн застави;
ексголова ДФС Роман Насіров отримав підозру в одержанні 5,5 млн доларів США та понад 21 млн євро від агробарона Бахматюка. Насірова взяли під варту з заставою в 523 млн грн. Заочну підозру у підкупі чиновника також отримав Бахматюк;
пред’явили підозру екскерівнику НБУ Кирилу Шевченку і ще чотирьом колишнім та нинішнім посадовцям державного Укргазбанку. Їх підозрюють у виведенні понад 200 млн грн з банку у 2014-2019 роках. Шевченка оголосили в міжнародний розшук, а також обрали йому заочне тримання під вартою;
пред’явили підозру екснардепу від БПП Олександру Грановському щодо схеми з продажем міндобрив на 93 млн грн на Одеському припортовому заводі. Грановського теж оголосили в розшук і заочно заарештували;
підозра також знайшла нинішнього голову Рахункової палати Валерія Пацкана у справі незаконного отримання 127 тисяч грн компенсації за житло у 2017-2018 роках, коли він ще був нардепом. Справу вже скеровано до суду;
викрили злочинну організацію в Одесі на чолі із Борисом Кауфманом і Алексом Боруховичем. Фігурантами справи також є їх довірена особа Костянтин Єфремов та троє заступників міського голови Одеси - Михайло Кучук, Олег Бриндак та Світлана Бедрега;
провели обшуки в кабінеті голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка та у низці профільних департаментів щодо можливих махінацій на тендерах на 1,5 млрд грн;
викрили організовану злочинну групу, яка у 2017-2018 роках за заниженими цінами продавала арештоване майно, передане АРМА. Слідство вважає організатором київського юриста Андрія Довбенка, який залучив тодішнього голову АРМА Янчука і гендиректора ДП "СЕТАМ" Вишньова. Розмір встановленої експертизами шкоди становить щонайменше 485 млн грн.
Також осінь була плідною для справ щодо народних депутатів. Зокрема підозри у недостовірному декларуванні отримали нардепи Анна Колісник, Михайло Волинець, Юрій Камельчук, Володимир Гевко, Максим Пашковський, Маргарита Шол та Ірина Констанкевич. Підозру у незаконному одержанні 700 тисяч грн компенсації за житло отримав колишній нардеп Опоблоку Олександр Долженков. Маючи квартиру на Печерську, він 3,5 роки отримував компенсацію як нардеп-безхатько.
Проте не обійшлося і без "ложки дьогтю". Зокрема апеляція ВАКС скасувала вирок щодо судді з Закарпаття Михайла Пака, якому у першій інстанції присудили 7 років з конфіскацією. Рішення дуже сумнівне і ухвалене з окремою думкою головуючого судді. Також відзначилася перша інстанція ВАКС, яка восени спробувала закрити одразу три кримінальні провадження, застосовуючи норму "правок Лозового", яку застосовувати не було підстав.
Верховний суд продовжував рятувати від тюрми суддів, засуджених за хабарі Антикорсудом, зокрема по формальним причинам скасував щонайменше два вироки ВАКС.
Не можемо хоча б коротко не згадати про успішні кейси цивільної конфіскації за цей рік. Так, Верховний Суд остаточно підтримав рішення ВАКС, яким у екснардепа і зрадника Іллі Киви стягнули 1,25 млн грн за нібито дохід від здачі в оренду "жомової ями". Також під цивільну конфіскацію потрапили понад 3 млн грн необґрунтованих активів експосадовця Нацполіції Андрія Аносова, 2,37 млн грн харківського податківця Дмитра Тарана та 3,6 млн грн голови Васильківського суду Максима Ковбеля. Тобто можна з впевненістю говорити, що інститут цивільної конфіскації нарешті почав приносити перші плоди.
Окремо до результатів зі знаком "плюс" треба віднести активну роботу антикорупційних органів, спрямовану на передачу арештованих активів для Сил оборони України . Так, з 24 лютого 2022 року на підтримку наших воїнів вдалося передали понад 1,22 млрд гривень за рахунок застав та арештованих активів.
Зокрема відправили:
6 млн доларів зі справи рекордного хабаря в історії НАБУ;
5 млн доларів, арештованих в рамках справи щодо ексміністра аграрної політики;
3,7 млн доларів, 846 тисяч євро, 20 тисяч фунтів та 242 тисяч грн зі справи брата голови ОАСК;
понад 400 млн грн зі справи "короля контрабанди" Альперіна;
300 тисяч доларів зі справи щодо податківців, які сприяли мінімізації сплати податків;
200 тисяч доларів зі справи про підкуп голови Фонду держмайна.
Окремо слід зупинитися на реалізації механізму конфіскації активів підсанкційних осіб, який запровадили наприкінці травня і в розробці якого ЦПК прийняв безпосередню участь.
Важливу роль у цьому процесі відведено суддям ВАКС, які розглядають позови у таких справах. За сім місяців до суду надійшло дев’ять позовів від Мін’юсту, із яких ВАКС встиг розглянути більше половини:
у російського олігарха Володимира Євтушенкова конфіскували 17 об'єктів нерухомості загальною площею майже 100 тисяч квадратів, а також частки в кількох українських фірмах;
у експрезидента Януковича конфіскували Межигір’я, готельно-ресторанний комплекс у Сухолуччі, квартиру, машину, паркомісця і культурні цінності на 18,7 млн євро. Наразі ця справа слухається в апеляції;
у ректора бєлгородського університету Полухіна, ректора московського "мгімо" Торкунова та призначеного окупантами ректора Кримського університету Фалалєєва конфіскували нерухомість у Криму.
Є обережні сподівання, що у новому році темпи тільки зростатимуть. Цьому сприятиме те, що наприкінці грудня САП поповнили вісім нових прокурорів, які пройшли незалежний та прозорий відбір.
Проте зростання темпів роботи та активізація розслідувань після призначенням нового керівника САП, означають і нові випробування.
Одним із головних викликів може стати спокуса влади втручатися і впливати на антикорупційні органи. Саме через цей ризик важливо буде внести зміни до закону, які дозволять забезпечити більшу незалежність САП. Такі зміни унеможливлять ручний процес звільнення нового очільника САП та забезпечать її автономію від Офісу Генпрокурора. Також зміни до закону потрібні, щоб у майбутньому влада не могла повторити майже дворічний цирк із затягуванням обрання керівника САП, як це було у випадку із останнім конкурсом.
Важливо також обрати незалежного директора НАБУ. Наразі до участі в конкурсі допустили 74 кандидати. Вже за декілька місяців ми маємо отримати нового очільника Бюро.
Більше справ та активізація роботи антикорупційних органів потребує і більше ресурсів. Це у свою чергу означає необхідність збільшення штату бюро та створення при ньому експертної установи, яка допоможе ефективніше та швидше проводити експертизи у корупційних справах.
За цими процесами будуть уважно стежити наші міжнародні партнери, без фінансової підтримки яких ми сьогодні банально не зможемо вижити. Не виключено, що описані вище вимоги ми побачимо й у формальних документах щодо надання Україні фінансової підтримки. Адже саме прогрес у сфері антикорупції є і буде одним із ключових показників довіри до нас як до країни.
Підсумовуючи, можна впевнено казати, що результати антикорупційних органів цього року більш ніж достойні, хоч поки все ще далекі від ідеалу. Зрештою, покажіть ще одну таку країну у світі, яка під час війни, в умовах постійних ракетних ударів, коли більш ніж половина критичної інфраструктури пошкоджено, продовжувала б не просто розслідувати топкорупцію, а показувати в цьому напрямку найкращі результати за весь час свого існування.
