• Головна
  • Акції, пікети... суди: десятиліття криворізького активіста Антона Кравченка після Майдану, - ФОТО
13:10, Вчора

Акції, пікети... суди: десятиліття криворізького активіста Антона Кравченка після Майдану, - ФОТО

Акції, пікети... суди: десятиліття криворізького активіста Антона Кравченка після Майдану, - ФОТО

"Ви одружені? Діти є?", - запитує черговий суддя на початку чергового судового засідання у обвинуваченого - криворізького активіста Антона Кравченка.  "Та з вами одружишся!", - лунає у відповідь. Під час цієї розмови у залі суду - суддя, помічник судді, прокурор, який представляє сторону обвинувачення, обвинувачений - активіст Антон Кравченко, його захисник і я, журналістка місцевого сайту.

Десятий рік судових засідань у Кривому Розі, декілька справ у різних районних судах міста - витримати таке без наслідків для життя та здоров’я неможливо. Але саме стільки у Кривому Розі тривають суди над активістом Антоном Кравченком. 

Існує декілька судових справ, де він є обвинуваченим, які слухаються у двох районних судах міста Кривого Рогу - у Дзержинському районному суді та у Довгинцівському районному суді. Громадські активісти Кривого Рогу неодноразово називали ці справи замовними і звинувачували органи прокуратури у виконанні замовлення місцевої влади.

Акції, пікети... суди: десятиліття криворізького активіста Антона Кравченка після Майдану, - ФОТО, фото-1

На фото Антон Кравченко та захисниця Галина Стригунова в суді у лютому 2016

Один із епізодів однієї зі справ Антона Кравченка разом з іншими представниками громадянського суспільства стосується спроби відстояти законність під час виборчого процесу на місцевих виборах. Зробити це не вдалося лише тому, що з іншого боку – з боку порушення законодавства та фальсифікацій – була "система" -  місцева влада, поліція, народні депутати від Кривого Рогу.

Йдеться про події 2-3 грудня 2015 року. Я також була учасницею тих подій. Близько 22:00 пролунав телефонний дзвінок. Журналістів (як виявилося пізніше, і активістів) кликали на допомогу члени міської виборчої комісії. За їхніми словами, до приміщення, де працювала комісія, увірвалися нардепи від Кривого Рогу з групою невідомих осіб і зірвали роботу комісії. Щоб члени виборчкому не змогли приймати рішення, які не подобалися місцевій владі, будівлю міськвиконкому було знеструмлено. А незабаром з'явилася і поліція, яка вимагала залишити приміщення через повідомлення про замінування будівлі Криворізької міськради. Члени міської виборчої комісії відмовилися виконати вимогу поліцейських, розуміючи, що жодного мінування немає, а "вартові порядку" просто допомагають нардепам зривати роботу незалежного колегіального органу публічної влади, яким є  територіальна виборча комісія (надалі - ТВК).

На фото: в таких умовах працювала ТВК увечері 2 грудня 2015 року

Склад виборчої комісії на той момент справді був незалежним від місцевої влади, що владу не влаштовувало. В умовах реальної боротьби за крісло міського голови вона потребувала "кишенькової" ТВК. Утриматися біля керма чинній владі тоді і допомагали співробітники поліції, які, з одного боку, заблокували будівлю міськвиконкому для журналістів і представників громадянського суспільства, з іншого - спочатку намагалися "евакуювати" з будівлі всіх без розбору, а пізніше не випускали людей з начебто замінованої будівлі.

Ситуація на той момент дійшла абсурду. У темряві знеструмленої будівлі було виведено з ладу оргтехніку. Через це члени ТВК не мали можливості повідомити про те, що відбувалося у Кривому Розі, Центральній виборчій комісії. Рішення, ухвалення якого побоювалася місцева влада, могло бути ухвалене виборчою комісією лише до опівночі 2 грудня, оскільки 3 грудня повноваження ТВК вже завершувались. Тож можна було спостерігати, як поліцейські не пропускали до будівлі міськради активістів і журналістів та не реагували на прохання членів виборчої комісії допомогти навести лад у приміщенні. Усі спроби "наведення порядку" розпочалися з боку правоохоронців лише 3 грудня, відразу після опівночі.

Виконавши свою роботу, і я спробувала залишити будівлю міськради. Але на виході мене зупинив співробітник поліції, який заявив, що виходити з будівлі не можна, бо... вона замінована. Правда ж дивно - не випускати людей з замінованого приміщення? Тоді мені довелося звернутися до начальника поліції Валерія Лютого, який керував "процесом", і він особисто допоміг мені вийти із будівлі міськвиконкому.

Тієї ночі біля входу до міськвиконкому були  небайдужі криворіжці, які прибули на заклик членів виборчкому. Серед прибулих був і Антон Кравченко - активіст, спостерігач від одного з кандидатів на посаду міського голови Кривого Рогу. Кордон поліцейських не дозволяв йому потрапити на засідання ТВК. Тут і виник конфлікт між людьми у формі "старої міліції" та Кравченком. Як розповість пізніше в суді один із співробітників поліції, який проходить у справі як потерпілий, вони намагались відтягнути від центрального входу будівлі міськради, де працювала ТВК, Антона Кравченка, коли у районі пояса своїх штанів поліцейський зненацька побачив "облако", а потім у нього почали сльозитися очі. Мовляв, це сталося через розпилення Кравченком сльозогінної речовини. Коли ж трапилось розпилення,  він не бачив.

За словами Антона, йому тієї ночі здорово дісталося – люди у незрозумілій формі (старій, міліцейській – ред.), не реагуючи на вимогу представитися, накинулися на нього та відтягували його від вхідних дверей міськвиконкому, куди він прибув у статусі спостерігача від кандидата на посаду міського голови.

На фото: поліцейські у "замінованому" приміщенні ТВК увечері 2 грудня 2015

Ці події і покладено в основу кримінальної справи, до якої суд долучив ще два епізоди, пов'язані з громадською діяльністю Кравченка. 

Другий з епізодів пов’язаний з його журналістською діяльністю, коли він був кореспондентом газети «Кривий Ріг вечірній» і на виконання редакційного завдання збирав матеріали про незаконне вирубування дерев у лісовому масиві в районі Дніпропетровського шосе Кривого Рогу. 23 жовтня 2015 року разом з двома активістами він виїхав у лісосмугу в районі Дніпропетровського шосе, де побачив групу незнайомих йому людей, які спилювали дерева та вантажили "кругляк" у багажник легкового автомобіля. При цьому ділянку, на якій пиляли дерева, не було визначено відповідними стрічками та оголошеннями, а люди, які здійснювали вирубку, не були одягнені у відповідний спецодяг, що дозволило б ідентифікувати їхню приналежність до місцевого лісгоспу.

Викликавши поліцію, Кравченко почав фотографувати місця вирубки та здійснювати відеофіксацію. У цей час до нього підійшов незнайомий чоловік (майбутній потерпілий Малюк - ред.) та намагався вибити з рук мобільний телефон, яким здійснювалася відеофіксація процесу вирубки. З метою захисту та зупинки протиправних дій нападника журналіст застосував газовий балончик, спрямувавши його не в обличчя, а в область середини тулуба нападника. Як згодом зазначив Кравченко в суді, жодних протиправних дій щодо Малюка він не чинив, жодних тілесних ушкоджень йому не завдавав. Єдиний намір, який він намагався реалізувати – це зафіксувати факти вирубування дерев, звітувати про виконання редакційного завдання та оприлюднити ці факти у соціальних мережах з метою донесення інформації до громадськості. 

Додам, що мине приблизно півроку після цього інциденту, як буде звільнено керівника місцевого лісгоспу, який, як виявилося, організовував незаконну вирубку дерев на зазначеній ділянці лісосмуги.

На фото: під час одного з судових засідань у справі Кравченка

Ще один епізод стосується обставин, що сталися 24 листопада 2015 року, близько 12:00, біля пам'ятника Козаку Рогу на площі Молодіжній у Кривому Розі. Цього дня у вказаному місці проводився мітинг з назвою «За стабільний Кривбас, проти львівських та дніпропетровських рейдерів», формально організований Криворізьким регіональним осередком спілки промисловців та підприємців. Насправді ж було зрозуміло, що це мітинг прихильників місцевої влади.

Антон Кравченко був учасником громадського руху «Автомайдан – Кривий Ріг», тому 24 листопада 2015 року разом з іншими учасниками вони колоною приїхали на автомобілях до місця неподалік проведення мітингу. Антон очолював колону автомайданівців. Коли Кравченко зупинив свій автомобіль на майданчику біля ТРК «Юніон», до місця зупинки його автомобіля прибігли учасниці провладного мітингу. Вони намагались відібрати у керівника колони "Автомайдану" мегафон. Згодом одна з жінок - депутатка від забороненої нині Партії регіонів -  подала заяву до поліції про "легкі тілесні ушкодження".

У своїй спецтемі "Активність на гачку Феміди" умовно ми назвали справу, у якій об’єднано три зазначені епізоди, пов'язані з громадською діяльністю Антона Кравченка, "Три в одному", і тепер судову епопею зі справами проти Кравченка можна відстежити на нашому сайті у спецтемі “Активність на гачку Феміди”.

Сторона захисту в особі адвокатки Галини Стригунової від початку слухання цієї справи  звертала увагу суду, що свідчення потерпілих у судовому засіданні та свідчення свідків є неналежними доказами вищезгаданих обставин, оскільки зазначені в обвинувальному акті обставини повинні доводитися відповідними офіційними документами та висновками судових експертів. Однак сторона звинувачення не довела жодного з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння обвинуваченого.

Водночас представники громадськості, які приходили в судові засідання для підтримки Антона Кравченка у ролі вільних слухачів, звертали увагу на те, що саме "потерпілі" змінювали свої місця розташування, наближались до Кравченка, аби завадити йому у його громадській чи журналістській діяльності. 

На фото: криворіжці прийшли підтримати активіста в суді

Та окрім цієї справи, існує ще дві, які слухаються в іншому районному суді міста - Довгинцівському. Це справа "Про загрозу вбивством" колишньому транспортному прокурору і про напад на муніципального гвардійця.

Справа "Про загрозу вбивством"

Іронічно ці справи дехто у Кривому Розі називає "Про загрозу вбивством сміттєвим баком". Сам Антон називає її "Справою про вбитого прокурора". Іронічно, бо жодних підстав для правової кваліфікації дій активіста за ч.1 ст.345 Кримінального кодексу України "Загроза чи насильство щодо працівника правоохоронного органу" не було.

15 вересня 2014 року під стінами Криворізької прокуратури з нагляду за дотриманням закону у транспортній сфері зібралися на заявлений пікет представники криворізьких громадських організацій "Закон і справедливість", "Автомайдан", "Кривий Ріг проти режиму та диктатури". Основним закидом на адресу транспортного прокурора Андрія Іванова була відсутність належної реакції з його боку на заяви про пошкодження місцевих доріг, які громадяни надсилали протягом 3-х місяців у транспортну прокуратуру Кривого Рогу. Йшлося про перевантаження місцевими промисловими підприємствами вантажівок, які "розбивали" міські дороги.  Учасники пікету також вимагали публічних вибачень від Іванова за порушення кримінальних справ проти 13 жителів міста (у тому числі й родичів бійців 40-го батальйону Територіальної оборони), які у бажанні привернути увагу органів прокуратури до проблеми вдалися до протесту - перекрили автодорогу.

Вважаючи, що прокурор бездіє у вирішенні важливих для мешканців міста питань, активісти, що взяли участь у пікеті, вимагали від чиновника написати заяву про складання повноважень. І висловили своє ставлення до безвідповідальності прокурора, прихопивши на акцію для антуражу "модний" на той час сміттєвий бак, який символізував процес "люстрації". Варто уточнити, що посадовця  навіть не спробували посадити до того баку - ємність просто постояла під вікнами прокуратури. Натомість троє 20-річних активістів емоційно поспілкувалися з прокурором у його кабінеті, після чого всі заспокоїлися, а очільник прокуратури Іванов навіть провів пікетчиків на вулицю. За словами учасників інциденту, розмова завершилась на нормальній ноті і хлопці  відтягнули сміттєвий бак на те місце, де взяли. Водночас прокурор прозвітував "нагору" про результат зустрічі з місцевими активістами. 

Кажуть, ідея звернення Іванова із заявою на активіста належить його обласному керівництву. Так з'явилась кримінальна справа. Попри те, що невдовзі після інциденту Андрія Іванова зняли з посади (нібито  саме через те, що "не знайшов спільної мови з громадськістю"), розгляд справи проти Антона Кравченка триває вже понад 9 років. При цьому Андрій Іванов, який давно виїхав з Кривого Рогу до столиці, за всі ці роки особисто взяв участь лише у кількох судових засіданнях. Замість нього в суді проти Кравченка працює система органів прокуратури. 

На фото: під час судового засідання у справі Кравченка

Враховуючи зміст інциденту та кримінальну кваліфікацію дій, звинувачення виглядає як вирок самій системі, жалюгідній у своєму прагненні прибрати з дороги небайдужих громадян.

Найсвіжіша кримінальна справа з'явилася влітку 2019 року. Певний період свою активність криворіжець спрямовував на моніторинг роботи "Муніципальної гвардії", яку місцева влада використовувала для протиправних завдань. Для прикладу, "муніципальні гвардійці" Кривого Роогу не допускали на пленарні засідання сесії міськради журналістів незалежних медіа, депутатів місцевих рад. Ці факти були зафіксовані у заявах до правоохоронних органів. Отож моніторинг за діяльністю створеної та утримуваної за бюджетні гроші структури був одним із напрямків діяльності Кравченка та його однодумців. Так, одного разу він не зміг спокійно пройти повз пост співробітників "Муніципальної гвардії", які спали під час несення служби у парку "Ювілейний". Між охоронцями та активістом, який зробив їм зауваження, виник конфлікт, за результатами якого до поліції надійшло дві заяви - одна від "муніципального гвардійця", інша - від Кравченка. Але розслідувати правоохоронці взялися лише одну заяву. Здогадатися, чия заява стала підставою для порушення кримінальної справи, не складно - судять активіста. При цьому у матеріалах справи містяться факти, які, на наш погляд, компрометують самих правоохоронців. Водночас, на думку сторони захисту та деяких вільних слухачів, достатньо компроментуючою виглядає і сама доказова база кримінальної справи проти Кравченка. 

Судові засідання тривають. Сумно, але в судах активіст залишився один - віч-на-віч із системою. Колись моніторинг за цими справами здійснювали представники фундації "Відкритий діалог", судові засідання висвітлювали журналісти. Київська волонтерка Lena Makarena зняла короткометражну документальну стрічку "Місто довжиною в життя", в якій розповіла про Антона Кравченка, кілька показів цього фільму відбулося у столиці України. Столичні журналісти також деякий час зустрічалися з Антоном, цікавилися станом справ. 

Під час широкомасштабної збройної агресії росіян для багатьох з'явилися інші нагальні справи. Дехто пішов на фронт. Водночас хтось розчарувався, або зневірився. Тож тепер не побачиш в судах тих, хто ще вчора був "по один бік барикад" у рідному місті. Воно й зрозуміло - 9 років судів не кожен витримає.

На фото: Антон Кравченко у Довгинцівському суді Кривого Рогу

На даний момент не можна сказати, коли завершиться останній судовий розгляд щодо вказаних епізодів громадської діяльності Антона. Цілком можливо, що йтиметься про десятиліття, вирване з життя активної молодої людини, якій до всього є справа.

Під час нещодавної розмови з ним я поцікавилась, що відбувається зараз в судах, на якому етапі розгляд справ. З’ясувалося, що після скасування Апеляційним судом рішення судді Бардіна в Довгинцівському райсуді триває повторний розгляд справи "Про загрозу працівнику правоохоронного органу". Тепер справа розглядається суддею Сарат, процес наближається до етапу вивчення матеріалів.

"Три роки ми вже на цьому етапі, адже засідання постійно переносяться. Вже відбувся допит "потерпілого" прокурора, допитували свідків. Після вивчення матеріалів справи мають відбутися дебати і знову винесено вирок", - пояснює Антон.

Триває і черговий "новий" розгляд справи "Три в одному", у процесі зараз головує суддя Скотар. На цей час особи, які мали статус "потерпілих" по епізодах вирубки дерев та виборчого мітинга відмовились від позовних вимог (хоча представник лісгоспу відмовлявся від позову ще у період досудового розслідування, але слідчі "не зважали" на це). Водночас від позову не відмовились поліцейські, котрі блокували вхід до міськради у ніч виборів з 2 на 3 грудня 2015 року. Їх вже допитали в судовому засіданні.

"Що цікаво, - каже Антон Кравченко, - коли ми бачимося з цими поліцейськими на якихось акціях, то вони демонструють дружнє ставлення, вітаються. Водночас в судовому засіданні демонструють зовсім іншу модель поведінки - вимагають максимального покарання і не відмовляються від своїх вимог".

Очікується, що на наступному засіданні суд знову допитуватиме свідків по епізоду виборів міського голови

У справі щодо конфлікту з "муніципальним гвардійцем"  Антон Кравченко відмовився від послуг захисника і подав клопотання про долучення до процесу нового захисника. Наразі судові засідання переносяться або через повітряні тривоги, або через неявку захисника, який завантажений ще іншими справами.

Загалом справу про конфлікт з "муніципальним гвардійцем" Антон вважає подібною до справи Стерненка - коли судять активіста, який змушений був захищатися, а не нападника.

На фото: Антон Кравченко та захисниця Галина Стригунова в суді у листопаді 2024

Час від часу місцеві активісти приходять на судові засідання, щоб підтримати Антона. Однак це стається дедалі рідше. Та й активістів на цивільній території поменшало - багато хто нині служить у ЗСУ. Сам же Антон Кравченко, який зовсім юним був учасником Майдану у Кривому Розі, зробив висновок, що зло залишається непокараним. 

"Я бачу, що не лише у нашому місті суди використовуються як чинник тиску на активізм. Під час Майдану у Києві вбили більше сотні людей, когось катували, але ті, хто порушував права людини, не понесли належного покарання. Тобто, зло залишилося безкарним”, - говорить криворізький активіст.

При цьому він зауважує, що зміни у системі правосуддя поступово відбуваються. І вирішальна роль у цих змінах, на його думку, належить громадянському суспільству.

Додам, що упродовж усіх цих років мені лише один раз вдалося взяти коментар у сторони обвинувачення. Вже після широкомасштабного вторгнення російського війська мене і моїх колег надзвичайно цікавило питання, яка необхідність зараз, під час війни, продовжувати підтримувати обвинувачення у справах, в основі яких фактично - протистояння між представниками місцевої влади, правоохоронних органів з громадським активістом у періоди найбільшого загострення боротьби за демократичні процеси у Кривому Розі? Співробітники місцевої прокуратури не коментують те, що відбувається, не спілкуються з журналістами, на всі наші запитання пропонують звертатися письмово до пресслужби обласної прокуратури. Також вже давно у нашому місті не відбувається ефективної комунікації між медіа та поліцією. Ще задовго до 24 лютого 2022 року у нас припинились такі форми комунікації, як пресбрифінги, пресконференції. А про звітування поліцейських перед громадами Криворіжжя ми дізнаємося з дописів пресслужби правоохоронців.

Цей матеріал підготовлений в рамках співпраці із Центром прав людини ZMINA за підтримки Європейського Союзу

 Світлана Романенко

На фото: епізоди громадської діяльності активіста Антона Кравченка та протести криворіжців під судом у Кривому Розі

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#кривийРіг #новини #0564ua #суд #антонКравченко
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Спецтема
Декілька років у Кривому Розі тривають судові засідання у справах, відкритих прокуратурою щодо криворізьких активістів. Причому кілька кримінальних проваджень з різних обставин було відкрито проти трьох активістів протягом одного дня, що наводить на думку про те, що таким чином у Кривому Розі можуть боротися з активністю громадян.
Оголошення
live comments feed...