Суд відмовився скасувати рішення про утворення Ради оборони Кривого Рогу, схованої за "чорними прямокутниками"

Намагаючись довести в судовому порядку незаконність діяльності сина в.о. міського голови Кривого Рогу Юрія Вілкула - Олександра Вілкула, яка публічно, начебто, торкається багатьох сфер життєдіяльності територіальної громади міста Кривого Рогу, криворіжка Вікторія Руднік звернулася до суду. В суді першої інстанції її зусилля не увінчались успіхом. Попри це, містянка не опускає руки і продовжує боротьбу.

Про це сайт 0564.ua повідомляє з посиланням на Facebook-сторінку Вікторії Руднік а також на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року.

Нагадаємо, після повномасштабного вторгнення росіян в Україну в публічному просторі з'явилась інформація про "військову адміністрацію Кривого Рогу", яку, буцімто, очолив Олександр Вілкул. Ця інформація збурила деяких активних містян, котрі почали заявляти про "захоплення влади у місті".

А у серпні 2023 року у середмісті Кривого Рогу відбулась мирна акція "Кривий Ріг без Вілкулів". Учасники акції прийняли звернення до депутатів Криворізької міської ради.

У зверненні йшлося, що 26 лютого 2022 року на сайті Криворізької  міськради було опубліковано розпорядження начальника Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка про призначення начальником військової адміністрації Кривого Рогу Олександра Вілкула.  Водночас Законом України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що військові адміністрації утворюються Президентом України, так само Президент України призначає начальника військової адміністрації. Також у зверненні повідомлялось, що 10 лютого 2023 року відкрите кримінальне провадження за статтею 364 ККУ "Зловживання владою або службовим становищем".

Додамо, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. А військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом (ч.2, ч.3 ст.4 Закону).

Також статусу військових адміністрацій за певних умов можуть набувати районні, обласні державні адміністрації та міста зі статусом міст обласного значення (Київ, Севастополь). 

Оскільки Кривий Ріг не підпадав під жоден з зазначених правових статусів, активні громадяни міста направили звернення до усіх центральних органів влади, привертаючи увагу до "незаконного захоплення влади у Кривому Розі". Органи влади загальнодержавного рівня, підтвердивши, що не наділяли Олександра Вілкула владними повноваженнями, "розвели руками".

Згодом у місті та в країні припинили говорити про військову адміністрацію Кривого Рогу, натомість 25 лютого 2022 року рішенням виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК створили Раду оборони Кривого Рогу, очільником якої, начебто,  і став Олександр Вілкул. Принаймні так його почали представляти у місті, так його називає і очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. Та ознайомитись з текстом рішення неможливо через його "засекречений" статус - "для службового користування". Отож ані склад "Ради оборони Кривого Рогу", ані її повноваження невідомі жителям Кривого Рогу. Натомість щодня коментарі щодо різних сфер життєдіяльності міста часто надає не в.о. міського голови Юрій Вілкул, а Олександр Вілкул, якого називають головою Ради оборони. 

У цій ситуації криворізькі активісти зазначили, що  утворення рад оборони визначається ч.2 ст.14 Закону України "Про оборону України", де зазначено, що "в особливий період для керівництва виконанням на відповідній території заходів щодо оборони України рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій, державних адміністрацій міст Києва та Севастополя утворюються ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Положення про ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя затверджуються Кабінетом Міністрів України". 

А у відповідь на запит криворіжки Вікторії Руднік Головне управління Генерального штабу Збройних Сил України від 08 лютого 2023 року №304/Вих. ЗПІ/2 відповіло, що на виконання вимог статті 14 Закону України "Про оборону України" Кабінетом Міністрів України видано Постанову від 21 березня 2007 року №507  "Про затвердження Положення про раду оборони Автономної Республіки Крим і області, міст Києва та Севастополя", яка на теперішній час має гриф обмеження доступу "Для службового користування". Згідно з цією Постановою  Кабміну і створюються ради оборони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, призначається їхній персональний склад та організовується діяльність.

11 серпня 2023 року Вікторія Руднік подала запит до Офісу Президента України щодо надання інформації про:

нормативно-правовий акт/закон, на підставі якого/керуючись яким, органи місцевого самоврядування повинні утворювати Ради оборони в містах (який регулює утворення Ради оборони органами місцевого самоврядування, окрім областей і міста Києва та Севастополя);

нормативно-правовий акт/закон, на підставі якого/керуючись яким має здійснювати свою діяльність Рада оборони, яка утворена органами місцевого самоврядування (який регулює діяльність Ради, яка утворена органами місцевого самоврядування, окрім областей і міста Києва та Севастополя).

18 серпня 2023 року Вікторія отримала відповідь з Офісу Президента України, у якій зазначено, що Ради оборони утворюються відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України "Про  оборону України". Водночас  інформація про інші нормативно-правові акти, на підставі яких органи місцевого самоврядування можуть утворювати Ради оборони в містах, відсутня.

Вся інформація, здобута криворіжкою у переписці з органами влади, і лягла в основу її позовної заяви, з якою вона звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. У ній вона, зокрема, зазначила, що "відповідно до 19 статті Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. А органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

Оскільки ж відповідач (міськвиконком) посилається на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Вікторія Руднік у позові наголошує, що "Президент України не може перевищити свої повноваження і зобов’язати органи місцевого самоврядування утворити орган, який не передбачений Конституцією і Законами України". Водночас і органи місцевого самоврядування не мають права перебирати на себе повноваження державних органів і утворювати Раду оборони відповідно до ст.14 Закону України "Про оборону України".

Таким чином своїм позовом Вікторія Руднік в судовому порядку намагалась оскаржити рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25 лютого 2022 року, яким була утворена Рада оборони міста Кривого Рогу. З цією метою вона звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з проханням визнати протиправним та скасувати зазначене рішення виконкому. Та суд у цьому їй відмовив.

Ми спробували розібратися, чим керувався суд, відмовляючи у позовній вимозі криворіжці Вікторії Руднік?

Оскільки згадане вище рішення виконкому міськради ніхто не бачив (через його статутс ДСК), виникла потреба дослідити його в судовому порядку. Однак, як кажуть, учасники судового засідання, котрі брали в ньому участь як вільні слухачі, змоги дослідити документ належним чином не було, адже Криворізький міськвиконком надав документ, у якому частина інформації була прихована (замальована). Це здивувало лише сторону позивача, а суддю, за словами присутніх на засіданні вільних слухачів, цілком задовольнило.

Маючи на руках такий "частково відкритий" документ суддя винесла ухвалу про те, що рішення виконкому міськради, яким утворено раду оборони Кривого Рогу, є "індивідуальним актом", а значить, позивачка мусила довести в суді, як цей документ порушив її особисті права.

Як суддя Дніпропетровського окружного суду встановлювала характер досліджуваного документа, бачимо у судовому рішенні, у якому, зокрема, йдеться, що приписами статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тому, зазначається у рішенні, перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання своїх управлінських функцій, судам з метою уникнення істотних порушень норм процесуального права необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт».

До нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки:

а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки;

б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів;

в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією;

г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів;

д) не мають зворотної дії в часі.

Суд зазначив, що індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Разом з тим, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Як зазначається в судовому рішенні, 27 червня 2024 року, під час підготовчого засідання з розгляду цієї справи, судом було оглянуто рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року «Про утворення Ради оборони м. Кривого Рогу», заслухано думки сторін у зв`язку з чим суд дійшов висновку про не відповідність оскаржуваного рішення ознакам нормативно-правового акту, що було підставою для продовження розгляду справи в загальному провадженні без застосування приписів ст. 264 КАС України (особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади).

Суд зауважив, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради, має організаційний характер, оскільки на підставі саме цього рішення було утворено Раду оборони м. Кривого Рогу, призначено її голову та визначено її персональний склад. Також, зазначає суд, оскаржуване рішення відповідача не встановлює права та обов`язки громадян, які є обов`язковими для виконання, а визначає лише перелік осіб, які входять до складу Ради оборони міста.

Щодо пункту 4 рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25 лютого 2022 року (судом не розкривається зміст вказаного пункту, оскільки цей документ має гриф «ДСК»), то цей пункт не носить зобов`язального характеру, отже не є обов`язковим для виконання на відповідній території підприємствами, організаціями, установами та також не відповідає ознакам нормативно-правового акту. Судом також взято до уваги, що в судовому засіданні представник відповідача посилався на відсутність зобов`язального характеру пункту 4 оскаржуваного рішення.

В ході судового засідання суд зосередився на особистих правах позивачки - яким чином вони були порушені відповідним рішенням міськвиконкому.

У позовній заяві Вікторія Руднік навела інформацію про "активності" ради оборони міста та її очільника у багатьох сферах суспільного життя, котрі стосуються і її особисто, зазначивши, у чому вона вбачає порушення своїх прав. Та суд з цим не погодився.

Зокрема, у рішенні йдеться, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Як зазначається в судовому рішенні, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача. Водночас суд звернув увагу на те, що оспорюване у цій справі рішення відповідача (міськвиконкому) не є його управлінською діяльністю, яка б створювала безпосередньо для позивача певні правові наслідки.

Посилання позивачки, що пунктом 4 відповідного рішення виконкому Криворізької міської ради порушуються її права, суд вважає безпідставними, оскільки, мовляв, цей пункт не містить зобов`язального характеру та не зачіпає права Вікторії Руднік, як члена міської громади.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, суд встановив, що це рішення не стосується позивача, а є актом індивідуальної дії, тобто породжує права й обов`язки тільки тих суб`єктів, яких стосується, а саме осіб, які були призначені, як члени цієї ради оборони м. Кривого Рогу, голови ради оборони м. Кривий Ріг.

Суд також погодився з твердженнями представника відповідача (міськвиконкому), що рішення ради оборони №44 від 13 грудня 2022 року «Про питання дії комендантської години на території міста Кривого Рогу», Розпорядження №96 від 10 березня 2022 року «Про примусове відчуження автотранспортних засобів на користь територіальної оборони», Наказ №126 від 26 серпня 2022 року «Про забезпечення вільного доступу громадян до укриттів в умовах дії правового режиму воєнного стану» не є предметом оскарження у межах цієї справи, а отже не може впливати на вирішення питання щодо протиправності оскаржуваного рішення у справі, що розглядається.

Безпідставним суд визначив і посилання позивачки на чисельні зустрічі та наради голови ради оборони Кривого Рогу з міжнародними партнерами, як на підставу порушення прав позивача по факту прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо доводів позивачки, стосовно присвоєння спірному рішенню гриф «Для службового користування», то суд зазначив, що це є дискреційними повноваженнями виконавчого комітету, які надані у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації». В обґрунтування необхідності присвоєння спірному рішенню гриф «Для службового користування» відповідачем були надані пояснення, як у власному відзиві на позовну заяву, так і в судовому засіданні. Суд вчергове наголосив, що предметом позову Вікторії руднік є визнання протиправним та скасування рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25 лютого 2022 року, а не протиправні дії щодо накладення грифу «ДСК».

Щодо посилань позивачки на відсутність повноважень у виконавчого комітету щодо прийняття рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25 лютого 2022 року суд зазначив, що пунктами 2 та 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким в Україні було введено воєнний стан, цілий ряд центральних і місцевих органів виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Як зазначає суд, в умовах воєнного стану можуть обмежуватись деякі права громадян, а п. 6 зазначеного вище Указу Президента України обласні, Київську міську державну адміністрацію, органи місцевого самоврядування зобов'язано утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

Суд наголосив, що Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», прийнятий 24 лютого 2024 року, є й досі чиним.

Таким чином, суд визначив встановленим факт відсутності порушення прав позивачки оскаржуваним нею рішенням виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25 лютого 2022 року.

Вчергове звернувши увагу, що право на оскарження індивідуального акту суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив відмовити Вікторії Руднік у задоволенні адміністративного позову до виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення оскаржуваного нею рішення виконкому Криворізької міськради про утворення Ради оборони міста.

Після останнього судового засідання у справі Вікторія Руднік на своїй сторінці у Facebook зазначила, що іншого рішення від судді Дніпропетровського окружного адміністративного  суду Олени Луніної вона не очікувала, оскільки від початку судового процесу відчувала упереджене ставлення  судді та спостерігала порушення.

"Чекаю на повне рішення суду і готую скаргу до апеляційного суду", - написала Вікторія у соцмережі. Згодом криворіжка додала, що поскаржиться на суддую Луніну і до Вищої Ради правосуддя.

Позивачка прокоментувала повний текст судового рішення, який був оприлюднений 5 серпня: 

"Покриваючи беззаконня і свавілля виконкому, вона (суддя Луніна - ред.) зазначила, що в судовому засіданні 20.06.2024 усною ухвалою витребувала витяг з рішення виконкому про утворення Ради оборони №2-р-ДСК від 25.02.2022року (я не прийшла до суду оскаржувати витяг з рішення. Я прийшла оскаржувати рішення), - наголосила Руднік. - Але насправді вона витребовувала рішення, що зафіксовано на відео та в протоколі судового засідання. А отже, виконком не виконав Ухвалу суду і суддя мала винести Ухвалу про притягнення їх до відповідальності про невиконання Ухвали суду! Але замість цього вона обрала - написати відверту брехню у своєму рішенні від імені УКРАЇНИ!".

Також Вікторія Руднік додала, що "у витязі з рішення була прихована інформація щодо складу Ради оборони (прихована чорними прямокутниками), саме на підставі цих прямокутників суддя Луніна зробила висновки, що я не входжу до складу цих прямокутників, тому не можу оскаржувати акт індивідуальної дії".

Отож попереду у криворіжкии - апеляційна інстанція.

У публікації використані фото з Facebook-сторінки Вікторії Руднік та з сайту 0564.ua.